24 липня 2025 року
м. Київ
справа № 757/18462/21-ц
провадження № 61-1829св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - Адвокатське об'єднання «Гапоненко Роман і партнери»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2,
розглянув заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Судувід 07 серпня 2024 рокуу справі за позовом Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном,
У квітні 2021 року Адвокатське об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» (далі - АО «Гапоненко Роман і партнери») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у задоволенні позову АО «Гапоненко Роман і партнери» відмовлено.
Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 202 року, заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволено.
Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі № 757/18462/21-ц.
Стягнено з АО «Гапоненко Роман і партнери» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 33 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, апеляційні скарги АО «Гапоненко Роман і партнери» залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 5 квітня 2023 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2024 року касаційну скаргу АО «Гапоненко Роман і партнери» задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в частині позовних вимог до ОСОБА_1 змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в частині позовних вимог АО «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У травні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» заяву, в якій просить роз'яснити постанову Верховного Суду від 07 серпня 2024 року, та вказати, чи може вказана постанова, в якій Верховний Суд встановив, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі, вважатися преюдиційною щодо спорів, учасником яких є ОСОБА_1 .? Чи є твердження, яке міститься у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у справі № 757/18462/21-ц: «…навіть у тому разі якщо сторони не домовилися про розмір плати у договорі найму (оренди) - це не «знищує» такий договір. Варто підкреслити, що договір, і зокрема договір найму (оренди) вчиняється для того щоб «породити» відповідний результат, а не для того щоб згодом констатувати його неукладеність, вочевидь для того щоб не виконувати обов'язки, які «з'явилися» з такого договору» встановленням факту зловживання ОСОБА_1 своїми правами чи прояву недобросовісної поведінки?
07 травня 2025 року АО «Гапоненко Роман і партнери» подало до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» клопотання про повернення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 07 серпня 2024 року без розгляду, оскільки ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року у справі № 757/18462/21-ц позовні вимоги АО «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном залишено без розгляду.
Колегія суддів зазначає, що підстави для задоволення клопотання АО «Гапоненко Роман і партнери» відсутні, оскільки ОСОБА_1 є учасником справи, який відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України може звернутися до суду із заявою про роз'яснення судового рішення.
Заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частини перша статті 271 ЦПК України).
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання (частини друга статті 271 ЦПК України).
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження.
У цій справі постанова Верховного Суду від 07 серпня 2024 року, про роз'яснення якої подано заяву, не підлягає примусовому виконанню.
Тому, вказана постанова відповідно до правил статі 271 ЦПК України роз'ясненню не підлягає.
За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Судувід 07 серпня 2024 року слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» про повернення без розгляду заяви про роз'яснення судового рішення відмовити.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Судувід 07 серпня 2024 року в справі за позовом Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко