Номер провадження 2/754/4643/25
Справа №754/5932/25
Іменем України
30 липня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сарнавського М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, -
Позивач Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація в особі представника - Алексійчук Н.В звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову позивач зазначає, 07.04.2025 до Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Служба) надійшло клопотання від школи 1-11 ступенів № 190 Деснянського району міста Києва щодо учня 2-В класу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення заходів захисту прав дитини у зв'язку з виявленням факту вчинення насильства над малолітнім фізичного характеру зі сторони його матері, ОСОБА_2 . 07.04.2025 спеціалістами Служби спільно з представниками сектору ювенальної превенції Деснянського УП ГУНП у м. Києві, було здійенено виїзд на місце виявлення факту насильства - школа I-II ступенів № 190 Деснянського району міста Кисва (місто Київ, вулиця Шолом Алейхема, 16-А). Встановлено, що хлопчик дійсно мас явні ознаки насильства фізичного характеру. Було складено акт оцінки рівня безпеки дитини, за результатами якого з метою з'ясування обставин та захисту інтересів дитини, малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщено в Національну дитячу спеціалізовану лікарню МОЗ України «ОХМАТДИТ» з метою проведення повного медичного обстеження. Оцінка рівня безпеки дитини була здійснена в присутності матері дитини, ОСОБА_2 . Інспектором сектору ювенальної превенції Деснянського УП ГУНП у м. Києві відносно матері дитини складені протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 173-2 і 184 КУпАП. Встановлено, що державна реєстрація народження малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України. Матір - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_4 . Місце проживання дитини - АДРЕСА_1 . Окрім ОСОБА_1 в родині є ще одна малолітня дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також навчається у школі 1-III ступенів № 190 Деснянського району міста Києва у 1-А класі. 08.04.2025 спеціалістом Служби та представником Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб було відвідано родину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (орендована 2-х кімнатна квартира). На момент відвідування родини умови проживання задовільні: в помешканні прибрано, зроблено частково ремонт, умебльовано та наявна мінімальна побутова техніка. Для виховання та розвитку дітей умови створені. Зі слів матері дитини, з батьком малолітнього ОСОБА_4 , разом не проживають, його місцезнаходження їй не відоме. Службою здійснюються заходи щодо розшуку батька дитини. Відповідно до характеристики школи I-III ступенів № 190 Деснянського району міста Києва відносно малолітнього ОСОБА_1 вихованням дитини займається матір та вітчим, які намагаються виконувати рекомендації класного керівника та вчителів-предметників. Навчальними матеріалами дитина забезпечена після неодноразових нагадувань батькам. Дитина доброзичлива, але не товариська, схильний до усамітнення. Відвідує групу продовженого дня, при цьому гарячим харчуванням за кошти батьків не забезпечений. Характеристика школи I-III ступенів № 190 Деснянського району міста Киева відносно малолітнього брата, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивна. Дитина охайна, доглянута та всім забезпечена на відміну від брата. Мати, ОСОБА_2 , мала ще трьох неповнолітніх дітей, відносно яких була позбавлена батьківських прав. Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади міста Киева, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не мае державної реєстрації місця проживання у місті Києві. 10.04.2025 до Служби надійшло повідомлення Національної дитячої спеціалізованої лікарні МОЗ України «ОХМАТДИТ» щодо підтвердження факту жорстокого поводження з малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі сторони його матері, ОСОБА_2 , та здійснення щодо нього насильства фізичного та психологічного характеру. 11.04.2025 відповідно до направлення Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної алміністрації), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштований до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою проходження соціально-психологічної реабілітації. 3 психологічного висновку вищезазначеного Центру вбачається, що в дитини присутні ознаки травматизації від пережитого систематичного насильства: фізичного (синці, шрами) та психологічного (замкнутість, уповільнене мовлення, занижена самооцінка, тривожність, почуття провини, швидка стомлюваність та виснаженість, порушення сну). Також хлопчик повідомив, що на даний час не хоче спілкуватись ні з ким зі свого найближчого родинного оточення. Дитина має високий рівень образи та не розуміння ситуації (чому його ображали в родині). Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_2 , мати малолітнього ОСОБА_1 , була визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 184 КУпАП та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно дитини і притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді усного попередження та штрафів (справи №754/12153/24, 754/12098/24, 754/11858/24). 15.04.2025 Службою до Деснянського УП ГУНП у м. Києві було подано заяву про відкриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за фактом жорстокого поводження та здійснення насильства відносно свого малолітнього сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичного та психологічного характеру. Деснянським УП ГУНП у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування за частиною 1 статті 125 КК України (номер кримінального провадження 12025105030000252). У зв'язку з вищевикладеним, Служба ініціює необхідність звернення до суду з позовом в порядку, передбаченому частиною першою статті 170 Сімейного кодексу України, щодо відібрання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері, ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав, оскільки залишення дитини у неї є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 21.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання
Ухвалою суду від 29.05.2025 року, що занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, заяв та клопотань до суду не надходило. Також, як вбачається з наданих представником Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації письмових пояснень ОСОБА_2 , остання була проінформована щодо засідання суду, яке мало відбутися 19.05.2025 року, обіцяла з'явитись, та прийняти міри щодо забезпечення захисту прав її малолітнього сина ОСОБА_1 .
А відтак, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка по справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір'ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00050677492 від 16.04.2025 року, номер актового запису 1442 від 28.09.2017 року. 28.09.2017 року внесено зміни до свідоцтва про народження, а саме відомості про дитину: ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_7 .
Відповідно до даного витягу батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Місце проживання дитини - АДРЕСА_1 , проте відповідно до витягу з реєстру територіальної громади міста Києва, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має державної реєстрації місця проживання у місті Києві.
Окрім ОСОБА_1 в родині є ще одна малолітня дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також навчається у школі І-III ступенів № 190 Деснянського району міста Києва у 1-А класі.
Як вбачається з Акту обстеження умов проживання від 08.04.2025 спеціалістом Служби та представником Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб було відвідано родину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (орендована 2-х кімнатна квартира). На момент відвідування родини умови проживання задовільні: в помешканні прибрано, зроблено частково ремонт, умебльовано та наявна мінімальна побутова техніка. Для виховання та розвитку дітей умови створені. Зі слів матері дитини, з батьком малолітнього ОСОБА_4 , разом не проживають, його місцезнаходження їй не відоме.
Службою здійснюються заходи щодо розшуку батька дитини.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи довідки Служби у справах дітей Оратівської селищної ради №253/01-29 від 22.04.2025 року повідомлено, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак за місцем реєстрації не проживав, за вищевказаною адресою проживає ОСОБА_8 , яка повідомила, що її син ОСОБА_4 перебував на військовій службі, з 07 жовтня 2024 року вважається зниклим безвісти.
Окрім того на звернення в.о. начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації Поліщук О. на вих. №102/41-1918 від 23.05.2025 заступник начальника Деснянського УПП ГУ НП у м.Києві повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває у розшуку за відділом поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, як безвісно зникла особа з 11.10.2024 року по теперішній час.
Відповідно до характеристики школи 1-Ш ступенів № 190 Деснянського району міста Києва відносно малолітнього ОСОБА_1 вихованням дитини займається матір та вітчим, які намагаються виконувати рекомендації класного керівника та вчителів-предметників. Навчальними матеріалами дитина забезпечена після неодноразових нагадувань батькам. Дитина доброзичлива, але не товариська, схильний до усамітнення. Відвідує групу продовженого дня, при цьому гарячим харчуванням за кошти батьків не забезпечений.
Характеристика школи I-III ступенів № 190 Деснянського району міста Києва відносно малолітнього брата, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивна. Дитина охайна, доглянута та всім забезпечена на відміну від брата.
10.04.2025 до Служби надійшло повідомлення Національної дитячої спеціалізованої лікарні МОЗ України «ОХМАТДИТ» щодо підтвердження факту жорстокого поводження з малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі сторони Його матері, ОСОБА_2 , та здійснення щодо нього насильства фізичного та психологічного характеру.
11.04.2025 відповідно до направлення Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштований до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою проходження соціально-психологічної реабілітації.
Наказом №24-С Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.04.2025 року, малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було поставлено на облік як дитину яка перебуває у складних життєвих обставинах, яка постраждала від жорстокого поводження.
Вказані обставини стали підставою для ініціювання питання про ухвалення судового рішення про відібрання дитини від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав.
За змістом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов'язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов'язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.
Вирішуючи питання про можливість, доцільність чи необхідність відібрання дітей від матері, суд керується таким.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зав'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням («Савіни проти України», № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).
У конкретній справі суд вирішує, чи наявні виняткові обставини, які свідчать про необхідність відібрання дитини, та чи відповідатиме таке відібрання інтересам дитини.
Вирішуючи поставлені питання, суд виходить з того, що основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок.
На підставі долучених до матеріалів справи доказів суд робить висновок про те, що матеріалами справи доводяться обставини, які вказують на необхідність відібрання відбирання дитини у матері - відповідачки по справі.
Вирішуючи питання про те, чи відповідатиме інтересам дитини її відібрання від матері ОСОБА_2 суд виходить з такого.
Згідно психологічного висновку Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що в дитини присутні ознаки травматизації від пережитого систематичного насильства: фізичного (синці,шрами) та психологічного (замкнутість, уповільнене мовлення, занижена самооцінка, тривожність, почуття провини, швидка стомлюваність та виснаженість, порушення сну). Також хлопчик повідомив, що на даний час не хоче спілкуватись ні з ким зі свого найближчого родинного оточення. Дитина має високий рівень образи та не розуміння ситуації (чому його ображали в родині).
Окрім того, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_2 , мати малолітнього ОСОБА_1 , була визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 184 КУпАП та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно дитини і притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді усного попередження та штрафів.
Також, 15.04.2025 Службою до Деснянського УП ГУНП у м. Києві було подано заяву про відкриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за фактом жорстокого поводження та здійснення насильства відносно свого малолітнього сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичного та психологічного характеру.
11.04.2025 відповідно до направлення Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштований до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою проходження соціально-психологічної реабілітації
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Зважаючи на те, що при розгляді судом справи доведені ті обставини, що відповідачка проявляє до дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 психологічне та фізичне насильство, мала ще трьох неповнолітніх дітей відносно яких була позбавлена батьківських прав, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, своєю поведінкою ставить під загрозу життя та здоров'я дитини, а також враховуючи ті обставини, що малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час не хоче спілкуватись ні з ким зі свого найближчого оточення через високий рівень образи, а батько хлопчика вважається безвісно відсутнім, то суд вважає за необхідне відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Судовий збір у справі складає 1 211,20 грн., які необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав- задовольнити.
Відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2025 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя: О.М. Панченко