Справа № 761/19981/25
Провадження № 3/761/4411/2025
08 липня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 20 квітня 2025р. серії ЕПР1 №306556, вбачається, що того ж дня, о 15 год. 30 хв., у м. Києві по бульвару Павла Вірського, 49, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Dodge Dart» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпеченої швидкості руху та не впорався з керуванням, скоївши наїзд на дерево. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пп. 2.3б., 12.1. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно зі ст. 124 КУпАП.
Також, із протоколу про адміністративне правопорушення від 20 квітня 2025р. серії ЕПР1 №306586 вбачається, що того ж дня, о 19 год. 28 хв. у м. Києві по бульвару Павла Вірського, 49, водій ОСОБА_1 вживав алкоголь (пиво) після ДТП. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер». Результати тесту - позитивний, 3,69 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10 Правил дорожнього руху України, за передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2025р. було об'єднано в одне провадження вищезгадані матеріали справи про адміністративні правопорушення та присвоєно загальний номер справи.
У судові засідання, які відбулись 12 червня 2025р., 08 липня 2025р. водій ОСОБА_1 не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причин неявки суду у судові засідання не повідомив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. Однак, необхідно урахувати, що вказана особа була належним чином повідомленою, зокрема відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України. При цьому, на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов'язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ці висновки дають підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Частиною 4 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, які полягають у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до абзацу 3 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005р.: «керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись».
Судом були досліджені матеріали справи, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення від 20 квітня 2025р. серія ЕПР1 №306556 відповідно до якого встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП;
-картки обліку адміністративного правопорушення;
-схема місця ДТП від 20 квітня 2025р.;
-письмові пояснення;
-протокол про адміністративне правопорушення від 20 квітня 2025р. серія ЕПР1 №306586 відповідно до якого встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП;
-направлення на огляд;
-акт огляду;
-результати тесту на приладі «Драгер» - позитивний, 3,69 проміле;
-відеозапис з нагрудних бодікамер поліцейських з місце вчинення правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративні правопорушення, а саме порушення пп. 2.3б., 12.1., 2.10 Правил дорожнього руху України, відповідальність за які, передбачена ст.ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника та ступінь вини.
Слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
На підставі викладеного, вважаю, що з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень ОСОБА_1 буде необхідним та достатнім застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 130 КУпАП, з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАПу вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
У порядку, визначеному ст. 401 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 36, 124, 130, 283 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності, за вчинення вказаних адміністративних правопорушень та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 34000,0 /тридцять чотири тисячі/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605/шістсот п'ять/ грн. 60 коп. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: