Справа № 706/804/25
1-кп/706/121/25
28 липня 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі :
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 , (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100140001019 від 13.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ч. 4 ст. 402 КК України,
На розгляді Христинівського районного суду Черкаської області перебуває обвинувальний акт № 62025100140001019 від 13.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені КПК України. Крім того, клопотав про розгляд справи у закритому судовому засіданні, оскільки інкримінований ОСОБА_4 злочин відноситься до кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби. У ході судового розгляду будуть розкриті місця дислокації військових частин, їх повне найменування, розпорядок дня, маршрути переміщення із однієї військової частини до інших, що, з урахуванням запровадженого в Україні правового режиму воєнного стану, може негативно вплинути на обороноздатність держави. Також прокурор просив доручити уповноваженому органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, його проведення в закритому судовому засіданні та складення досудової доповіді не заперечували.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшов до таких висновків.
Кримінальне провадження відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України підсудне Христинівському районному суду Черкаської області.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстави для його повернення відсутні.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4- 8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України або зупинення провадження, немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише уразі: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
З огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні непокори, тобто кримінального правопорушення, що посягає на порядок несення військової служби, під час розгляду справи може бути розголошена таємниця, що охороняється законом, суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.
Коло осіб, що підлягають виклику в судове засідання, суд вважає необхідним визначити таким: обвинувачений, захисник та прокурор.
Частиною п'ятою статті 314 КПК України визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених КПК України, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне доручити працівникам Уманського районного сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого та надати її до суду.
Клопотань про здійснення судового виклику осіб для допиту, витребування речей чи документів від учасників судового провадження не надходило.
28.07.2025 до Христинівського районного суду Черкаської області засобами електронного зв'язку надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з моменту застосування запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати. Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити нове кримінальне правопорушення.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор у клопотанні обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може ухилятись від суду.
На підтвердження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вказує, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що може негативно вплинути на хід судового розгляду.
Покликаючись на ризики, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор стверджує, що обвинувачений може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні, у тому числі шляхом створення обвинуваченим штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та інших громадян, які там знаходилися у період перебування обвинуваченого, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним версій свого захисту.
Оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, тому, на думку публічного обвинувача, у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, або вчинити нове кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, стверджуючи про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням застави на рівні 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу не заперечували. Водночас клопотали про зменшення розміру застави до мінімального рівня, тобто до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суд, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , дослідивши клопотання з додатками, обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов таких висновків.
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення.
За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою (ч. 8 ст. 176 КПК України).
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокорі, а саме: відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану. Таким чином, до обвинуваченого може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.04.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 12 червня 2025 року, та визначено заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень.
Постановленою 11 червня 2025 року слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси ухвалою строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжено до 10.08.2025 включно, та визначено заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).
Оцінюючи заявлені прокурором ризики, суд приходить до таких висновків.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
При цьому, враховуючи обставини висунутого обвинувачення, відмови від виконання наказу в умовах правового режиму воєнного стану, небажання проходити військову службу, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі доведення його винуватості, суд вважає, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду існує.
Прокурор при обґрунтуванні заявленого клопотання посилається на ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, для запобігання чому ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід. Даний ризик не зменшився та продовжує існувати і надалі.
Суд погоджується, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження.
Суд вважає, що ризик вчинення інших кримінальних правопорушень існує, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби аналогічного характеру, так як не усвідомлює необхідності виконання ним конституційного обов'язку.
Судом не здобуто відомостей щодо обставин, які б переважили зазначені вище ризики.
Тому суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Строк запобіжного заходу обвинуваченого закінчується 10.08.2025, однак враховуючи, що судове провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу саме на 60 днів.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 гривень.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкість та обставини інкримінованого йому злочину, їх наслідки, майновий стан обвинуваченого, а також наявні ризики, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 90 840 грн. Підстав для зменшення розміру застави суд не вбачає, оскільки саме такий розмір застави, на думку суду, зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та водночас не становитиме для нього надмірний тягар.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 199, 314, 315, 316, 369-372, 395 КПК України, суд
Призначити до судового розгляду у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025100140001019 від 13.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, на 14 год 00 хв 04 серпня 2025 року в приміщенні Христинівського районного суду Черкаської області.
Кримінальне провадження здійснювати одноособово.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та захисника.
Доручити представнику Уманського районного сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області упродовж 10 днів з моменту отримання ухвали скласти досудову доповідь з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також для прийняття судового рішення про міру покарання.
Ухвалу для виконання направити до уповноваженого органу з питань пробації - Уманського районного сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Продовжений строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з моменту постановлення ухвали, тобто з 28.07.2025 до 25.09.2025 включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з - під варти у зв'язку з внесенням ним застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора;
- не відлучатися з місця дислокації військової частини, де обвинувачений проходить (буде проходити) військову службу без дозволу прокурора або суду,
- утримуватися від спілкування із свідками у даному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 25.09.2025.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу та може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику, прокурору та надіслати для виконання до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повний текст ухвали проголошений о 08 год 30 хв 30 липня 2025 року.
Суддя ОСОБА_6