Справа №:755/10106/15-к
Провадження №: 1-р/755/29/25
"29" липня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши заяву Т.в.о. заступника начальника управління поліції - начальника слідчого відділу ОСОБА_2 про роз'яснення рішення щодо зберігання речових доказів,
встановив:
В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Т.в.о. заступника начальника управління поліції - начальника слідчого відділу ОСОБА_2 про роз'яснення рішення щодо зберігання речових доказів.
Заявник в своїй заяві посилається на те, що 13.08.2015 Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 755/10106/15-к винесено вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не вирішено долю речових доказів - грошових коштів в сумі 500 доларів США, які зберігаються в управлінні фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у м. Києві.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Встановлено, що 13.08.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено вирок, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., на підставі ч. 4 ст. 74, ч. 1 ст. 47 КК України звільнений від покарання з передачею на поруки трудовому колективу, вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Статтею 380 КПК України передбачено, що у випадках, коли судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо неоднакового тлумачення висновків суду і розуміння, у тому числі під час виконання. При цьому суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Тому, у випадку, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК України, є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (ч. 1 ст. 380 КПК, постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 367/3068/17).
Роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 1-26/04 та від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к).
Отже, правовий механізм роз'яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі. У зв'язку з цим суд не роз'яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст, а виходячи із суб'єктів звернення із заявою може роз'яснити лише те рішення, яке підлягає виконанню.
В своїй заяві заявник просить надати роз'яснення про прийняте рішення щодо подальшого зберігання речових доказів, проте з наведених обґрунтувань вбачається, що мотиви та вимоги вказаної заяви не стосуються незрозумілості, неоднозначності, можливості різного сприйняття вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.2015 року.
Тобто, по суті заявник не виносить на розгляд суду питання, які вирішуються у порядку, визначеному ст. 380 КПК України.
За змістом заяви, представник не наводить будь-яких доводів стосовно незрозумілості ухваленого судом вироку від 13.08.2015 та не зазначає будь-яких вимог, які б підпадали під поняття роз'яснення рішення.
Обставини про які зазначає у своїй заяві заявник, стосуються вирішення питання речових доказів, а саме грошових коштів в сумі 500 доларів США.
За наведених обставин заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом не є заявою про роз'яснення судового рішення та не може бути предметом судового розгляду у порядку, передбаченому ст. 380 КПК України, у зв'язку з чим приходжу до висновку про повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 372, 380 КПК України, суддя -
ухвалив:
Заяву Т.в.о. заступника начальника управління поліції - начальника слідчого відділу ОСОБА_2 про роз'яснення рішення щодо зберігання речових доказів - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з моменту отримання заявником копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_4