ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6784/25
провадження № 2-а/753/195/25
30 липня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністартивне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
У квітні 2025 рокуОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністартивне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 14.12.2024 він пройшов військово-лікарську комісію та отримав відповідну довідку, згідно якої він був визнаний тимчасово не придатним до військової служби строком до 25.05.2025. 21.03.2025 працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 був складений на позивача протокол № 1194 про адміністративне правопорушення. 25.03.2025 відповідачем була винесена постанова № 1194 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо накладення на позивача штрафу у розмірі 17 000 грн за не з'явлення за повісткою до відповідача. При цьому, позивач, необізнаний про наявність повістки, протоколу та оскаржуваної постанови, неоднарозово прибував до відповідача за отриманням необхідних документів. Посилається, що до оскаржуваної постанови не надано доказів щодо відправки та отримання позивачем засобів поштового зв'язку повістки, що виключає склад адміністративного правопорушення. Про саму повістку позивач дізнався лише 29.03.2025 при врученні відповідачем копії оскаржуваної постанови та протоколу, то позивачем не могли бути порушені норми законодавства щодо не з'явлення до відповідача за повісткою, оскільки відповідачем не надані докази належного повідомлення відповідача, а тому це є підставою для скасування оскаржуваної постанови. До протоколу відповідачем не надані відповідні документи на які він посилається, а саме докази які могли би підтверджувати скоєння позивачем відповідного адміністративного правопорушення. Крім цього, у протоколі вказано, що повісткою визначено дату прибуття до відповідача 02.03.2025, а сам протокол складений 21.03.2025, що є порушенням ст. 254 КУпАП, якою вказано, що протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Повісткою відповідача вказано, що ціллю виклику позивача є уточнення даних. Проте, позивачем було вчасно оновлено свої дані, згідно із нормами законодавства. Крім того, в оскаржуваній постанові суть правопорушення взагалі не вказане як не уточнення військово-облікових даних і взагалі не зазначено, які саме дані не уточнені позивачем, а тому це не може створювати склад адміністративного правопорушення. Відповідач, як адміністратор Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зокрема системи «Оберіг», має повний доступ до персональних даних військовозобов'язаних, зокрема до персональних даних позивача, а тому відповідач не мав законодавчого підгрунтя виносити оскаржувану постанову, і при цьому відповідачем не надано жодних доказів щодо неможливості отримання будь-яких персональних даних позивача. На підставі вищевикладеного просив визнати протиправною та скасувати постанову № 1194 від 25.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відстуністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2024 по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.05.2025 від представника відповідача надійшов відзив, в якому заперечує щодо позову, зазначає, що 20.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою єдиного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 2544985 про виклик (мета виклику - уточнення даних) на 02.03.2025 о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина ОСОБА_1 , зазначене поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою, що «одержувач/адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням № 0610232033536 та трекінгом з сайту «Укрпошта», однак громадянин ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з'явився, про причини неявки не повідомив. Також, громадянином ОСОБА_1 був підписаний протокол № 1194 про адміністративне правопорушення від 21.03.2025 із повідомленням про розгляд справи про правопорушення о 14 год 30 хв 25 березня 2025 року в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому твердження ОСОБА_1 про необізнаність щодо наявності повістки від 20.02.2025 не відповідають дійсності. Правові основи мобілізаційного підготовки та мобілізації в Україні визначає Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі по тексту - Закону № 3543). Положенням ст. 22 Закону № 3543 визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, які передбачають, серед іншого, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. На підставі вищевикладеного ІНФОРМАЦІЯ_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, просить відмовити повністю у задоволенні позову.
29.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій посилається на те, що відповідачем не надано доказів відправки та отримання позивачем засобами поштового зв'язку повістки, а саме: не надав конверт, яким було начеб то, відправлено повістку, не надав квитанцію та чек про таку відправку, в описі взагалі відсутній як підпис відповідача, так і підпис з печаткою працівника поштового зв'язку. Відповідачем не надано доказів обізнаності позивача щодо наявності на його ім'я поштового відправлення (повістки). Відповідачем не надано доказів складання акту неявки позивача за повісткою і відсутні згадки про такий акт у протоколі або оскаржуваній постанові. Номер трекінгу якогось поштового відправлення, за відсутністю квитанції, чеку та не підписаного опису ані відповідачем, ані працівником поштового зв'язку та з відсутністю печатки не може доводити факт відправки відповідачем повістки позивачу. Відповідач вказує у постанові, що позивачем був підписаний протокол про адміністративне правопорушення, і тому він обізнаний про наявність повістки, проте відповідно до ст. 254 КУпП протокол про адміністративне правпорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. В протоколі вказано, що повісткою визначено дату прибуття до відповідача 02.03.2025, при цьому по трекінгу відправлення невідомого поштвого повідомлення відповідач отримав його 06.03.2025, а сам протокол складений 21.03.2025 - тобто у будь-якому випадку протокол складений через декілька тижнів, а не впродовж 24 годин, як це передбачено ст. 254 КУпАП, що є порушенням норм чинного законодавства. Таким чином, позивач про повістку дізнався лише 29.03.2025 при врученні відповідачем копії оскаржуваної постанови та протоколу, що вказується в оскаржуваній постанові, але ніяк не раніше цієї дати, та те, що позивач неодноразово, більше 5 разів прибував до відповідача, то складений відповідачем протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова є протиправними і незакононними з огляду на те, що позивач самостійно неодноразово прибував до відповідача і без повістки, проте останній проігнорував норми законодавства і вищезазначені факти. Просив прийняти відповідь на відзив до розгляду та позов задовольнити.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Судом встановлено, що 21.03.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 - офіцером ВВОБр ІНФОРМАЦІЯ_1 старший лейтенант ОСОБА_2 складено протокол № 1194 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якому зазначено, 21.03.2025 о 09:00, встановлено, що 20.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою єдиного Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 2544085 про виклик на 09:00 02.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина ОСОБА_1 зазначене поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням та трекінгом з сайту АТ «Укрпошта» однак ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку із цим не дотримався вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 3 додатка 2 «Правил війського обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 в частині неявки за викликом на 09:00 02.03.2025 згідно повістки № 2544985 ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов'язок, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_3 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також зміст ст. 63 Конституції України. Також позивача повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 25.03.2025 о 14:30 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Пояснення і зауваження ОСОБА_4 у протоколі про адміністративне правопорушення № 1194 відсутні.
25.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 винесено постанову № 1194, якою накладено на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Вказаною постановою установлено, що 20.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою єдиного Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 2544085 про виклик на 09:00 02.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина ОСОБА_1 зазначене поштовое відправлення повернулося відправнику з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням та трекінгом з сайту АТ «Укрпошта» однак ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з'явився, про причини неявки не повідомив. У діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки, в зазначену дату та час не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку із цим не дотримався вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 3 додатка 2 «Правил війського обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 в частині неявки за викликом на 09:00 02.03.2025 згідно повістки № 2544985 ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов'язок, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним.
Відповідно до довідки № 133/10ІІІ військово-лікарської комісії № 38254 від 14.12.2024 лейтенант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тимчасово непридатний до військової служби до 25.05.2025.
Як зазначено в постанові № 1194 від 25.03.2025, 20.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою єдиного Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 2544985 про виклик на 09:00 02.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина ОСОБА_1 зазначене поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням та трекінгом з сайту АТ «Укрпошта» однак ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Постановою КМУ від 15.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період (далі по тексту - Постанова № 560), яким в тому числі передбачений порядок оповіщення військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 41 Постанови № 560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до наведеного вище, у спосіб визначений Постановою № 560, 20.02.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була направлена повістка №2544985 від 20.02.2025 (номер відправлення АТ «Укрпошта» 0610232033536) за якою ОСОБА_1 належало з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 , о 09:00 годині 02.03.2025. Зазначене відправлення було повернуто відправникові 06.03.2025 з приміткою «одержувач/адресат відсутній за вказаною адресою».
Із скріншоту з мобільного додатку «Резерв+», вбачається, що ОСОБА_6 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , дані уточнено вчасно 11.07.2024. Відстрочка до: «-» ; тип відстрочки: «-». Дата ВЛК: 14.12.2024. Постанова ВЛК: тимчасово непридатний. Звання: лейтенант. ВОС:НОМЕР_2. Номер в реєстрі Оберіг: 020220231320939300183. Адреса проживання: АДРЕСА_2 . Телефон: НОМЕР_1 . Email: ІНФОРМАЦІЯ_7
Повістка № 2544985 від 20.02.2025 була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з використанням відомостей і даних (в тому числі щодо адреси реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ), що містяться в реєстрі, та відповідає вимогам п.п. 29, 30, 30-1, 30-2, 30-3 Постанови № 560.
Посилання позивача на інформацію з трекінга сайта АТ «Укрпошта» щодо зазначеного відправлення, як на доказ неналежного оповіщення позивача не відповідає вимогам законодавства, оскільки пункт 41 Постанови № 560 визначає, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є серед інших: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання, що відповідає відміткам на Ф.20 на поштовому конверті. Зазначена адреса є єдиною адресою місця реєстрації/проживання позивача, що відома відповідачу, та є наявною в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, іншої адреси місця реєстрації/проживання позивач у передбачений законодавством спосіб не повідомляв.
Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560: «Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
У справі судова повістка безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була, втім, працівниками пошти проставлено відмітку «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Згідно пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, а надалі іншими Указами Президента України цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закон № 3543, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу восьмого частини третьої якої громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
З аналізу зазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Отже, за змістом зазначених положень статті 22 Закону № 3543-XII відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за неприбуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місце та строк, зазначені в отриманих ними документах, зокрема, повістці.
Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Повноваження та компетенція територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо розгляду адміністративних справ за ст.ст. 210, 210-1, 211 КУпАП визначена статтею 235 КУпАП.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, шо мають значення для правильного вирішення справи. У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП. Статтею 283 КУпАП визначено зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по гькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про обу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата родження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду рави; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положенням про ІНФОРМАЦІЯ_8 від 23.11.2023 затверджено функціональні обов'язки керівника ІНФОРМАЦІЯ_9 , одним із таких обов'язків є розгляд у передбачених законом випадках справ про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.
Згідно довідки № 193/21 від 08.11.2021 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код 08055153 закріплено за ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Отже, постанова № 1194 складена уповноваженою особою.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Натомість станом на дату виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач не з'явився, про поважність причин своєї неявки не повідомив, підтверджуючих обставин поважності причини неприбуття не надав, як того вимагає пункт 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Надалі, як того вимагає пункт 24 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Враховуючи те, що позивач не з'явився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у встановлений відповідачем строк, для подальшого забезпечення відповідачем виконання вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як наслідок оскаржувана постанова прийнята відповідачем в межах наданих йому повноважень та правомірно.
Таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи, стягнення накладено в межах санкції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, отже підстав для її скасування судом не встановлено.
З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Суд зазначає, що безпідставними є доводи позивача про те, що він оновив військово-облікові дані через мобільний додотак «Резерв+» 11.07.2024, оскільки ці, вчинені ним дії, жодним чином не усувають його обов'язку з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою на 02.03.2025, враховуючи, що повістка є виключно письмовим документом, який видається на ім'я конкретної особи, тобто військовозобов'язаного із зазначенням обов'язку такої особи з'явитись у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Доказів того, що ОСОБА_1 у вказаний день прибував до ІНФОРМАЦІЯ_3 саме за викликом по повістці, ним до суду надано не було.
При цьому, слід зазначити, що за загальним терміном «повістка» це: повістка для уточнення даних - вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім'ї, стан здоров'я військовозобов'язаних, місце роботи, тощо; повістка для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) - вручається для проходження медичного обстеження; мобілізаційне розпорядження - вручається військовозобов'язаним особам, котрі пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. Тобто, мета явки особи до ІНФОРМАЦІЯ_3 за надісланою повісткою не обмежується лише вчиненням такою особою дій стосовно оновлення (уточнення) інформації про цю особу, а тому ОСОБА_1 , відповідно до законодавства, зобов'язаний був прибути по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_10 для виконання певний дій.
Тому, із врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що позивача ОСОБА_1 було правомірно притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній без поважних причин не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 02.03.2025.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зокрема, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було винесено оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності № 1194 від 25.03.2025 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
За наведених обставин процесуальних порушень під час складення оскаржуваної постанови судом не встановлено.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв'язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги положення ст. 139 КАС України, та з огляду на те, що позов до задоволення не підлягає, відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 210-1, 235, 288 КУпАП, ст. 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністартивне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30.07.2025 року.
Суддя: