79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" липня 2025 р. Справа №909/934/20
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" від 11.04.2025 (вх.№ЗАГС 01-05/1127/25 від 14.04.2025)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2025 (повний текст рішення складено та підписано 24.03.2025, суддя Кобецька С.М.)
у справі № 909/934/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі ТОВ "ОГС України"), м.Київ
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (надалі АТ "ОГС "Тисменицягаз"), м. Тисмениця, Івано-Франківської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про: стягнення 29 288 943,60 грн. - основного боргу, 1 979 955,32 грн. - пені, 401 097,51 грн. - 3% річних, 687 376,44 грн. - інфляційних втрат
за зустрічним позовом: АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз", м. Тисмениця, Івано-Франківської області
до відповідача: ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ
про: зобов'язання ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1, 9.2 та 9.3 договору транспортування природного газу №2002000116 від 04.02.2020 та положень розділів ХІІІ, ХІV Кодексу ГТС,
за участі представників:
від позивача (за первісним позовом): Колток О.М. (в режимі відеоконференції);
від відповідача (за первісним позовом): Данилюк Г.Й. (в режимі відеоконференції);
від третьої особи : не з'явився
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про стягнення: 29 288 943,60 грн основного боргу з оплати за негативні добові небаланси природного газу за період січень 2020 року, січень-березень 2021 року, 1 979 955,32 грн. - пені, 401 097,51 грн. - 3% річних, 687 376,44 грн. - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортування природного газу №200200016 від 04.02.2020. У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати щодобових небалансів за січень 2020 року, січень-березень 2021 року, позивач на підставі п.п. 13.1, 13.5 договору та норм чинного законодавства нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" подало до місцевого господарського суду зустрічний позов до відповідача ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про зобов'язання ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1, 9.2 та 9.3 договору транспортування природного газу №2002000116 від 04.02.2020 та положень розділів ХІІІ, ХІV Кодексу ГТС, який ухвалою суду від 28.10.2021 прийнято до для спільного розгляду з первісним.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2025 у справі № 909/934/20 (суддя С.М. Кобецька) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - 31 367 395,21 грн. заборгованості, з них: 29 288 943,60 грн. основного боргу, 989 977,66 грн. пені, 401 097,51 грн. 3% річних, 687 376,44 грн. інфляційних втрат та 485 360,59 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Провадження у справі за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про зобов'язання ТзОВ "Оператор газотранспортної системи України" привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1, 9.2 та 9.3 договору транспортування природного газу №2002000116 від 04.02.2020 та положень розділів ХІІІ, ХІV Кодексу ГТС - закрито. Судовий збір за зустрічним позовом залишено за Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз".
При ухваленні рішення суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем по договору транспортування природного газу №2002000116 від 04.02.2020 в сумі 29 288 943,60 грн. З урахуванням умов договору позивач за неналежне виконання зобов'язань здійснив нарахування пені в розмірі 1 979 955,32 грн. Суд, здійснивши перевірку нарахованої позивачем суми пені, прийшов до висновку про правомірність та арифметично правильне її нарахування. Водночас при розгляді заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 90%, врахувавши фінансовий стан обох сторін, наявність порушення відповідачем зобов'язання по договору, зазначивши, що стягнення пені є мірою відповідальності, а не збагаченням сторони, суд вважав за можливе зменшити розмір пені на 50% і стягнути з відповідача 989 977,66 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором. В решті стягнення пені відмовив. Крім того, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, встановлених договором, позивач нарахував 3% річних в сумі 401 097,51 грн. та 687 376,44 грн. інфляційних втрат. Суд зазначив, що 3% річних та інфляційні втрати не відносяться до неустойки, а тому до цих компенсаційних виплат не застосовуються положення ст. 551 ЦК України. За результатами здійснення перевірки нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив обгрунтованість та арифметично вірне їх нарахування, а тому позов в цій частині задовольнив.
Щодо зустрічного позову АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" до відповідача ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про зобов'язання ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1, 9.2 та 9.3 договору транспортування природного газу №2002000116 від 04.02.2020 та положень розділів ХІІІ, ХІV Кодексу ГТС, суд прийняв відмову позивача за зустрічним позовом від заявлених вимог, в зв'язку з чим закрив провадження за зустрічним позовом.
Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2025 у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 989 977,66 грн. пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Скаржник вважає оскаржуване рішення в частині зменшення пені на 50 % ухваленим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, судом не було враховано принцип балансу інтересів сторін. Зокрема, судом першої інстанції не було враховано, що станом на день прийняття рішення 13.01.2025 обов'язок з оплати щодобових негативних небалансів за січень 2020 року та січень - березень 2021 року відповідачем добровільно не виконано. Судом першої інстанції при ухваленні рішення не надано правової оцінки обставинам щодо поведінки відповідача, ступеню виконання його обов'язків за договором та причинно-наслідковому зв'язку між діяльністю відповідача і його фінансовим станом. Розмір пені та 3% річних в жодному разі не перевищує ціну договору і становить лише 10 % від суми основної заборгованості за січень 2020 року та січень - березень 2021 року, яка становить 29 288 943,60 грн. Тобто, нараховані позивачем штрафні санкції є співмірними з розміром основного боргу та не перевищують його, у зв'язку з чим, на переконання позивача, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для застосування приписів ст. 551 ЦК України. При цьому, відповідач не надав жодних доказів неможливості виконання умов договору щодо своєчасної оплати послуг балансування, наданих у січні 2020 року та січні - березні 2021 року, не звертався до позивача із заявами про відстрочення оплати, встановлення графіків платежів або розтермінування оплат пені та штрафу. Також судом не досліджувалось питання: чи вчинялись дії з боку відповідача щодо запобігання виникненню заборгованості чи позасудового врегулювання такої заборгованості. Тривале невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором виключає наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України. На переконання скаржника, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не наведено детальної оцінки стану позивача.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає, що зміст апеляційної скарги зводиться до заперечення обставин, встановлених судом першої інстанції та до їх переоцінки. Доводи апелянта не спростовують фактів, покладених в основу оскаржуваного рішення суду першої інстанції. На переконання відповідача у суду першої інстанції були всі правові підстави для зменшення пені на 50% з огляду на те, що відповідачем, незважаючи на критичний фінансовий стан самого Товариства та велику заборгованість споживачів перед ним, частково було виконано умови договору транспортування природного газу №2002000116 від 04.02.2020, сплативши заборгованість з оплати за негативні щодобові небаланси за звітний період січня - березня 2021 року в загальній сумі 5 627 691 грн. Позивач, як монополіст на ринку транспортування природного газу на території України, не зазнав значних збитків від порушення строків виконання зобов'язання, більше того, жодних доказів нанесення збитків від порушення відповідачем умов договору позивач суду не подав. Крім того, відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що з актів врегулювання щодобових небалансів за січень-березень 2021 року та рахунків на оплату за добові небаланси за січень-березень 2021 року, направлених позивачем через інформаційну платформу відповідачу вбачається, що за спірний період з 01.01.2021 по 16.02.2021 позивач керувався положеннями пунктів 11, 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, а з 17.02.2021 по 31.03.2021 - положеннями постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021 «Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам» яка оприлюднена на сайті регулятора 17.02.2021. Таким чином, початок прострочення відповідачем оплати за добові небаланси та відповідно початок для нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат позивач, відповідно до положень Постанови №235 від 17.02.2021, повинен був нараховувати з 91-го календарного дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуг, тобто, для оплати небалансів за лютий 2021 року з 30.05.2021 (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України), для оплати небалансів за березень 2021 - з 30.06.2021). Постанова НКРЕКП №235 від 17.02.2021 є актом індивідуальної дії, оскільки вказана постанова містить індивідуалізовані владні приписи конкретизовані як ТОВ «Оператор ГТС України» так і операторам газорозподільних систем, встановлює для них як права так і обов'язки, а її дія має конкретно визначений строк, а саме лютий - березень 2021 року. Просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2025 у справі № 909/984/22 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі
Відповідач просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
04.02.2020 між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (Оператор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисьменицягаз" (Замовник) укладено договір транспортування природного газу №200200016, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497.
За цим договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуг є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті Оператора. Підписанням цього договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на вебсайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання.
Взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8 договору).
Згідно з п. 2.5 договору Замовник має виконувати вимоги визначені в Кодексі газотранспортної системи оплачувати послуги на умовах зазначених у договорі.
Відповідно до п. 3.2 договору Оператор має право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані послуги.
Замовник зобов'язаний, зокрема:- своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; - здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; - здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця (п. 4.1 договору).
Пунктом 9.3 договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів.
Відповідно до п. 11.2 договору Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
При цьому п. 11.3 договору встановлено, що Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
Пунктом 11.4 договору сторонами погоджено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством та цим договором. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.п. 13.1, 13.5 договору).
Цей договір набирає чинності з дня його укладання, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 договору).
На виконання умов договору та Кодексу газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493, позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" природного газу до/з газотранспортної системи за січень-березень 2021 року (інформація подана відповідачем до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9) виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця і сумарно за звітний місяць, а саме:
- за січень 2021 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 27,07995 тис.куб.м (280277 кВт/год), всього на загальну суму 293 261,05 грн., з ПДВ;
- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 726,54974 тис.куб.м (7519790 кВт/год), всього на загальну суму 8 534 334,07 грн., з ПДВ;
- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 833,66375 тис.куб.м (8628420 кВт/год), всього на загальну суму 6 024 037,57 грн., з ПДВ;
- за березень 2021 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 2843,21022 тис.куб.м (29427226 кВт/год), всього на загальну суму 20 563 881,84 грн., з ПДВ.
Негативні щодобові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу у зазначені періоди без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких в зазначені періоди не було жодного постачальника природного газу.
На оплату за щодобові негативні баланси за січень 2020 року, січень-березень 2021 року згідно п. п. 2.8, 9.3 договору, позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів: №01-2021-2002000116 від 31.01.2021 за січень 2021 року, №02-2021-2002000116 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 по 16.02.2021, №02-2021-2002000116/2 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 по 28.02.2021, №03-2021-2002000116 від 31.03.2021 за березень 2021 року.
Також надіслано рахунки: №01-2020-2002000116 від 31.01.2020 - на суму 3 556 666,53 грн. з ПДВ; №01-2021-2002000116 від 31.01.2021 - на суму 293 261,05 грн. з ПДВ; №02-2021-2002000116 від 28.02.2021 за добові небаланси за період з 01.02.2021 по 16.02.2021 - на суму 8 534 334,07 грн. з ПДВ; №02-2021-2002000116 від 28.02.2021 за період з 17.02.2021 по 28.02.2021 - на суму 6 024 037,57 грн. з ПДВ; №03-2021-2002000116 від 31.03.2021 - на суму 20 563 881,84 грн. з ПДВ.
Наведені обставини зумовили звернення позивача з позовом про стягненняз відповідача 29 288 943,60 грн. основного боргу з оплати за негативні добові небаланси природного газу. У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати щодобових небалансів, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 979 955,32 грн., 401 097,51 грн. - 3% річних, 687 376,44 грн. - інфляційних втрат.
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами даної справи підтверджено, що між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (Оператор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисьменицягаз" (Замовник) укладено договір транспортування природного газу №200200016 від 04.02.2020. За цим договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 та ч. 2 ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що основний борг відповідача перед позивачем по договору транспортування природного газу №2002000116 від 04.02.2020 з оплати за негативних добових небалансів природного газу за період січень 2020 року, січень-березень 2021 року становить 29 288 943,60 грн.
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України унормовано порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Як зазначалось вище, пунктами 13.1, 13.5 договору сторонами погоджено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством та цим договором. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати щодобових небалансів, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 979 955,32 грн. за період січень 2020 року, січень-березень 2021 року.
Місцевий господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру пені, встановив, що періоди для нарахування, сума заборгованості у такі періоди визначені позивачем правильно, так само як і правильно здійснено арифметичний розрахунок відповідного нарахування. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
При цьому, доводи та вимоги апеляційної скарги зводяться до оскарження лише відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 989 977,66 грн. А тому предметом апеляційного перегляду є правильність застосування судом першої інстанції положень ст. 551 ЦК України щодо зменшення заявленого позивачем розміру пені на 50 %.
У відповідності до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що дана норма не є імперативною та застосовується за визначених умов та на розсуд суду.
Категорії "значно" та "надмірно", є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведеної норми права направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
При цьому, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Відповідно до ст. 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що чинне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто, укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Верховний Суд у постанові від 19.012024 справа № 911/2269/22 зазначив, що законодавець надає суду зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин, як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч.3 ст. 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 справа №911/378/17.
Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципу права. Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 справа № 911/2269/22.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 справа №922/1716/20, від 30.03.2021 справа № 902/538/18.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.
Колегія суддів зауважує, що пеня є лише фінансовою санкцією за невиконання зобов'язання, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання, а не засіб безпідставного збагачення, пеня не є основним боргом, будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, а відповідно при зменшенні її розміру не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Таким чином, місцевий господарський суд, врахувавши всі обставини даної справи, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, фінансовий стан відповідача, заявлення до стягнення крім пені також 3% річних та інфляційних втрат, дійшов підставного висновку про зменшення розміру пені на 50% та стягнення з відповідача на користь позивача 989 977,66 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.
За неналежне виконання відповідачем зобов'язань встановлених договором позивач нарахував - 3% річних в сумі 401 097,51 грн. та 687 376,44 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як слушно зауважив суд першої інстанції, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Крім того, вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу і є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити такі інтереси, а отже відповідні компенсаційні виплати нараховуються незалежно від вини боржника.
За результатами здійснення перевірки нарахування інфляційних втрат та 3% річних, місцевий господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість та арифметично правильне їх нарахування. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зауважує, що рішення в цій частині вимог не оскаржується.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2025 у справі №909/934/20.
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2025 у справі № 909/934/20 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук