Справа № 947/27773/25
Провадження № 2/947/4875/25
30.07.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» Одеської міської ради, Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору дарування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
25.07.2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» Одеської міської ради, Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору дарування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в якій позивач просить суд:
- скасувати рішення органу приватизації - розпорядження №744 «Про видачу свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості» на ім'я ОСОБА_2 , видане Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 09.09.1989 року на квартиру АДРЕСА_1 ;
- визнати недійним та скасувати свідоцтво №5988 про право власності на нерухоме майно, видане Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 09.09.1989 року на ім'я ОСОБА_2 , яке посвідчує право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис від 24.11.1998 року про державну реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 92,8 кв.м., з них житлова - 67,1 кв.м., зареєстрованого Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості та записано в реєстрову книгу за №22761 стор. 136 кв.32к.;
- визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 29.08.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сватаненко О. В. та зареєстрованого в реєстрі за №1305;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер відомостей про речове право 27688984, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1632242951101 за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглядаючи позовну заяву, суддею встановлено її невідповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Абз. 2 ч. 5 ст.14 ЦПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Частиною 6 статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, відносно учасників справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі відомості про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету відносно усіх учасників справи.
Частиною першою та п'ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, всупереч вимогам ст. 95 ЦПК України позивачем надано копії документів, додані до заяви, не засвідчені належним чином, визначеним законом (відсутні назва посади, ініціали, прізвище особи, яка засвідчила документ, дата засвідчення копії документа, документи взагалі не містять відмітки «Згідно з оригіналом»).
З урахуванням вищевикладеного, позивачеві необхідно належним чином засвідчити копії поданих до суду письмових доказів в якості додатків до позовної заяви.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Визначаючи розмір судового збору, судом враховується, що з позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено п'ять вимог немайнового характеру, а саме: скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору дарування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містять вимоги немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру справляється у розмірі 1211,20 коп.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До позовної заяви позивачем надано квитанцію на підтвердження сплати судового збору в загальній сумі 1211 гривень 20 копійок, тобто не в повному розмірі.
За наслідком чого, позивачеві необхідно надати до суду доказ на підтвердження доплати судового збору за пред'явленою позовною заявою немайнового характеру, а саме в сумі 4844,80 грн. (1211,20*5 - 1211,20 = 4844,80).
Суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756 ; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу; *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати їх копії у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» Одеської міської ради, Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору дарування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. 14, 43, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» Одеської міської ради, Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про скасування рішення органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору дарування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.