Справа №:755/14061/25
Провадження №: 1-кс/755/2637/25
"29" липня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітана поліції ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження № 12025100040002521 від 28.07.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсона, громадянки України, працюючої помічником стоматолога ТОВ «Дентл-сіті», з середньою спеціальною освітою, одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
Старший слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 .
Клопотання вмотивоване тим, що 27.07.2025 приблизно о 20:10 год., ОСОБА_5 та її співмешканець ОСОБА_7 , за місцем їх проживання - в квартирі АДРЕСА_3 розпочали разом вживати алкогольні напої.
В ході спільного вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на побутовому ґрунті виник словесний конфлікт. Під час даного конфлікту у ОСОБА_5 , яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_8 шляхом нанесення ударів ножем в область розташування життєво важливих органів.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті іншої людини, 28.07.2025, приблизно о 01:30 год., взяла на кухні квартири ніж, з яким прийшла до туалету, де в той час перебував ОСОБА_8 .
Утримуючи ніж у правій руці, ОСОБА_5 , керуючись мотивом злості, умисно нанесла близько семи ударів в область спини та грудної клітки спереду ОСОБА_8 , заподівши колото-різані поранення, від яких на місці події за короткий проміжок часу настала смерть потерпілого ОСОБА_8 .
28.07.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
28.07.2025 в порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, вказує на наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про те, що вона може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже усвідомлює можливе покарання у вигляді позбавлення волі, тому може вчинити спроби уникнути кримінальної відповідальності, таким чином, чинити незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнана щодо місця їх трудової діяльності. Також, на думку органу досудового розслідування, підозрювана може перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, зокрема, шляхом перешкоджання проведенню слідчих та процесуальних дій внаслідок неприбуття за викликами слідчого. Крім того, перебуваючи на свободі підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи насильницький характер дій, що їй інкримінується.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисниця підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, вважала ризики недоведеними, просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. Зауважила, що підозрювана не мала умислу на вбивство, оскільки це сталось в результаті систематичних образ з боку ОСОБА_7 . Також просила врахувати, що підозрювана сама викликала працівників поліції.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію своєї захисниці, просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. Зазначила, що вона не мала умислу вбивати ОСОБА_7 , все сталось через його систематичні образи її та її батьків.
Заслухавши думку прокурора та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100040002521, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
28 липня 2025 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
28 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_5 умисно вчинила дії, передбачені ч. 1 ст. 115 КК України, а саме - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом проведення обшуку; протоколами допиту свідків; протоколом затримання особи; протоколом обшуку затриманої особи.
Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах клопотання, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 може бути причетною до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінують.
З урахуванням зазначеного, посилання слідчого на наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, заслуговують на увагу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Орган досудового розслідування у своєму клопотанні вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органу досудового розслідування з метою уникнення відповідальності, що підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, що може спонукати підозрювану до спроб уникнення кримінальної відповідальності; підозрювана може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, схиляти їх до дачі неправдивих показів.
Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Крім цього, на час ухвалення судового рішення слідчому судді не було надано відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваної під вартою, також, не отримано відомостей, щодо обставин, які би переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає вказані ризики наявними та такими, що можуть справдитись з великим ступенем вірогідності, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваної ОСОБА_5 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки остання є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При цьому, враховуючи обставини кримінального правопорушення, а саме - вчинення правопорушення із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за доцільне не визначати підозрюваній заставу, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 25 вересня 2025 року включно.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, підозрюваній та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_9