пр. № 6/759/332/25
ун. № 759/5849/25
25 липня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Косінської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бердара Миколи Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
у липні 2025 р. до суду звернувся приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бердар Микола Миколайович із зазначеним поданням, просить суд сстановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, громадянці України, фізичній особі боржнику ОСОБА_1 до виконання боржником своїх зобов?язань за виконавчим листом №759/5849/25 виданим від 26.05.2025 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення суму боргу за договором позики від 30.11.2023 у розмірі 350000 грн 00 коп.
Заяву обґрунтовує тим, що наразі здійснюється примусове виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25.04.2025 у справі №759/5849/25 у рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 від 04.06.2025, де ОСОБА_1 являється боржником. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а також усю подальшу кореспонденцію ОСОБА_1 отримувала через систему ЄСІТС. У рамках виконавчого провадження було проведено виключний перелік спрямованих на здійснення примусового стягнення боргу, однак до теперішнього часу своїх зобов?язань боржник ОСОБА_1 не виконала, заборгованість не погасила та від виконання своїх обов?язків ухиляється.
02.07.2025 від представника боржника ОСОБА_3 надійшли заперечення на подання, в яких зазначає, що подання приватного виконавця є необґрунтованим, оскільки ним не доведено факту саме ухилення боржника від виконання зобов'язання, покладених на нього вищевказаним рішенням суду. Приватним виконавцем не накладались штрафи на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями також не направлялись. Тобто, з фактичних обставин справи та матеріалів виконавчого провадження взагалі не вбачається жодних дій з боку приватного виконавця, передбачених законодавством, по примусовому виконанню рішення суду. Водночас, ОСОБА_1 не отримувала копії відповідної постанови виконавця, а також інших процесуальних документів, оскільки остання з 2024 перебуває за межами території України та про наявність виконавчого провадження, а так само про наявність вищевказаного рішення суду ОСОБА_1 стало відомо лише 18.06.2025 внаслідок блокування (арешту) її банківських рахунків. Таким чином, ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій, спрямованих на ухилення від виконання вищевказаного рішення суду, а отже у суду відсутні підстави для застосовування відносно неї тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Матеріали цивільної справи №759/5849/25 передано у провадження судді Ул'яновської О.В. 15.07.2025.
Приватний виконавець у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Вивчивши подання, дослідивши докази по справі, які наданні приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бердар Миколою Миколайовичем, суд приходить наступного.
Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бердар Миколою Миколайовичем здійснюється примусове виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25.04.2025 у справі №759/5849/25 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суми боргу за договором позики від 30.11.2023 у розмірі 350000 грн 00 коп. в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 від 04.06.2025.
На запит ПВВО Бердара М.М. філією «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Українська залізниця» надано відповідь, відповідно до якої у ФО ОСОБА_1 відсутні вагони та під'їзні колії.
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на запит ПВВО Бердара М.М. зазначено, що станом на 31.03.2025 ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, відсутня.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві розглянуто запит від 05.06.2025 №8114 щодо надання інформації про наявність будь-якого майна зареєстрованого на ОСОБА_1 станом на 10.06.2025 сільськогосподарська техніка, машини та інші механізми в Головному управлінні не зареєстровані та не реєструвались.
Наявною в Головному управлінні інформацією відповідно до даних програмного забезпечення Державного земельного кадастру (НКС), відомості щодо реєстрації земельних ділянок в межах м. Києва та Київської області за гр. ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує приватний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Пунктом 15 Правил перетинання державного кордону громадянами України постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 передбачено, що громадянину може бути відмовлено у виїзді з України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.
Відповідно до роз'яснень Верховного суду України від 01.02.2013, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Подання Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бердара Миколи Миколайовича повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.
Під час розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».
У порядку ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону, а саме за невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи та майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.
У разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.
Враховуючи розмір боргу, з урахуванням вжитих приватним виконавцем заходів примусового виконання виконавчого листа, їх співмірність у співвідношенні запропонованих заходів обмеження до суми боргових зобов'язань, суд не вбачає підстав для задоволення подання Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бердара Миколи Миколайовича про обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, за відсутністю доказів, які б давали підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.
Крім того, слід зауважити, що звернення приватного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли приватним виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.
Аналогічної позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема у справі №6-55583ск13 (ухвала від 31.01.2014 року), у справі №6-51650ск13 (ухвала від 24.01.2014).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бердара Миколи Миколайовича є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі ст.6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» та керуючись ст. ст. 260, 353, 354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бердара Миколи Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська