справа № 208/1202/25
№ провадження 1-кп/208/912/25
Іменем України
22 липня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського, у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
у підготовчому судовому засіданні, згідно угоди про визнання винуватості розглянувши справу кримінального провадження № 12025041160000041 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, не працевлаштована, не одружена, на утриманні має чотирьох малолітніх дітей, 2017, 2018, 2020, 2021 років народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
22.01.2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у зазначеному кримінальному провадженні з одного боку, обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_4 з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_5 , за письмовою згодою потерпілої сторони, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Кам'янської окружної прокуратури, за адресою: м. Кам'янське, вул. І. Ясюковича 2, укладено угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов.
В період часу 13 - 15 години 13.12.2024 року, ОСОБА_4 разом з раніше знайомим ОСОБА_7 , перебуваючи в належній останньому квартирі АДРЕСА_3 , на комоді побачила належний власнику житлового приміщення мобільний телефон «Umidigi A 7 Pro»
Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України 24.02.2022 року, ОСОБА_8 скориставшись тим, що ОСОБА_9 заснув та тимчасово втратив контроль за своїм майном, шляхом вільного доступу зазначений мобільний пристрій викрала.
Заволодівши майном, ОСОБА_8 залишила місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому майнову шкоду в розмірі вартості мобільного телефону, в сумі 3 725 гривень.
Протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачена, під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні.
Між ОСОБА_8 та прокурором укладена угода про визнання винуватості у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченій покарання у виді 5 років позбавлення волі з встановленням строку випробування.
Зі змісту угоди вбачається, що при її укладанні обвинуваченій ОСОБА_8 роз'яснені та є зрозумілими наслідки укладання та затвердження угоди для сторін, відповідно до ст. 473 КПК України, а саме:
- обмеження права на оскарження вироку, підстави для оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода, в апеляційному порядку, що визначені ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в ст. 424 КПК України;
- відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого їй кримінального правопорушення, а вона має право отримати правову допомогу, має право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь.
Мороз зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі обвинувачення під час судового розгляду; сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді.
Ця угода, суть якої обвинуваченій зрозуміла, укладена нею добровільно і усвідомлено, і у неї було достатньо часу, щоб ознайомитись зі змістом угоди про визнання винуватості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення викладеного в обвинуваченні, та пояснила наступне.
З потерпілим ОСОБА_9 раніше знайома. В обідній час 13.12.2024 року перебувала в квартирі потерпілого, розташованої по АДРЕСА_4 . Побачила на комоді належний ОСОБА_9 мобільний телефон. Коли потерпілий заснув, вирішила викрасти телефон, забрала його з комоду та пішла з квартири. Телефон передала знайомому, який продав його на ринку. На виручені гроші вони купили продукти харчування.
Свою вину визнає повністю та щиро розкаюється у скоєному. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена нею добровільно, без якогось примусу.
З пояснень обвинуваченої наданих суду вбачається, що визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, є добровільним, зрозумілим щодо обмежень оскарження в апеляційному та касаційному порядку, що передбачене ст. 394, 424 ч.3 п.1 КПК України, відмови від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Юридичним змістом кримінального провадження на підставі угод є сукупність прав і обов'язків, реалізовуючи які, сторони кримінального провадження можуть досягати правового компромісу.
Угода є процесуальним засобом, застосовуючи який, сторони з урахуванням рівноваги публічних та приватних інтересів у кримінальному провадженні, задовольняють їх в кримінальному процесі.
В провадженні на підставі угод, нормами КПК України вимагається від сторін і суду прийняття узгодженого рішення, і саме рішення суду про винуватість особи, ґрунтується на умовах укладеної сторонами угоди.
Згідно із ч.3 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5-ти років, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Значення іспитового строку полягає і в тому, що тільки протягом цього строку особа визнається судимою і за нею здійснюється контроль та соціально-виховна робота уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до дотримання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
Перебіг іспитового строку встановлюється судом на строк від 1 до 3 років, починається з моменту оголошення вироку і не підлягає скороченню в заохочувальному порядку.
Дискреційні повноваження суду у вирішенні питання щодо терміну випробування, дозволяють диференціювати іспитові строки залежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням конкретних обставин справи.
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд відповідно до ст. 76 КК України покладає на засудженого відповідні обов'язки.
Перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_8 , суд дійшов до наступного висновку:
- Мороз дійсно вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 185 КК України, та вона у ньому винна;
- угода про визнання винуватості, яка укладена 22.01.2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , відповідає встановленим кримінальним процесуальним вимогам, є правомірною, відповідає інтересам суспільства та держави.
Потерпілий по справі надав добровільну письмову згоду на укладення прокурором угоди з обвинуваченою про визнання винуватості. Шкода завдана злочином відшкодована повністю. Цивільний позов ним не заявляється.
Порушень прав, свобод та інтересів інших осіб, судом не встановлено.
Суд підтверджує, що узгоджена сторонами угоди міра покарання обвинуваченій, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених КК України.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по проведенню судових експертиз, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягнення з обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості, укладену 22.01.2025 року на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Кам'янської окружної прокуратури, за адресою: м. Кам'янське, вул. І. Ясюковича 2, між прокурором ОСОБА_3 та притягнутою в якості обвинуваченої у цьому провадженні ОСОБА_4 , затвердити.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 378, 64 гривень.
Речові докази по справі: мобільний телефон, який знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 , знявши арешт з майна, залишити у власника.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через суд, який його ухвалив, протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Вирок суду підлягає негайному врученню прокурору, обвинуваченій, захиснику.
Суддя ОСОБА_1