707/1423/25
2/707/884/25
30 липня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Волкової Н.С.,
за участю секретаря Заїчко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі, з викликом (повідомленням) сторін в м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем кредитних зобов'язань, посилаючись на наступне.
01 травня 2024 року, будучи клієнтом банку, позичальник уклав з банком кредитний договір ABH0CT155101714549574342, щодо надання останній кредиту в розмірі 22 000,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 30.04.2027) зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно. АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, однак відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого станом на 23.04.2025 утворилася заборгованість в сумі 33 753,43 грн, яка складається з наступного: 21 399,820000000003 грн - заборгованість за кредитом; 11 417,49 грн - заборгованість по відсотками; 936,12 грн - загальний залишок заборгованості за пенею. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання та заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав АТ «Акцент-Банк».
1.2. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.
1.3. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі, з викликом (повідомленням) сторін; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.
1.4. 30 травня 2025 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву в якій просить долучити до матеріалів справи коректну таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
1.5. У судове засідання представник позивача повторно не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії ухвали суду за місцем його реєстрації, проте конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також направленням SMS-повідомлення про виклик до суду.
Факт неотримання відповідачем у справі кореспонденції, яка направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою, суд вважає таким, що зумовлений не об'єктивними причинами, а є наслідком суб'єктивної поведінки відповідача.
Також, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10 травня 2023 року № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Крім того, про відкриття провадження, дату, час та місце розгляду справи, відповідача було додатково повідомлено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у порядку, визначеному частиною 11 статті 128 ЦПК України.
Відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
1.6. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
1.7. Відповідно технічна фіксація справи за позовом АТ «Акцент-Банк», про стягнення заборгованості не здійснювалася у зв'язку з неявкою всіх сторін по справі, про що зазначено в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Відповідно до анкети-заяви від 31.05.2023, підписаною відповідачем, останній виразив згоду із тим, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг.
Згідно з заявою клієнта № ABH0CT155101714549574342 від 01.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» та просив надати кредит за послугою «Швидка готівка» на таких умовах: вид кредиту - послуга швидка готівка, тип кредиту - кредит строковий, мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту - 22 000,00 грн, строк кредиту 36 місяців, процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік, пеня 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу; номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5375235210893176.
01.05.2024 відповідач також підписав електронним підписом паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка Готівка».
Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит дата видачі: 01.05.2024, дата платежу: з 01.06.2024 по 30.04.2027, усього 36 періодів. Кількість днів у розрахунковому періоді 1094. Чиста сума кредиту: 22 000,00 грн, сума платежу за розрахунковий період: 62 100,85 грн, сума кредиту за договором 22 000,00 грн, проценти за користування кредитом: 40 100,85 грн, реальна річна процентна ставка: 129,83 % річних, загальна вартість кредиту: 62 100,85 грн.
Згідно з меморіальним ордером № TR.36595374.201828.65455 від 01.05.2024 АТ «Акцент-Банк» перерахувало ОСОБА_1 суму в розмірі 22 000,00 грн, призначення платежу: видача кредиту згідно з договором № ABH0CT155101714549574342 від 01.05.2024.
2.2. З розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101714549574342 від 01.05.2024, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 23.04.2025 утворилася заборгованість в сумі 33 753,43 грн, яка складається з наступного: 21 399,82 грн - заборгованість за кредитом; 11 417,49 грн - заборгованість по відсотками; 936,12 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
3. Релевантні джерела права
3.1. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Позивачем було надано докази того, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір та отримав суму кредиту. Позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості відповідача, з якої вбачається, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання з виплати кредиту.
Доказів на користь того, що відповідачем було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Отже, існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості з повернення тіла кредиту та нарахованих відсотків у розмірі 32 817,31 грн.
4.2. Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 936,12 грн, суд зазначає наступне. Пунктом 12 заявки кредитного договору № ABH0CT155101714549574342 від 01.05.2024 визначено, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі№ 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Суд не погоджується з позицією представника позивача щодо можливості стягнення пені з відповідача виходячи з такого.
Так, у позовній заяві представник позивача посилається на п.6 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про споживче кредитування» як на підставу можливості нарахування пені з відповідача. Вважає, що на договори кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятиденного дня, включно з дня набрання чинності Закону №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», вимога пункту 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.
Однак вищевказані норми суперечать нормам права, які визначені в п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відповідно до п.1-3 ч.2 ст.19 ЗУ «Про правотворчу діяльність», з урахуванням вимог частини першої цієї статті в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів:
1) Конституція України в системі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов'язковою до виконання на території України;
2) чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно до Конституції України та мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 3-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
3) закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4-13цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно ч.2 ст.66 ЗУ «Про правотворчу діяльність», у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.
Отже, враховуючи факт наявності у вищевказаних нормах права колізії між кодексом та ЗУ «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку про необхідність застосування в даній цивільній справі саме норм Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені у розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 936,12 грн, слід відмовити.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконав, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 32 817,31 грн = 21 399,82 грн (за тілом кредиту) + 11 417,49 грн (відсотки).
5.2. У зв'язку з частковим задоволенням позову (97,23%), до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422 грн 40 коп.
Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2355,30 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ - 14360080, заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101714549574342 від 01.05.2024 у розмірі 32 817,31 грн (тридцять дві тисячі вісімсот сімнадцять гривень тридцять одна копійка).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ - 14360080, судовий збір у розмірі 2 355,30 грн (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень тридцять копійок).
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ - 14360080, МФО 307770, рах. № НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя: Н. С. Волкова