Справа № 158/1934/25 Провадження №11-кп/802/577/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
29 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 липня 2025 року, якою обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів,
УхвалоюКіверцівського районного суду Волинської області від 23 липня 2025 року, задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, строк тримання під вартою до 60 днів, тобто до 20.09.2025, включно.
Своє рішення суддя мотивував тим, що прокурором надано докази про наявність ризиків зазначених в клопотанні, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому дійшов висновку про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Посилається на винесення ухвали незаконним складом суду, оскільки імперативні норми КПК України передбачають, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, здійснюється виключно колегіально судом у складі трьох суддів. Вказує про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та безпідставність відмовити у визначені розміру застави.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та захисника, які, кожен зокрема, підтримали апеляцію з викладених у ній підстав, прокурора, який заперечив щодо задоволення скарги, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Під час судового розгляду судом першої інстанції задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.
Під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Отже, з урахуванням вимог ст. 31 КПК України, розгляд даного клопотання суд першої інстанції повинен був розглядати колегіально, а не одноособово.
Розглянувши клопотання одноособово, суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення. Зазначене, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409, п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України, є підставою для скасування судового рішення.
Перевіряючи матеріали кримінального провадження та доводи апелянта, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції з підстав істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, з постановленням нової ухвали.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
З наданих до апеляційного суду матеріалів вбачається, що прокурором подано клопотання під час судового розгляду про продовження строку запобіжного заходу, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 331 КПК України.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які послався прокурор в обґрунтування поданого клопотання.
Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років, або довічного позбавлення волі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри, а метою: запобігання спробам ухилення від суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_8 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так, наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
Тому, з урахуванням обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжкого злочину, з огляду наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що на даному етапі судового розгляду неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 , про що просить апелянт, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які об'єктивно продовжують існувати.
Враховуючи викладене, суд вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З огляду на зазначені вимоги закону та враховуючи обставини кримінального провадження, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, про що просить апелянт.
За таких обставин, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного і керуючись ст.422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 липня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_8 продовжити строк тримання під вартою до 20.09.2025, без визначення розміру застави.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий
Судді