Справа № 947/20881/25
Провадження № 2/947/3862/25
про закриття провадження у справі та повернення судового збору
30.07.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
05 червня 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14542,76 гривень та судові витрати.
Ухвалою судді від 30.06.2025 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 30.07.2025 року на 11.15 год.
Згідно відповіді ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 . У відповіді зазначено, що 13.04.2022 року ОСОБА_1 знята з реєстрації у зв'язку зі смертю.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
У судове засідання представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з привернення боргів» не з'явився, одночасно з поданням позовної заяви звернувся до суду з заявою в якій просив розглянути справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ознайомившись з матеріалами справи, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до суду з цим позовом.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).
За змістом ст. ст.28, 29 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Виходячи зі змісту наведених статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність та цивільну процесуальну дієздатність.
Ч. 4 ст. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Враховуючи, що ОСОБА_1 померла до пред'явлення позову до неї, то вона не набула здатності мати процесуальні права та обов'язки відповідача за цим позовом.
Виходячи з того, що за життя ОСОБА_1 не набула процесуальних прав і обов'язків учасника саме цього судового процесу, то не набуті ним права та обов'язки не могли перейти й до інших осіб.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов'язки на нового боржника.
Загальні правила пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається, зокрема статтею 1281 ЦК України, що не підлягають зміні нормами процесуального законодавства.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. Наведене дає підстави для висновку, що у Кодексі визнається право кредитора на вимогу до спадкоємців.
Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Дана позиція підтверджується висновками Верховного Суду у Постанові від 14 лютого 2018 року у справі №310/10284/15-ц (провадження №61-2717св18), у Постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 381/3844/15-ц (провадження № 61-9568св18), у Постанові від 26 червня 2018 року у справі №161/13138/15-ц, у Постанові від 26 червня 2019 року по справі №234/7927/16-ц, у Постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14-ц.
Також, Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі №161/13138/15-ц дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на час пред'явлення до суду позову позивачем, відповідач помер. Верховний суд вказав, що обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам цивільного процесуального закону є висновок суддів про закриття справи, оскільки відповідно до статті 37 (на цей час 55) ЦПК України правонаступництво можливе шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача у справі, за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі. Доводи касаційної скарги, що суд повинен був вирішити питання про процесуальне правонаступництво є безпідставними, оскільки цивільний процесуальний закон не передбачає пред'явлення позову до фізичної особи, яка померла, яка не є правоздатною у зв'язку зі смертю.
Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинено, то згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 , в зв'язку зі смертю відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Так, відповідно до положень ч.2 ст. 133 ЦПК України порядок повернення судового збору встановлюється законом.
Ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачений виключний перелік підстав, за яких сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, а саме, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.
Крім цього в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснює, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору (статті 214, 215 ЦПК України). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір»); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпеченням реалізації фінансової політики.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 133, ст.ст. 255, 256 ЦПК України, суд,
Провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - закрити.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, адреса: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити ІВАN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 3028 гривень, який було сплачено на рахунок Київського районного суду м. Одеси згідно платіжної інструкції №110256 від 18 квітня 2025 року (оригінал платіжної інструкції знаходиться в матеріалах цивільної справи №947/20881/25).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Куриленко О. М.