Справа № 947/27110/25
Провадження № 2/947/4788/25
30.07.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого - судді Калініченко Л.В., розглянувши заяву позивача - ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по цивільній справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
21.07.2025 року до Київського районного суду м. Одеси, через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про поновлення права володіння житлом, заборону вчиняти певні дії, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, в якій позивачка просить суд:
- поновити ОСОБА_1 право володіння житлом, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 виносити, переміщати або знищувати майно, яке належить ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 повернути ключі від квартири ОСОБА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 перешкоджати доступу до житла;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачкиморальну шкоду у розмірі 25000,00 гривень;
- стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому судді по справі 22.07.2025 року.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 23.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про поновлення права володіння житлом, заборону вчиняти певні дії, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишено без руху, надано позивачеві строк, терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків поданої заяви, а саме:
- надання належних доказів надсилання відповідачеві та третій особі копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу;
- роз'яснено, що вказані докази надсилання копій документів листом з описом вкладення повинні відповідати положенням до їх оформлення згідно з Порядком надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за №270;
- зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- зазначення відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- зазначення підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
- надання до позову належного документу на підтвердження доплати судового збору за пред'явленим позовом, який містить вимоги майнового та чотири вимоги немайнового характеру, та який, з урахуванням вже сплаченої суми, підлягає доплаті у загальному розмірі 3633,60 грн. (4844,80 - 1211,20 = 3633,60);
- роз'яснено, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету - 22030101 ; Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);
- одночасно у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкоригований орієнтовний розрахунок судових витрат.
- роз'яснено позивачу, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати докази надсилання відповідачеві та третій особі копій поданих до суду додаткових документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Також, вказаною ухвалою суду позивачеві роз'яснено, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
23.07.2025 року о 23:58:18 позивачем отримано копію ухвали суду від 24.07.2025 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа.
28.07.2025 року до суду від позивача в електронній формі через підсистему Електронний суд надійшла заява про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування вказаної заяви позивачка посилається на те, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, змушена була позичити грошові кошти для оплати орендованого житла. Також у заяві позивачка зазначає, що навчається у вищому навчальному закладі, підробляє нянею, сплачує борги, а також пережила психологічне потрясіння та стрес через втрату доступу до житла та речей.
Частинами 1, 3, 5 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Підстави для звільнення сплати судового збору визначені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивачем на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору не надано жодного доказу на підтвердження матеріального стану, та наявності підстав визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідними доказами на підтвердження матеріального стану особи можуть бути: довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Велика Палата Верховного суду при розгляді справи №0940/2276/18 від 14.01.2021 зробила висновок, що з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Особа, яка заявляє клопотання (заяву) про звільнення/розстрочку, відстрочку від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, ст. 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Крім того, загальний принцип рівності усіх перед законом визначено нормами ст. 24 Конституції України, 6 ЦПК України.
У контексті особи, які звертаються до суду, за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зобов'язані дотримуватись процесуальної форми подання позову. При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Однак, положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не означає й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, а відтак, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» заява № 28249/95 від 19.06.2001).
Загалом, заява позивача не містить достатніх обґрунтувань про неможливість сплати судового збору і таке не підтверджено належними доказами.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів,можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Наведені позивачем доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору за пред'явленим позовом, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, за наслідком чого позивачеві на виконання ухвали суду від 23.07.2025 року необхідно надати відповідні докази сплати судового збору за пред'явленим позовом.
Додатково суд зазначає, що 28.07.2025 року позивачкою в електронній формі в порядку усунення недоліків поданого позову, надано до суду заяву в якій позивачка просить суд вважати новим предметом позову: стягнення з відповідача 30 000 грн компенсації витрат на нову оренду, 20 000 грн моральної шкоди та 12 000 грн - повернення раніше сплаченого гарантійного платежу (застави), що в цілому становить 62 000,00 грн.
Отже, з урахуванням вказаної заяви, за пред'явленим позовом підлягає сплаті судовий збір в сумі 1211,20 грн., квитанція про сплату якого вже наявна в матеріалах справи.
За наслідком чого, за пред'явленим позовом з урахуванням зміни заявлених позивачем вимог, судовий збір є сплачений в належному розмірі.
Також позивачкою надано до суду фотокопію скріншоту з мобільного телефону про скерування в соціальних мережах на ім'я особи тексту з інформуванням про скерування до суду даного позову, що не є належним доказом скерування копій поданих до суду документів (копії позовної заяви, з додатками до неї) іншим учасникам по справі в письмовій формі засобами поштового зв'язку з листом опису вкладення згідно з приписами статті 43 ЦПК України.
Отже, станом на 30.07.2025 року ухвала суду від 23.07.2025 року про залишення позову по даній справі без руху, є невиконаною.
Приймаючи вказані обставини, зміну позивачкою в порядку усунення недоліків розміру заявлених вимог, невиконання приписів вимог ухвали суду від 23.07.2025 року, відмову у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору в порядку усунення недоліків пред'явленого позову, з метою забезпечення позивачеві належного доступу до суду, суддя вважає за необхідне зазначити про необхідність позивачеві усунути наступні недоліки пред'явленого позову, з урахуванням поданої позивачем 28.07.2025 року заяви про зміну розміру позовних вимог, а саме:
- надати належні докази на підтвердження надсилання відповідачеві та третій особі копій поданих до суду документів, а саме копій первісно поданих до суду позовної заяви з додатками до неї та копій заяв в порядку усунення недоліків поданого позову, а саме скерування в письмовій формі документів з листом опису вкладення з урахуванням положень статті 43 ЦПК України;
- роз'яснити, що вказані докази надсилання копій документів листом з описом вкладення повинні відповідати положенням до їх оформлення згідно з Порядком надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за №270;
- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначити відомості про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- зазначити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
- роз'яснити позивачу, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати докази надсилання відповідачеві та третій особі копій поданих до суду додаткових документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 136 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий Л. В. Калініченко