вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відкладення розгляду заяви
30.07.2025 м. ДніпроСправа № 904/1347/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Чуміна К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (м. Дніпро)
про відшкодування судових витрат на правову допомогу
у справі:
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (м. Дніпро)
про зобов'язання повернути рухомий склад залізничних вагонів на залізничну станцію Суддя Фещенко Ю.В.
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (далі - відповідач) повернути позивачу рухомий склад, а саме: залізничні вагони за номерами: 52876737, 57601080, 52749876, 56936800, 55636823, 59606095, 56068968, 57602211, 55809859, 52877800, 52877925, 52877982, 56936636, 56936917, 57602526, 53569380, 57602930, 54066642, 57601288, 56936503, 52716511, 52877628, 53517892, 53569117, 53569539, 56936420, 53569133, 60788015, 56952625, 53569109, 53569323, 59114629 та 57597106 на залізничну станцію згідно з наданими позивачем інструкціями.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" про зобов'язання повернути рухомий склад залізничних вагонів на залізничну станцію - відмовлено у повному обсязі; судові витрати покладено на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл".
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про відшкодування судових витрат на правову допомогу (вх. суду № 30244/25 від 11.07.2025), в якій ТОВ "Металургтранс" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл" на свою користь судові витрати на правову допомогу у розмірі 600 000 грн. 00 коп.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У той же час, з метою надання часу всім учасникам судового процесу для викладення їх правових позицій щодо поданої заяви про розподіл судових витрат, а також, надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення до розгляду вказаної заяви в судовому засіданні в межах розумного строку.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 16.07.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" про відшкодування судових витрат на правову допомогу було прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні в межах розумного строку на 30.07.2025.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл" за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву відповідача про відшкодування судових витрат на правову допомогу (вх. суду № 30964/25 від 16.07.2025), в яких він просить суд заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу від 11.07.2025 у справі №904/1347/25- залишити без задоволення; у разі прийняття до розгляду заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу від 11.07.2025 у справі № 904/1347/25 та її задоволення - зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заявлених до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл", з огляду на їх явну непропорційність, відсутність підтвердження оплати та завищений обсяг виконаних дій.
В обґрунтування власної правової позиції позивач посилається на таке:
- відповідач посилається на пункт 6.52. постанови від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 Великої Палати Верховного Суду, в якому зазначено, що у разі неподання позивачем разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, то суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат. Позивач зауважує, що разом з відзивом у справі № 904/1347/25 попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано, а тому позивачу слід відмовити у відшкодуванні заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката;
- щодо доказів, наданих відповідачем на підтвердження витрат на правову допомогу та відсутності повноважень адвоката Чуміної Катерини Григорівни, позивач зазначає, що при поданні до суду заяви від 11.07.2025 адвокат Чуміна Катерина Григорівна для підтвердження своїх повноважень надала до суду довіреність від 31.08.2023 № МТ-1023-д, яка також була долучена до відзиву на позовну заяву. Разом із зазначеною заявою до суду було подано договір про залучення адвоката для надання правової допомоги № 260325/1-з/а від 26.03.2025, укладений між Адвокатським об'єднанням "Сота" та Чуміною Катериною Григорівною. В абзацах 5-6 сторінки 5 заяви від 11.07.2025 відповідач доходить висновку, що правничу допомогу у справі ТОВ "Металургтранс" надавала не адвокат Чуміна Катерина Григорівна, а Адвокатське об'єднання "Сота" (із залученням адвоката відповідно до додаткової угоди № 260325/1 від 26.03.2025 до договору № 09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018) і вартість послуг з надання правничої допомоги ТОВ "Металургтранс" підлягає оплаті на рахунок Адвокатського об'єднання "Сота". Так, Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 у справі № 761/5870/24 зазначив, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, виданими на підставі договору відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Водночас відсутність прямої вказівки на договір у частині 4 статті 62 Цивільного процесуального кодексу України не виключає можливості підтвердження повноважень адвоката безпосередньо договором про надання правничої допомоги. Вказаний договір, згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", одночасно є основним документом, що посвідчує повноваження адвоката. З поданих адвокатом Чуміною Катериною Григорівною документів вбачається (доданих до заяви від 11.07.2025), що довіреність від 31.08.2023 була видана раніше, ніж укладено договір про залучення адвоката для надання правової допомоги № 260325/1-з/а від 26.03.2025, укладений з АО "Сота". Позивач зазначає, що вказане суперечить нормам чинного законодавства, адже в рішенні Ради адвокатів України № 33 від 12.04.2019 "Про затвердження роз'яснення щодо укладення договору між адвокатським об'єднанням та іншим адвокатом, який є самозайнятою особою" було наголошено на тому, що відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою надання правової допомоги є договір про надання правової (правничої) допомоги та враховуючи наведене роз'яснює, що довіреність є підтвердженням повноважень адвоката, у випадку, якщо вона надана на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги. З огляду на викладене, позивач вважає, що адвокатом Чуміною Катериною Григорівною не надано належних документів, які б підтверджували її повноваження на подання заяви від 11.07.2025;
- щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх пропорційності позивач зазначає, що в абзаці 6 сторінки 5 заяви від 11.07.2025 відповідач доходить висновку, що вартість послуг з надання правничої допомоги ТОВ "Металургтранс" підлягає оплаті на рахунок Адвокатського об'єднання "Сота". Як вказує відповідач вартість послуг у цій справі з надання правничої допомоги за додатковою угодою №260325/1 від 26.03.2025 до договору №09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018 складає 600 000 грн. 00 коп. без ПДВ. Пр цьому позивач звертає увагу, що обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціна позову не може бути співмірною до вартості витрат, що заявлена до стягнення з позивача;
- щодо фінансових показників Адвокатського об'єднання "Сота" позивач звертає увагу на те, що за інформацією з відкритих джерел, дохід АО "Сота" у 2023 році становив 939 000 грн. 00 коп. Інформація про подання фінансової звітності за 2022 та 2024 роки відсутня. Із відповідними даними можна ознайомитися за посиланнями: https://opendatabot.ua/c/40588954; https://clarity-project.info/edr/40588954/yearly-finances. Наразі відповідач заявляє до стягнення 600 000 грн. 00 коп. Тобто, вартість послуг АО "Сота" у справі № 904/1347/25 становить 63,91 % від річного доходу, отриманого об'єднанням у 2023 році. За 2022 рік дохід АО "Сота" складав 249 000 грн. 00 коп. Також, позивач зазначає, що адвокат Волкова Євгенія Валеріївна у 2020 році отримала заробітну плату за основним місцем роботи в АО "Сота" у розмірі 60 000 грн. 00 коп. за рік. У 2021 році зазначена особа отримала від АО "Сота" заробітну плату за основним місцем роботи в розмірі 7 937 грн. 00 коп. Відповідна інформація опублікована в Єдиному державному реєстрі декларацій, за посиланнями: https://public.nazk.gov.ua/documents/62462ec1-531c-4603-a61e-62d9deb80284 (за 2020 рік); https://public.nazk.gov.ua/documents/62b7bd15-7b93-49db-8942-dcf97c1c356e (за 2021 рік). Вказана інформація свідчить про сумнівність реальних витрат заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, поданих відповідачем у цій справі, оскільки як загальні доходи АО "Сота", так і доходи його адвокатів у попередні роки є суттєво нижчими за суму витрат, які наразі заявлені до стягнення з позивача. Крім того, на підтвердження понесених витрат до суду надано лише Акт приймання-передачі наданих послуг від 08.07.2025 до додаткової угоди № 260325/1 від 26.03.2025 до договору №09012018/МТ про надання правничої допомоги;
- щодо витрат на правничу допомогу, які були стягнуті у подібних справах на користь ТОВ "Металургтранс" та/або його представників позивач вказує на те, що заявлені у цій справі відповідачем витрати у розмірі 600 000 грн. 00 коп. є економічно необґрунтованими та юридично непропорційними. Такий розмір витрат суттєво перевищує витрати, які фактично відшкодовувались у аналогічних справах за участю тих самих представників;
- позивач зауважує, що із наведеного в Акті приймання-передавання наданих послуг від 08.07.2025 до додаткової угоди №260325/1 від 26.03.2025 до договору № 09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018 опису робіт (наданих послуг) не можна вважати послугами з надання правової допомоги у розумінні статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і не підлягають компенсації як витрати на професійну наступні складові, що вказані відповідачем: 1) формування первісної стратегії правового захисту клієнта. Така дія є внутрішньою консультаційною підготовкою, що носить загальний, теоретичний характер і не має підтвердження в матеріалах справи. Витрати мають відшкодовуватись лише за реальні, процесуальні дії, які безпосередньо пов'язані з розглядом справи; 2) інші дії щодо надання послуги. Формулювання є загальним, неконкретним і не дозволяє ідентифікувати суть чи обсяг виконаних дій. Витрати на правову допомогу повинні бути документально підтверджені та конкретизовані. Таким чином, наведене вказує на те, що елементи включені до послуги за своїм змістом та обсягом не відповідають критеріям обґрунтованості, реальності та необхідності, розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи. До того ж сам факт визначення між адвокатом та клієнтом фіксованої ставки за надання професійної правничої допомоги вказує лише на те, що фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, не обчислюється. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом із тим, зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов'язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. І з урахуванням конкретних обставин суд може обмежити розмір, зважаючи на розумну необхідність судових витрат у справі. Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові 13.02.2024 у справі № 910/12155/22. Адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження. Інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов'язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17). Отже, позивач виснує, що заявлені витрати заявника на професійну правничу допомогу понесені у ході перегляду справи апеляційним господарським судом є неспіврозмірними та завищеними, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою по цій справі. Позивач вважає, що подана заява адвокатом Чуміною Катериною Григорівною про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви (вх. суду № 33204/25 від 30.07.2025), в якому він просить суд відкласти розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" про відшкодування судових витрат на правову допомогу у зв'язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл" апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 у справі № 904/1347/25.
У судове засідання 30.07.2025 з'явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з'явився, при цьому перед початком судового засідання він телефонував до суду та просив приєднати його до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, але оскільки попередньо ним не було подане відповідне клопотання, така ухвала суду відсутня та відповідно відсутня можливість такої його участі у судовому засіданні.
Крім того, судом враховане клопотання позивача про відкладення розгляду заяви, яке господарський суд вважає можливим задовольнити.
При цьому судом було відзначено, що у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Судом було зауважено, що розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, у зв'язку з неявкою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл", з метою участі всіх учасників справи у розгляді заяви, а також, надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність відкладення судового засідання з розгляду вказаної заяви про розподіл судових витрат в межах розумного строку.
Керуючись статтями 129, 197, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України господарський суд
1. Відкласти судове засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат в межах розумного строку на 06.08.2025 о 12:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
2. Дану ухвалу направити:
- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- відповідачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
3. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 30.07.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повна ухвала складена та підписана - 30.07.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко