Справа № 202/5519/25
Провадження № 2/202/3481/2025
30 липня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.,
за участю:
представника відповідача - адвоката Сватенко Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 202/5519/25
за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-
02.06.2025, через підсистему «Електронний суд», ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що є рідним сином ОСОБА_2 (Відповідача по справі).
04.04.2024 він був прийнятий на навчання у Технічний університет ТУКЕ Кошице (Словаччина) на факультет машинобудування на перший курс денної форми навчання. Навчання розпочалося з 01.09.2024 року.
На сьогодні, його матеріально повністю забезпечує мати, ОСОБА_3 , яка сплачує грошові кошти за його проживання та відповідно, надає йому грошові кошти на інші потреби та витрати. Мати щоденно несе витрати на проїзд та харчування в університеті.
Крім того, саме мати самостійно забезпечує його одягом та взуттям. Батько не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для навчання, незважаючи на те, що згідно з законодавством зобов'язаний це робити.
Враховуючи викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_1 , аліменти у розмірі 1/4 від заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягнення з моменту подання позову і до закінчення навчання.
04.06.2025 по справі відкрите спрощене позовне провадження та відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов.
Відповідач відзив не подав, але 01.07.2025 подав суду докази на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог.
У судове засідання позивач не з'явився, але представником позивача подана заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав, на задоволенні наполягав.
Повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, але його інтереси представляла адвокат - Сватенко Н.А., яка у судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки ОСОБА_2 не має можливості надавати матеріальну допомогу сину через те, що є безробітним, опікується матір'ю похилого віку, яка хворіє, а також сам нещодавно переніс оперативне втручання у зв'язку з пошкодження медіального меніску лівого колінного суглобу.
Заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 (Відповідача у справі) та ОСОБА_3 , які перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.12.2006 по 16.09.2008, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв.
04.04.2024 ОСОБА_1 був прийнятий на навчання у Технічний університет ТУКЕ Кошице (Словаччина) на факультет машинобудування на перший курс денної форми навчання. Навчання розпочалося з 01.09.2024 року, що випливає з підтвердження виданого Технічним університетом у м. Кошиці, переклад якого виконано перекладачем Ревенко О. В. та засвідчено приватним нотаріусом ДМНО Корнєєнковою Н.О.
З банківської виписки по рахунку ОСОБА_1 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» випливає, що витрати на його утримання покриває мати - ОСОБА_3 .
За даними відповіді з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела доходів та суми доходів від 23.07.2025 в період з І кварталу 2023 по IV квартал 2025 ОСОБА_2 будь-яких офіційних доходів не має.
З наданих відповідачем медичних документів судом встановлено, що ОСОБА_2 має низку захворювань, у тому числі гіпертонічну хворобу ІІ стадії 2 ступеню, ожиріння 2 ст. стеатогепатоз, гонартроз лівого суглобу 2 ст. атопічний дерматит.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 CК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має сам син, який продовжує навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У цій справі заперечуючи проти позовних вимог відповідач ОСОБА_2 посилався на те, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу сину, оскільки з 2022 не працює і не має будь-яких доходів, а також на те, що стан його здоров'я є незадовільним.
Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача та проаналізувавши надані ним докази, у тому числі медичну документацію, суд доходить висновку, що вони не заслуговують на увагу та відхиляє їх, оскільки ОСОБА_2 є чоловіком середнього віку (40 років), працездатним, будь-якої групи інвалідності не має, заходів щодо працевлаштування в період з 2022 по 2025 не вживав, а відтак має можливість працювати та надавати сину матеріальну допомогу у вигляді аліментів на період навчання і до досягнення 23-річного віку.
При цьому суд зазначає, що сам по собі факт безробіття відповідача не є безумовною підставою вважати, що він не має можливості сплачувати аліменти.
Щодо доводів відповідача про те, що він проживає з хворою матір'ю похилого віку і перебуває на її утриманні за рахунок її пенсії суд зазначає, що вони будь-якого правового значення для цієї справи не мають, оскільки як зазначено вище ОСОБА_2 є працездатним сорокарічнім чоловіком і будь-яких перешкод для працевлаштування не має.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 1 ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, матеріальне становище відповідача, можливість надання утримання другим з батьків, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, і з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходів), починаючи з 02.06.2025 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 81, 89, 141, 264, 265, 280-284 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 183, 191 СК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на його утримання, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 02.06.2025 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суддя склав 30.07.2025
Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО