Справа № 752/15901/25
Провадження № 1-кп/752/2109/25
Суддя ОСОБА_1
04.07.2025 року місто Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в місті Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження за № 12025105010000436 від 07.06.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Києва, не заміжня, офіційно не працевлаштована, утриманців не маюча, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 23.01.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки; відносно якої 15.04.2025 матеріали кримінального провадження № 12025100010001360 від 09.04.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України, направлено до Голосіївського районного суду міста Києва з обвинувальним актом,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,
До Голосіївського районного суду міста Києва 30.06.2025 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025105010000436 від 07.06.2025 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 23.01.2025 вироком Голосіївського районного суду м. Києва визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та засуджено до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.
23.01.2025 ОСОБА_3 отримала копію вищевказаного вироку Голосіївського районного суду міста Києва, про що власноручно написала розписку.
Проте, ОСОБА_3 , будучи ознайомленою з вироком Голосіївського районного суду міста Києва, а також вимогами ч. 2 ст. 59-1 КК України, відповідно до якої на останню покладено обов'язки періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробацїї; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, до Голосіївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області не з'явилась, тобто від відбування покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки ухилилась без поважних причин.
В подальшому, інспектором Голосіївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_3 було направлено неодноразові виклики про явку до Голосіївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області 08.04.2025 та 15.04.2025, однак ОСОБА_3 до Голосіївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області так і не прибула, причин не явки не повідомила.
Будучи належним чином ознайомленою із покладеними обов'язками періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ОСОБА_3 свідомо ігноруючи покладене на неї зобов'язання, без поважних причин, умисно, з метою ухилення від відбування покарання, не з'явилась для відбування покарання у виді пробаційного нагляду, достовірно знаючи про наслідки не виконання покладених на неї обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч. 3 ст. 389 КК України.
Орган дізнання у цьому кримінальному провадженні довів, що суб'єкт проступку діяв умисно, та є засудженою особою до покарання у виді пробаціного нагляду.
Проступок вчинений у формі - ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, що вчинено умисно та спричинило таким чином шкоду правосуддю.
Обставини вчинення ОСОБА_3 ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, остання не оспорювала та беззаперечно визнавала, про що свідчить заява обвинуваченої підписана у присутності його захисника адвоката ОСОБА_4 .
Водночас підстави розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, викладені в згаданому клопотанні прокурора, були ретельно перевірені судом під час призначення обвинувального акту до розгляду у спрощеному порядку.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, з чим погодилась остання.
Щодо призначення ОСОБА_3 виду й розміру покарання за вказаний кримінальний проступок, то суд виходить з такого.
Суд, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, зокрема, призначення покарання у межах, установлених у санкції частини статті, відповідно до положень Загальної частини КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, призначає покарання, що буде необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження нових кримінальних правопорушень.
Санкція ч. 3 ст. 389 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді основного покарання: обмеження волі на строк до трьох років.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини провадження щодо вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинувачену, яка раніше судима, не працює, з середньою освітою, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, - щире каяття, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень слід призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції статті, а саме у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік як найменш суворого виду покарання за санкцією цієї статті.
Однак, суд остаточне покарання визначить за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Так, вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 23.01.2025 ОСОБА_3 було засуджено ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.
Виходячи з положень ст. 71, 72 КК України суд дійшов висновку про остаточне призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за сукупністю вироків шляхом повного складання призначених покарань.
Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України та призначити покарання за ч. 3 ст. 389 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 23.01.2025, та остаточно ОСОБА_3 визначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення цього вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1