Справа № 212/8488/25
2/212/4645/25
29 липня 2025 року суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Козлов Ю.В. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 (місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «ЛИСИЧАНСЬКА НАФТОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» (місце проживання за адресою: 93133, м. Лисичанськ, вул. імені В.Сосюри, 371 оф. 1-А) про зняття арешту з нерухомого майна, -
23.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «ЛИСИЧАНСЬКА НАФТОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» про зняття арешту з нерухомого майна, а саме домоволодіння АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, позивач вказує, що при оформлені державної допомоги, позивач від ЦНАП у м. Кривому Розі дізнався, що на його домоволодіння були зареєстровані обтяження, які видані у 1990 році Лисичанським нафтопереробним заводом, а реєстрація обтяжень проведена Виконавчим комітетом Криворізької міської ради.
Відповідно до норм ст. ст. 175, 177 ЦПК України обов'язком позивача є зазначення в позовній заяві зокрема, учасників справи, визначення їхнього процесуального статусу, інформації про них, обставин щодо змісту позовних вимог (способу/способів) захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини тощо. Крім того, є обов'язковим сплата судового збору або надання документів, які підтверджують звільнення позивача від сплати таких судових витрат.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до п.п. 4,5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Згідно роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 постанови Про судову практику в справах про зняття арешту з майна № 5 від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). відповідачами в такій справі є боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та інша фінансова установа, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. У пункті 5 даної постанови роз'яснено, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.
Отже, законом передбачено різні механізми зняття арешту на майно, в залежності від підстав накладення арешту та заборони, а також суб'єкта, який вчинив дану дію.
Разом із тим, позивачем у позовній заяві не в повній мірі викладено обставини справи, а саме: не вказано правові підстави для накладення арешту на майно, зокрема, внесення даних б/н у 1990 році Лисичанським нафтопереробним заводом, що слугувало підставою реєстрації обтяження Виконавчим комітетом Криворізької міської ради, та, як наслідок цього, неможливість визначити правові підстави та порядок, підстави скасування арешту.
Окрім того, в матеріалах позовної заяви відсутні відомості про те, що позивач звертався до ПрАТ «ЛИСИЧАНСЬКА НАФТОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ», Виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо вирішення питання розпорядження майном.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до переконання, що без усунення наведених вище обставин вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо.
Згідно ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ЛИСИЧАНСЬКА НАФТОВА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» про зняття арешту з нерухомого майна- залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. КОЗЛОВ