28 липня 2025 року
м. Київ
справа №215/601/23
провадження № 61-6413ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна про відшкодування моральної шкоди,
16 травня 2025 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року та ухвалу Верховного Суду від 28 квітня 2025 року в указаній справі.
23 травня 2025 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою:
- поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року, ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня
2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 січня
2025 року;
- відмовив у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ОСОБА_1 ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2025 року;
- залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня
2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня
2025 року та встановив заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Заявнику було запропоновано надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги (з викладенням її вимог відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України) з конкретизацією пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, на який він посилається як на підставу касаційного оскарження, зазначивши норму права, щодо якої відсутній, на його думку, висновок про її застосування з посиланням на зміст правовідносин, в яких цей висновок відсутній та з обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Копія ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху направлялася ОСОБА_1 на адресу, зазначену у касаційній скарзі: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0610256984833 заявник 17 червня 2025 року отримав копію зазначеної ухвали суду касаційної інстанції.
22 червня 2025 року, виконуючи вимоги ухвали Верховного Суду від
23 травня 2025 року, ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав нову редакцію касаційної скарги, у якій просить скасувати рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від
29 січня 2025 року і передати справу повністю на новий розгляд за встановленою підсудністю.
Касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
У новій редакції касаційної скарги заявник зазначає: «...рішення від 24.09.19р
має причино- наслідковий звязок між шкодою і протиправною бездіяльністью, за яке настає сплата компенсації за спричинення моральної шкоди, а суд хибно не вважає доведеною протиправну бездіяльність у сфері управління відповідача відповідно до делегованих повноважень, якою порушені мої суб'єктивні права. Також суд не вважає, що цивільні права та обов'язки підлеглого Держави України, виконавчого комітету ТЕРНІВСЬКОІ районної у м.Кривий Ріг у ціх правовідносинах завдали мені майнової та моральної шкоди, оскільки до п 3 ч 2 ст 389 ЦПК України відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у ціх правовідносинах».
Колегія суддів вважає за необхідне повторно роз'яснити заявнику, що у випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи, а також навести чіткі доводи висновкам судів попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає їх неправильність.
Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
З урахуванням наведеного, оскільки недоліки касаційної скарги, вказані в ухвалі Верховного Суду від 23 травня 2025 року, належним чином не усунуто, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Верховний Суд вважає за необхідне роз'яснити заявникові, що повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від
29 січня 2025 року повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов