Ухвала від 29.07.2025 по справі 442/4881/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року

м. Київ

справа № 442/4881/20

провадження № 51 - 1770 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року,

встановив:

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору. Кримінальне провадження №12018140110001665 від 31 липня 2018 року стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) - закрито.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року вищевказану ухвалу місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та призначення нового апеляційного розгляду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. На його переконання, закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст.284 КПК є таким, що погіршило його правове становище, оскільки таке закриття має нереабілітуючий характер, формує уявлення про можливу вину та позбавляє його права на реабілітацію і відшкодування шкоди, завданої перебуванням під слідством.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши оскаржуване судове рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до приписів п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.

Відповідно до вимог п. 4 ч.3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру 03 вересня 2019 року. Того ж дня досудове розслідування було зупинено, а згодом - 17 вересня 2019 року - відновлено. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні був складений 13 березня 2020 року, однак направлений до суду лише 05 серпня 2020 року.

Таким чином, з моменту відновлення досудового розслідування сплив строк, визначений п. 4 ч.3 ст. 219 КПК, а саме: два місяці з дня повідомлення особі про підозру, протягом якого орган досудового розслідування був зобов'язаний завершити розслідування та направити обвинувальний акт до суду.

Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК, не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, у даному випадку місцевий суд закрив кримінальне провадження у зв'язку з порушенням строків досудового розслідування.

Крім того місцевий суд зазначив, що здійснення судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження становитиме істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке в подальшому стане підставою для безумовного скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду.

Переглянувши ухвалу місцевого суду в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_4 , та, вказавши відповідні мотиви, обґрунтовано залишив ухвалу місцевого суду без змін, зазначивши підстави прийняття такого рішення.

Також, в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду вказано, що підготовче провадження є своєрідним процесуальним фільтром між досудовим провадженням і судовим розглядом, одним із завдань якого є перевірка відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора, тому суд першої інстанції наділений повноваженнями перевіряти не тільки дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291-293 КПК, а й виконання ним приписів ст. 219 КПК.

З вказаними висновками погоджується й колегія суддів касаційного суду.

Крім того слід звернути увагу скаржника, що закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК має процесуальний характер і водночас унеможливлює продовження кримінального провадження виключно з формальних причин (порушення строків досудового розслідування).

У зв'язку із закриттям кримінального провадження з вищевказаної підстави, особа не набуває статусу обвинуваченого, оскільки обвинувальний акт не підлягає розгляду судом по суті, а також суд не досліджує обставини винуватості або невинуватості особи.

Що стосується клопотань ОСОБА_4 про залучення захисника та про продовження строків на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає, що допуск захисника на стадії відмови у відкритті касаційного провадження не передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством, а клопотання про продовження строків є передчасним.

Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданої до неї копії судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3