ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
29 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/77/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС»
на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 року, суддя в І інстанції Погребна К.Ф., повний текст якого складено 30.06.2025, в м. Одесі
у справі №916/77/25
за позовом: Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС»
до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/77/25 у задоволенні позову Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача.
28.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС», в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/77/25 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним в повному обсязі рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.10.2024 року № 65/103-р/к у справі № 58-03/2021.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Так, одночасно з поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, яке мотивоване тим, що строк для подання апеляційної скарги скаржником було пропущено в зв'язку з початком перебування представника КП «Миколаївкомунтранс» Лазарєвої Д.В. в щорічній відпустці у період з 14 липня 2025 року по 27 липня 2025 року, що підтверджується наказом з особового складу від 08.07.2025 №285-к.
Вказана обставина, а саме початок перебування представника КП «Миколаївкомунтранс» Лазарєвої Д.В. з 14 липня 2025 року в щорічній відпустці, яка брала участь у справі під час судових засідань як представник КП «Миколаївкомунтранс», що діє в порядку самопредставництва та в подальшому здійснила підготовку апеляційної скарги, на переконання заявника, унеможливило подання апеляційної скарги до закінчення гранично встановленого законодавством терміну.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/77/25, з огляду на підстави наведені апелянтом, зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, останнє постановлено 18.06.2025, повний текст складено 30.06.2025.
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/77/25 є 21.07.2025.
Апеляційна скарга була сформована в системі «Електронний суд» 28.07.2025, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Статтею 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З матеріалів цієї справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення було направлено скаржнику у його електронний кабінет 01.07.2025 о 17:17 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та підтверджує сам скаржник в апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, належним днем вручення повного тексту оскаржуваного рішення є саме 01.07.2025, а тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, є 21.07.2025.
Проте, як вже зазначалось, скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 28.07.2025.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні “Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Мушта проти України» зазначено: “право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Так, за твердженням апелянта, ним було пропущено строк на апеляційне оскарження у зв'язку з початком перебування представника КП «Миколаївкомунтранс» Лазарєвої Д.В. в щорічній відпустці у період з 14 липня 2025 року по 27 липня 2025 року, що підтверджується наказом з особового складу від 08.07.2025 № 285-к.
Колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання скаржника на обставину перебування представника комунального підприємства у відпустці, як на підставу на поновлення строку, не ґрунтується на приписах процесуального законодавства, оскільки така обставина не змінює перебігу процесуальних строків на подання апеляційної скарги та не встановлює правових підстав для його поновлення, враховуючи, що правосуддя в умовах воєнного стану здійснюється безперервно.
Обставини, на які посилається представник скаржника, зводяться до питань його внутрішньої організаційно-господарської діяльності, тобто за своїм характером є суб'єктивними та такими, що залежать лише від його волі. Юридична особа зобов'язана виважено підходити до виконання своїх функцій, вживати заходів щодо належної організації документообігу, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що організація роботи своїх працівників є повноваженням і, відповідно, відповідальністю саме апелянта, а неналежна організація роботи працівників не є непереборною обставиною, такою, що не залежала від волевиявлення апелянта та унеможливила своєчасне подання апеляційної скарги.
Слід також відзначити, що скаржник у відповідності до вимог чинного законодавства України не обмежений у кількості представників, які мають бути наділені повноваженнями щодо представництва інтересів товариства, зокрема у господарських судах, а тому останній не був позбавлений можливості доручити звернення з апеляційною скаргою іншому представнику.
Так, за приписами ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Судова колегія зазначає, що апеляційна скарга подана та підписана безпосередньо керівником підприємства в порядку самопредставництва, останнім не доведено неможливість подання такої апеляційної скарги, тобто самим керівником комунального підприємства, у встановлений законом строк.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та об'єктивно непереборними, а є виключно суб'єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження вказаного рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме належного обгрунтування зазначених в клопотанні про поновлення причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідно до вимог статті 260 ГПК України.
Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись статтями 32, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/77/25 - залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити скаржникові, що у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
4. Доручити Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/77/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Н.С. Богацька
Н.М. Принцевська