Справа № 212/8568/25
2/212/4673/25
30 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Борис О.Н., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників
встановив:
До Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Ухвалою суду від 25 липня 2025 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позову.
30 липня 2025 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позову.
Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху повторно з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
У зв'язку із зазначеним, звернення позивача до суду зобов'язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з'ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з'ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Так, згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону та своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності це закріплена за власником можливість у межах, що допускають законом, володіти, користуватися й розпоряджатися майном за своїм розсудом й у своєму інтересі. Стаття 319 ЦК України встановлює загальні правила та межі здійснення права власності.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права.
Так, позивач у позові зазначає, що є власницею 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_4 , належну їй частку квартири успадкували ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , в рівних частках. На підставі договору дарування від 02 березня 2018 року, ОСОБА_6 подарувала 1/4 частку квартири позивачу. Також на підставі договору дарування від 27 січня 2025 року, ОСОБА_5 подарував позивачу половину вищевказаної квартири. Власником решти частки квартири - 1/4 є відповідач ОСОБА_3 . Позивач з 12 липня 2021 року зареєстрована та постійно проживає в квартирі, несе одноособово тягар утримання. Відповідач в квартирі ніколи не проживав, не користувався нею, не виявляє зацікавленості у житловому приміщенні. Просила суд припинити право власності ОСОБА_3 на 1/4 часту вищевказаної квартири, стягнути з останнього на користь позивача грошову компенсацію вартості 1/4 квартири у розмірі 136 225,00 грн, визнати за позивачем право спільної власності на частку вказаної квартири.
Водночас, в наданій до суду інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутнє підтвердження вищевказаних обставин справи, зокрема, належності на праві власності 1/4 частки квартири за вищевказаною адресою відповідачу - ОСОБА_3 .
Так, для обґрунтування позовних вимог представнику позивача слід надати до суду докази на підтвердження вищевказаного, що безпосередньо пливає на вирішення судом питання про належного відповідача у справі та предмету позову, оскільки позивачем не підтверджені посилання на обставини позовних вимог.
Суд роз'яснює позивачу, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд звертає увагу, що недотримання вищевказаних вимог є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід повторно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевикладених недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 352 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників повторно залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, якщо у зазначений строк недоліки позовної заяві не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала складена та підписана 30 липня 2025 року.
Суддя О. Н. Борис