вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
розгляд заяви про відвід судді
29.07.2025 Справа № 904/1558/25
за позовом керівника Синельниківської окружної прокуратури м. Синельникове, Дніпропетровська обл. в інтересах держави в особі Фонду державного майна України м. Київ
до Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ
про про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном
Суддя Кеся Н.Б.
Без участі представників сторін
Керівник Синельниківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом через систему "Електронний суд", в якому просить зобов'язати Акціонерне товариство "Укртелеком" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення на користь держави в особі Фонду державного майна України захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №13820, розташованої в підвальному приміщенні на цокольному поверсі нежитлової будівлі за адресою: вул. Успішна (раніше - Партизанська), 144, смт. Васильківка, Синельниківський район, Дніпропетровська область.
Судові витати прокурор просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача філії ВАТ "Укртелеком" (на даний час АТ "Укртелеком") у власність захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття, розташованого за адресою: вул. Успішна (раніше - Партизанська), 144, смт. Васильківка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, здійснена з порушенням вимог законодавства України.
11.04.2025 року ухвалою суд (суддя Рудь І.А.) прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 08.05.2025 об 11:00год.
25.07.2025 від Акціонерного товариства "Укртелеком" через систему "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді, в якій останній просить суд:
- задовольнити заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" про відвід судді Рудь І.А. у справі № 904/1558/25;
- передати справу №904/1558/25 для визначення головуючого судді в порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Дана заява обґрунтована наступним.
На думку відповідача, дії судді Рудь І.А. протягом підготовчого провадження створюють об'єктивні сумніви у її неупередженості, що є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Бангалорських принципів поведінки суддів.
Зокрема, така упередженість проявляється у наступному:
- систематичне та необґрунтоване затягування розгляду клопотання відповідача про витребування доказів;
- відмова у задоволенні клопотання на останньому етапі підготовчого провадження без своєчасного та повного обґрунтування;
- передчасне визначення суттєвих обставин справи та фактичне вирішення спору по суті до початку судового розгляду;
- створення умов для подальшого порушення майнових прав відповідача.
Розпорядженням №288 від 28.07.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи №904/1558/25 передано судді Кесі Н.Б. для розгляду заяви про відвід судді.
На підставі ч. 8 ст. 39 ГПК України суд може вирішити питання про відвід іншого судді без повідомлення учасників справи. Так, суд не вбачає необхідності розгляду заяви у судовому засіданні, оскільки викладені у зазначеній заяві представника Відповідача про відвід судді Рудь І.А. обставини не вимагають додаткової перевірки.
При розгляді заяви про відвід судді Рудь І.А. суд керується таким.
Відповідно до ст. 35 ГПК України:
1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, його заявлено з підстав, що передбачені п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші (ніж передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 35, ст. 36 цього Кодексу) обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", п. 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 року зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Отже, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду Заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від даної справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Тобто, підстави для задоволення заяви про відвід судді у кожній конкретній справі з огляду на його неупередженість або необ'єктивність, мають бути встановлені саме щодо конкретної справи або щодо учасників такої справи.
Отже, суд проаналізував аргументи заявника про відвід судді, в яких стверджується про упередженість судді при розгляді клопотання про витребування доказів, про зобов'язання прокурора внести кошти на депозитний рахунок та передчасне встановлення фактів до початку розгляду справи по суті.
Суд дійшов висновку, що фактично йдеться про незгоду заявника з процесуальними рішеннями судді під час підготовчого провадження, що само по собі не є підставою для відводу відповідно до ч.4 статті 35 ГПК України. Крім того, суд не вбачає в ухвалі суду від 15.07.2025 року у справі №904/1558/25 встановлення фактів у справі до початку розгляду справи по суті, оскільки наведена ухвала містить виключно нормативно-правове обгрунтування вирішення процесуального питання.
Таким чином, справа не містить доказів того, що суддя Рудь І.А. як суддя, що розглядає дану справу, виявляла будь-які прояви неупередженості або необ'єктивності у справі, що наразі розглядається, або до учасників такої справи. Інших доказів Заявником не надано.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід цього судді.
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Відмовити Акціонерному товариству "Укртелеком" в задоволенні заяви про відвід судді Рудь ІА.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Б. Кеся