ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
30 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3108/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту)
на рішення Господарського суду Одеської області від 02.05.2025
по справі №916/3108/24
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Оператор припортових станцій»
до відповідача: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту)
про стягнення.
суддя суду першої інстанції - Рога Н.В.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 07 травня 2025 року.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Оператор припортових станцій», звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» ( далі- ДП «АМПУ») в особі Одеської філії (Адміністрація Одеського морського порту) про стягнення заборгованості за користування вагонами у розмірі 87 358 грн., збору за зберігання вантажу у вагонах у розмірі 81 697 грн 20 коп.
В своїх позовних вимогах акціонерне товариство “Українська залізниця» в особі філії “Оператор припортових станцій», посилаючись на ст. 119 Статуту залізниць України, Правила користування вагонами і контейнерами, зазначає, що відповідач не в повному обсязі сплатив за користування вагонами.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.05.2025 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Оператор припортових станцій» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії (Адміністрація Одеського морського порту) про стягнення заборгованості за користування вагонами у розмірі 87 358 грн., збору за зберігання вантажу у вагонах у розмірі 81 697 грн 20 коп. - задоволено повністю.
Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії (Адміністрація Одеського морського порту) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Оператор припортових станцій» заборгованість за користування вагонами у розмірі 87 358 грн., збір за зберігання вантажу у вагонах у розмірі 81 697 грн 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, як саме відсутність електроенергії впливає на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт в порту, зокрема, яке саме обладнання, що використовується для виконання розвантажувальних робіт не працює за відсутності електроенергії, тобто у наведеному випадку не доведено того, що при відсутності електроенергії навантажувально-розвантажувальні роботи на об'єктах відповідача не могли бути виконані.
Крім того, суд зазначив, що такі обставини як початок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, пов'язані з цим повітряні тривоги та відключення електроенергії мають загальний характер, отже у повній мірі стосуються обох сторін, а не лише відповідача. Більше того, предметом позову у цій справі є стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, а не стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Узагальнені вимоги та доводи апеляційної скарги:
Не погодившись із вказаним, судовим рішенням, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 02.05.2025 по справі №916/3108/24, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що мотивувальна частина Рішення не містить оцінки наведених Адміністрацією аргументів щодо відсутності вини Адміністрації у неможливості обробляти вагони під час відключення електроенергії, а також щодо її звільнення від плати за користування вагонами відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, поданих на підтвердження вказаних обставин доказів та аналізу відповідних положень законодавства.
Скаржник також посилається на наявність форс-мажорних обставин та стверджував, що в спірний період мало місце пошкодження енергетичної інфраструктури та через це відсутність електропостачання на території Одеського морського порту, що, на думку відповідача, підпадає під визначення аварії на підприємстві та унеможливило виконання вантажно-розвантажувальних операцій з вагонами у цей період за незалежних від нього причин, та, відповідно, є підставою для звільнення відповідача від вказаних нарахувань.
Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3108/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3108/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення Господарського суду Одеської області від 02.05.2025 по справі №916/3108/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
09.06.2025 матеріали справи №916/3108/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення Господарського суду Одеської області від 02.05.2025 по справі №916/3108/24.
Визначено розглянути апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення Господарського суду Одеської області від 02.05.2025 по справі №916/3108/24 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
Встановлено іншим учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Південно - західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.
23.06.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
01.07.2012 між Одеською залізницею (Залізниця) та ДП «Одеський морський торговельний порт» (Порт) було укладено Договір №1/59 про обробку вагонів з вантажами, згідно п.2.1 якого Залізниця здає/приймає, а Порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського, залізничного транспорту, а також господарські вантажі для Порту або його контрагентів.
За умовами п.9 Договору цей Договір набирає чинності з 01.07.2012 і діє до 30.06.2017.
Додатковою угодою від 13.06.2013р. за текстом Договору змінено сторону за Договором ДП «Одеський морський торговельний порт» (Порт) на Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація) у зв'язку із реорганізацією.
Додатковою угодою від 30.12.2014 сторони домовилися, що всі права та обов'язки ДП «АМПУ», які передбачені цим Договором, виконуються Одеською філією ДП «АМПУ» (адміністрація Одеського морського порту).
Додатковою угодою від 15.01.2016 сторони змінили преамбулу Договору та визначили, що його сторонами є ПАТ «Українська залізниця» (як правонаступник ДП «Одеська залізниця») (Залізниця, та ДП «АМПУ» (Адміністрація).
Додатковою угодою від 08.12.2016 сторони внесли зміни у п.7.8 Договору, та, зокрема, зазначили, що розрахунки між Адміністрацією та Залізницею за перевезення вантажів та надання додаткових послуг проводяться у відповідності до вимог ст.62 Статуту залізниць України та Правил розрахунків за перевезення вантажів. Адміністрація на умовах попередньої оплати перераховує кошти для оплати за перевезення вантажів і додаткові послуги, на рахунок розрахункового підрозділу Залізниці. У випадку несвоєчасного розрахунку за перевезення вантажів і додаткові послуги Адміністрація сплачує Залізниці пеню у розмірі 0,5% від суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Додатковою угодою від 29.06.2017 строк дії Договору продовжено до 31.10.2017р. Додатковою угодою від 31.10.2017р. строк дії Договору продовжено до 30.04.2018р. Додатковою угодою від 28.03.2019р. строк дії Договору продовжено до 01.07.2019р. Додатковою угодою від 26.06.2019р. строк дії Договору продовжено до 31.12.2019р. Додатковою угодою від 21.08.2019р. строк дії Договору продовжено до 01.07.2020р. Додатковою угодою від 30.06.2020р. строк дії Договору продовжено до 01.09.2020р. Додатковою угодою від 28.08.2020р. строк дії Договору продовжено до 01.01.2021р. Додатковою угодою від 11.12.2020р. строк дії Договору продовжено до 01.03.2021р. Додатковою угодою від 26.02.2021р. строк дії Договору продовжено до 01.04.2021р. Додатковою угодою від 23.03.2021р. строк дії Договору продовжено до 01.07.2021р. Додатковою угодою від 01.07.2021р. строк дії Договору продовжено до 01.01.2022р. Додатковою угодою від 31.12.2021р. строк дії Договору продовжено до 31.12.2022р. Додатковою угодою від 12.12.2022р. строк дії Договору продовжено до 31.12.2023р.
Відповідно до пункту 3.2 цього Договору Залізниця зобов'язується вести облік часу користування вагонами переданими порту, а також не прийнятих портом і затриманих з вини порту та станції.
За умовами пункту 7.1 Договору плата за користування вагонами Портом (Адміністрацією) нараховується за час із моменту передачі вагонів порту до моменту приймання залізницею від порту. Облік часу користування вагонами, поданими в порт, провадиться за пам'ятками про подавання/забирання вагонів і відомостями плати за користування вагонами за їх номерами. Відомості плати за користування вагонами складаються станцією і підписуються представниками станції і порту. Вагони, що з вини Порту недозаявлені або недовивантажені проти добової норми вивантаження і простоюють на припортовій станції та на підходах до неї в "покинутих" поїздах в очікуванні подачі в порт, оформляються актами загальної форми з покладанням на порт відповідальності за користування вагонами і контейнерами та за зберігання вантажів в вагонах згідно з пунктом 2.1 Розділу 3 Тарифного керівництва № 1.
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 7.3 Договору про обробку вантажів сторони звільняється від відповідальності за невиконання запланованої добової норми вивантаження вагонів у випадках форс-мажорних обставин. Причини звільнення від плати зазначаються у графі «Примітки» відомості плати за користування вагонами і контейнерами.
За користування вагонами і контейнерами Адміністрація сплачує Залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами (пункт 7.4 цього Договору).
У пункті 7.6 Договору про обробку вантажів передбачено, що Адміністрація звільняється від плати за користування вагонами та за зберігання вантажів у вагонах за час затримки вагонів через аварію в порту або через стихійне лихо, штормові погодні умови, внаслідок чого чинним законодавством заборонено виконання вантажних робіт.
16 лютого 2024 року між АТ «Укрзалізниця» в особі філія «Оператор припортових станцій» та ДП «АМПУ» в особі Одеської філії було укладено додаткову угоду №26 до Договору №1/59/КД-17358 від 01.07.2012 р. про обробку вагонів з вантажами, на підставі якої всі права та обов'язки з боку виконавця по Договору перейшли до філії «Оператор припортових станцій». Крім того, продовжено строк дії Договору.
Крім того, судом встановлено, що 25.02.2020 між АТ «Українська залізниця» (Перевізник) та Адміністрацією (Замовник) укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №2818-В-ОДФ-20, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних із цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до пункту 3.4 цього Договору перевезення Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (плата за користування власними вагонами Перевізника).
Згідно з пунктом 3.4.1 Договору перевезення розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно до пункту 3.4.2 договору.
У пункті 3.4.2 Договору перевезення визначено формулу для обрахування плати за користування власними вагонами перевізника, а в пункті 3.4.3 цього Договору вказано, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в пункті 3.4, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в пункті 3.4 договору перевезення, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Загальний час, за який нараховується та сплачується Замовником плата за користування власними вагонами Перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Також, плата за користування власними вагонами Перевізника нараховується та сплачується Замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки та підставі актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3.4.4 Договору перевезення).
Згідно з пунктом 6.1 Договору перевезення сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у випадку виникнення після укладення договору обставин непереборної сили, якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, кібератак, тощо.
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з момент їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами України, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини (пункти 6.3. 6.4 Договору перевезення).
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організовується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, на протязі березня 2024 року станцією Одеса-Порт було подано в порт під вивантаження 185 вагонів на підставі пам'яток про подавання та забирання вагонів.
Частина вагонів, які прибули на станцію Одеса-Порт, були забрані відповідачем на під'їзну колію та знаходились там для виконання розвантажувальних робіт; частина вагонів була затримана на станції призначення Одеса-Порт в очікуванні подачі під вантажні операції, про що були складені акти загальної форми ГУ-23. Після закінчення затримки складені акти загальної форми, в яких зафіксований час закінчення затримки вагонів. Після закінчення затримки на станції спірні вагони були подані на підставі пам'яток про подавання вагонів на під'їзну колію відповідача для здійснення вивантаження. Після закінчення вантажних операцій з вагонами, які знаходились на під'їзних коліях відповідача та подання повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, вагони були забрані залізницею на підставі пам'яток про забирання вагонів.
Відомостями плати за користування вагонами № №26031870, 26031871, 26031872, 27031878,27031879, 27031883, 27031884, 28031898, 28031900, 28031909, 01041999 була нарахована плата за користування вагонами в сумі 108 859,32 грн., з якої відповідачем було визнано та сплачено 21 500,52 грн., та збір за зберігання вантажу у вагонах у розмірі 81 697,20 грн.
Решту суми плати за користування вагонами за час їх знаходження у користуванні ДП «АМПУ» в особі Одеської філії, яка склала 87 358,00 грн. та збір за зберігання вантажу у вагонах у розмірі 81 697,20 грн. відповідач сплатити відмовився, посилаючись на відсутність електропостачання у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, що унеможливило проведення робіт. На підтвердження факту відсутності електропостачання відповідач послався на лист АТ «ДТЕК Одеські електромережі» №11/07-108 від 13.05.2024р., у якому повідомлено про те, що дійсно 24.03.2024р. о 23:55 сталася ракетна атака на об'єкти енергетики НЕК Укренерго, внаслідок чого відбувалися відключення та зниження якості електропостачання в мережі 110кВ АТ «ДТЕК Одеські електромережі», відновлення електропостачання ПС35 Морська здійснено 25.03.2024р. о 02:06. 25 березня 2024р. о 13:26 сталося технологічне порушення на ПС110ЗРС, що призвело до знеструмлення ПС110 ОТЕЦ та ПС35 ГПП Морська, відновлення електропостачання ПС110 ОТЕЦ і ПС 35 ГПП Морська здійснено 25.03.2024р. о 14;35. 25 березня 2024р у зв'язку із дефіцитом потужності введено графіки ГПВ. Дозвіл на відміну обмеження потужності по ПС35 ГПП Морська надано 26.03.2024р. о 08:29.
Згідно з пунктом 2 Правил користування вагонами за користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності вносять плату.
За приписами пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
За змістом п. 3 вказаних Правил облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами (абзац 1 п. 4 Правил користування вагонами).
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (абзац 3 п. 4 Правил користування вагонами).
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій (абзаци 5, 6 п. 4 Правил користування вагонами).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (абзац 2 п. 6 Правил користування вагонами).
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами).
За змістом п. 13 Правил користування вагонами плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Згідно з п. 15 Правил користування вагонами за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
Відповідно до пункту 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Згідно з п. 16 Правил користування вагонами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
У ст. 617 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що відповідачем не доведено, як саме відсутність електроенергії впливає на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт в порту, зокрема, яке саме обладнання, що використовується для виконання розвантажувальних робіт не працює за відсутності електроенергії, тобто у наведеному випадку не доведено того, що при відсутності електроенергії навантажувально-розвантажувальні роботи на об'єктах відповідача не могли бути виконані.
Крім того, такі обставини як початок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, пов'язані з цим повітряні тривоги та відключення електроенергії мають загальний характер, отже у повній мірі стосуються обох сторін, а не лише відповідача.
Більше того, предметом позову у цій справі є стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, а не стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Оператор припортових станцій» та стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії (Адміністрація Одеського морського порту) заборгованості за користування вагонами у розмірі 87 358 грн., збору за зберігання вантажу у вагонах у розмірі 81 697 грн 20 коп.
Щодо посилань скаржника на те, що нарахування залізницею плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів, що виникло через порушення строків обробки вагонів не з вини замовника, а внаслідок дії обставин непереборної сили (відключення електроенергії через масовані ракетні обстріли тощо), є або заходом відповідальності, або основним зобов'язанням та щодо підстав, які звільняють замовника від сплати вказаних сум, при умові доведення, що порушення строків обробки вагонів сталося не з його вини, то колегія суддів їх теж відхиляє, оскільки, у контексті вказаних доводів скаржника колегія суддів звертає увагу на те, що, як зазначено у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 916/2613/22 (у спорі за позовом залізниці до товариства про стягнення плати за користування вагонами) «настання обставин непереборної сили звільняє за умовами договору та нормою 1 першої статті 617 Цивільного кодексу України сторону саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором. Однак у цьому випадку предметом спору є стягнення плати за користування вагонами, що не є видом відповідальності за порушення зобов'язання». При цьому здійснені залізницею нарахування у виді плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів за своєю природою є подібними.
Крім того, зазначені скаржником обставини (відсутність електроенергії) не підпадають під кваліфікацію аварії на підприємстві, внаслідок якої заборонено виконувати вантажні роботи, тобто під випадок, який міг би бути підставою для звільнення від нарахованої плати за користування вагонами.
Колегією суддів враховано позицію Верховного Суду викладеною у постанові від 04.02.2025 у справі №916/5124/23.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення про задоволення позову, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин, оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 02.05.2025 у справі № 916/3108/24- залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Н.М. Принцевська