ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
30 липня 2025 року Справа № 903/453/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі"
на ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.05.2025
(постановлену о 11:42 год. у м. Луцьку, повний текст складено 23.05.2025)
у справі № 903/453/25 (суддя Якушева І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі"
до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області
про стягнення 1 430 791 грн 21 коп.
Відповідно до ч.13 ст.8, п. 12 ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі розглядаються судом апеляційної інстанції без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
В провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа №903/453/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області про стягнення 1 430 791 грн 21 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №07/01/24 від 09.01.2024 про закупівлю послуг електричної енергії в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.
Господарський суд Волинської області ухвалою від 21.05.2025 у справі № 903/453/25 задовольнив клопотання відповідача - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області про зупинення провадження у справі. Зупинив провадження у справі №903/453/25 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/1412/25 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" про визнання недійсними додаткових угод.
Така ухвала мотивована тим, що предметом спору у справі №922/1412/25 є законність укладення додаткових угод № 1/03/24 від 07.03.2024, № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024, які є невід'ємними частинами Договору № 07/01/24 від 09.01.2024 про закупівлю послуг електричної енергії, на якому ґрунтуються позовні вимоги в справі №903/453/25.
Зважаючи на те, що в справі №922/1412/25 будуть встановлені обставини дійсності (або недійсності) вищевказаних додаткових угод, які є невід'ємними частинами договору № 07/01/24 від 09.01.2024 про закупівлю послуг електричної енергії, місцевий господарський суд виснував, що предмети спорів у справах №903/453/25 і №922/1412/25 є взаємопов'язаними, а тому існує об'єктивна неможливість розгляду Господарським судом Волинської області справи №903/453/25 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/1412/25.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.05.2025 у справі №903/453/25 скасувати та направити справу суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Суд допустив невірне тлумачення та не дотримався процесуальних норм та зупинив провадження у справі до вирішення в господарському суді спору щодо визнання недійсності додаткових угод, визначивши його чинність та дію як обставину, яка підлягає з'ясуванню в цьому випадку. Однак вирішення питання про чинність/нечинність додаткових угод не є підставою для зупинення провадження в господарській справі.
Не може свідчити про об'єктивну неможливість розгляду справи про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електроенергії та 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань до вирішення іншої справи, у даному випадку до вирішення справи № 922/1412/25, оскільки підставами зупинення у такому випадку може бути неможливість суду встановити та оцінити певні конкретні обставини - факти, що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Наявність спору щодо визнання недійсними додаткових угод в силу презумпції чинності правочину не свідчить про об'єктивну неможливість здійснення розгляду справи в якій ставиться питання про стягнення заборгованості за таким договором, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, який, зокрема, містить виключення щодо обов'язку суду зупиняти провадження у справі, у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі №903/453/25 за відсутністю достатніх підстав є порушенням розумних строків тривалості судового провадження, що може вважатися порушенням права на справедливий і публічний розгляд справи в суді.
В цій справі були відсутні жодні перешкоди для ухвалення законного рішення.
Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржену ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою з таких підстав.
Додаткові угоди підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 632, ст. 652 ЦК України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", підп. 2 п. 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, оскільки ці правочини призвели до безпідставного збільшення ціни за одиницю товару, що суперечить інтересам держави та потребує негайного вжиття необхідних і достатніх заходів реагування, спрямованих на їх усунення, що на даний час є предметом судового розгляду у справі № 922/1412/25.
Оскільки, вищевказані додаткові угоди визнаються недійсними та не породжують правових наслідків, то розрахунок за товар (електричну енергію) повинен здійснюватися за ціною, визначеною Договором від 09.01.2024 №07/01/24.
Різниця між сумою коштів, які фактично сплачено відповідачем в цій справі за постачання електричної енергії по ціні, згідно з оспорюваними додатковими угодами, та сумою за товар по ціні, визначеною Договором, становить 1 327 530 грн 29 коп.
Таким чином, грошові кошти в сумі 1 327 530 грн 29 коп. є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "Вєк Технолоджі", підстава їх набуття відпала, а тому позивач зобов'язаний буде їх повернути до бюджету.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що предмети спорів у справах № 903/453/25 та № 922/1412/25 є взаємопов'язаними, а тому існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи, оскільки у справі № 922/1412/25, встановлюються обставини, що безпосередньо вплинуть на подання і оцінку доказів у даній справі № 903/1412/25, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення, зокрема будуть досліджуватися на відповідність вимогам закону додаткова угода № 1/03/24 від 07.03.2024, додаткова угода № 3/16/24 від 03.04.2024, додаткова угода № 85/24 від 11.07.2024, додаткова угода № 92/24 від 12.08.2024 до Договору № 07/01/24 від 09.01.2024 про закупівлю послуг електричної енергії, які є підставою позову у справі № 903/453/25.
Справа №903/453/25 не може бути вирішена судом до розгляду справи № 922/1412/25 через обмеженість предметом позову про стягнення заборгованості.
Метою зупинення провадження у справі № 903/453/25 до розгляду справи № 922/1412/25 є виявлення судом обставин, підстав, фактів, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи № 903/453/25, провадження у якій зупинено.
За наведеного відповідач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.05.2025 у справі № 903/453/25 - без змін.
У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідач у відзиві не спростував доводи позивача стосовно питань, які досліджуються судом під час зупинення провадження норм процесуального права.
Зауважує, що відповідач не скористався правом подати зустрічний позов.
Крім того, позивач у відповіді на відзив заявив клопотання про прийняття доказів та подовження пропущеного строку.
В обґрунтування такого клопотання позивач вказує, що термін подання доказів був пропущений, так як позивач отримав їх після спливу цього терміну.
Позивач просить прийняти у якості доказів лист НЕК "Укренерго" №01/136725 від 13.06.2025 та відповідь на адвокатський запит Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області №07-06-10/3253 від 15.05.2025.
Щодо такого клопотання, апеляційний господарський суд вказує таке.
Проаналізувавши таке клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таке клопотання за своїм змістом є клопотанням про приєднання нових доказів під час апеляційного перегляду судового рішення та надання їм оцінки.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом з поданням відзиву або письмових пояснень. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.
Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає. В той же час, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Суд апеляційної інстанції також бере до уваги висновок Верховного Суду викладений в постанові від 30.03.2018 у справі № 910/24486/16 за яким неналежне виконання стороною свого процесуального обов'язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Апеляційний господарський суд відмічає, що нові докази, котрі учасники справи просять долучити до матеріалів цієї господарської справи виготовлені вже після постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції в цій справі.
Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом в постанові від 19.10.2021 у справі № 903/533/21 така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом (заявою про забезпечення позову) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Поруч з наведеним, суд апеляційної інстанції відмічає, що в апеляційному порядку переглядається ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, тобто вирішено процесуальне питання щодо провадження в справі, а не вирішено спір по суті.
Тому суд апеляційної інстанції нові докази не приймає та не надає їм оцінки.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену ухвалу залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що в провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа №903/453/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області про стягнення 1 430 791 грн 21 коп.
Відповідач, 16.05.2025 надіслав до суду, зокрема, клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого просив зупинити провадження у справі №903/453/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/1412/25 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" про визнання недійсними додаткових угод.
На обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області звернулася до Господарського суду Харківської області за позовом до ТОВ "Вєк Технолоджі" про визнання недійсними додаткових угод № 1/03/24 від 07.03.2024, № 3/16/24 від 03.04.2024, № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024 та стягнення коштів у розмірі 1 327 530,29 грн.
Як вказано вище, Господарський суд Волинської області ухвалою від 21.05.2025 у справі №903/453/25 задовольнив клопотання відповідача - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області про зупинення провадження у справі. Зупинив провадження у справі №903/453/25 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/1412/25 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" про визнання недійсними додаткових угод.
Апеляційний господарський суд погоджується із такою ухвалою суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Верховний Суд в своїх постановах неодноразово вказував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначив, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
В постанові від 07.09.2023 у справі № 4821/3/23 Верховний Суд зазначав, що така підстава зупинення провадження, як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, застосовується у тому разі, коли в тій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
При цьому, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову в цій справі є вимоги про стягнення з відповідача 1 378 415 грн 93 коп. заборгованості за електроенергію, спожиту на підставі Договору №07/01/24 про постачання електричної енергії від 09.01.2024, а також нарахованих позивачем 20 506 грн 30 коп. 3 % річних, 31 868 грн 98 коп. інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежно виконував умови Договору № 07/01/24 від 09.01.2024 про закупівлю послуг електричної енергії, а саме своєчасної оплати спожитої електроненерії.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що до Договору № 07/01/24 від 09.01.2024 про закупівлю послуг електричної енергії сторонами вносились зміни, зокрема щодо ціни товару, шляхом укладання додаткових угод, якими змінювалась ціна товару, а саме: №1/03/24 від 07.03.2024, № 3/16/24 від 03.04.2024, №85/24 від 11.07.2024, №92/24 від 12.08.2024, №02/24 від 29.02.2024, №55/24 від 24.05.2024 (т. 1, а. с. 23-34).
При цьому, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" в якій просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1/03/24 від 07.03.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a);
- визнати недійсною додаткову угоду № 3/16/24 від 03.04.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a);
- визнати недійсною додаткову угоду № 85/24 від 11.07.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a);
- визнати недійсною додаткову угоду № 92/24 від 12.08.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a);
- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі") на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області грошові кошти у розмірі 1 327 530 грн 29 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладені між сторонами додаткові угоди № 1/03/24 від 07.03.2024, № 3/16/24 від 03.04.2024, № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", підп. 2 п. 19 Особливостей та п. 5.2.2 Договору, що є підставою для їх визнання судом недійними. З огляду на те, що додаткові угоди визнаються недійсними та не породжують правових наслідків, з відповідача має бути стягнуто 1 327 530 грн 29 коп., як різниця між сумою коштів, які фактично були сплачені позивачем за постачання електричної енергії по ціні, згідно з оспорюваними додатковими угодами, та сумою за товар по ціні, визначеною Договором (вартістю електроенергії 7,146 грн. за 1 кВт/год).
Господарський суд Харківської області ухвалою від 05.05.2025 у справі №922/1412/25, серед іншого, відкрив провадження у справі № 922/1412/25, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 11.06.2025 о 10:30 год.
Тобто, предметом спору у справі №922/1412/25 є законність укладення додаткових угод №1/03/24 від 07.03.2024, № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024, які є невід'ємними частинами Договору № 07/01/24 від 09.01.2024 про закупівлю послуг електричної енергії, неналежним виконання умов якого зі сторони відповідача, обґрунтовані позовні вимоги в справі №903/453/25.
Відтак у справі №922/1412/25 будуть встановлені обставини дійсності (або недійсності) додаткових угод № 1/03/24 від 07.03.2024, № 3/16/24 від 03.04.2024, № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024, які є невід'ємними частинами договору № 07/01/24 від 09.01.2024 про закупівлю послуг електричної енергії.
Розглядати справу № 903/453/25 неможливо, оскільки в справі № 922/1412/25 вирішуються питання (дійсності або недійсності додаткових угод, якими визначено ціну товару - електричної енергії), що стосуються підстав заявлених у справі № 903/453/25 вимог та умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову у справі № 903/453/25, є предметом дослідження в справі № 922/1412/25, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення даного спору. Відтак, існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в справі № 922/1412/25.
Крім того, із Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції встановлено, що Господарський суд Харківської області ухвалою від 11.06.2025 у справі №922/1412/25 задовольнив клопотання (вх.№13302 від 04.06.2025) відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі"), зупинив провадження у справі №922/1412/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24. Зазначене може вказувати на суперечливу поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі".
Апеляційний господарський суд зважає і на те, що в разі задоволення позову у справі №922/1412/25 у Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області відпаде підстава для сплати 1 378 415 грн 93 коп. вартості спожитої електричної енергії, а також нарахованих на вказані грошові кошти суми 3% річних та інфляційних.
Тому, місцевий господарський суд вірно виснував, що предмети спорів у справах №903/453/25 і №922/1412/25 є взаємопов'язаними, а тому існує об'єктивна неможливість розгляду Господарським судом Волинської області справи №903/453/25 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/1412/25, а справа №903/453/25 не може бути вирішена судом до розгляду справи №922/1412/25 через обмеженість предметом позову про стягнення заборгованості.
Крім того, суд апеляційної інстанції також враховує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27 квітня 2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції").
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
В цьому випадку, судом апеляційної інстанції не встановлено необґрунтованого зупинення провадження в цій справі.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.05.2025 у справі № 903/453/25 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" - без задоволення.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.05.2025 у справі № 903/453/25 - без змін.
2. Справу 903/453/25 надіслати Господарському суду Волинської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Маціщук А.В.