18 липня 2025 рокуСправа № 495/2646/25
Номер провадження 2/495/1919/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Мишко В.В.,
при секретарі судового засідання Федоровій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
17.04.2025 ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у якому просить суд стягнути з відповідача на його користь аліменти, як на повнолітню дитину, яка продовжує навчання у Національному університеті «Одеська політехніка» - у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.04.2025 року та до досягнення ОСОБА_1 23-х річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 . На підтвердження даного факту відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород-Дністровський Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 03 жовтня 2006 року було вчинено актовий запис за №453 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
Позивач є студентом Національного університету «Одеська політехніка», за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення», на денній формі навчання, та буде продовжувати навчатися до 30.06.2027 року. Отже, у зв'язку із навчанням Позивач позбавлений можливості працювати та отримувати відповідний дохід, тому потребує матеріальної допомоги. Даний факт підтверджується довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти за № 609735.
Відповідач за інформацією, яка надана ОСОБА_3 , працює у ТОВ «Белста» на посаді тесляр ремонт-технічної служби, та отримує заробітну плату приблизно 19701,87 грн. щомісячно. Отже, має фінансові можливості допомагати сину.
Враховуючи те, що Позивач позбавлений можливості себе забезпечувати самостійно та потребує матеріальної допомоги, за відсутністю з боку Відповідача відповідної допомоги, змушений звернутися до суду із даним позовом за захистом.
Позиція відповідача
09.05.2025 відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позовні вимоги визнає частково, обґрунтовуючи наступним. Позивач ОСОБА_1 дійсно являється повнолітнім сином відповідача ОСОБА_2 . Позивач навчається на безкоштовній основі, дистанційно, що в свою чергу виключає витрати на гуртожиток чи оренду житла по місцю навчання, проїзд до навчального закладу. Доказів на підтвердження таких витрат суду не надано. Також, відповідач просить врахувати, що він сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), та на даний час він проживає разом із матір'ю ОСОБА_5 , яка є пенсіонеркою. Враховуючи викладене, відсутність доказів понесення витрат на навчання у тому числі на проживання, проїзд, закупівлі підручників чи інших методичних матеріалів для навчання, відповідач вважає за необхідне призначити аліменти у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу).
Процесуальні дії у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.04.2025 провадження по вказаній справі було відкрито, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак його адвокат Бондаренко Г.Є. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак його адвокат Довгаль О.О. подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність відповідача та його представника, просять позовні вимоги задовольнити частково.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 . На підтвердження даного факту відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород-Дністровський Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 03 жовтня 2006 року було вчинено актовий запис за №453 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 /а.с.10/.
Позивач є студентом Національного університету «Одеська політехніка», за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення», на денній формі навчання, та буде продовжувати навчатися до 30.06.2027 року. Отже, у зв'язку із навчанням Позивач позбавлений можливості працювати та отримувати відповідний дохід, тому потребує матеріальної допомоги. Даний факт підтверджується довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти за № 609735 /а.с.13/.
Відповідач за інформацією, яка надана ОСОБА_3 , працює у ТОВ «Белста» на посаді тесляр ремонт-технічної служби, та отримує заробітну плату приблизно 19701,87 грн. щомісячно /а.с.14-15/. Отже, має фінансові можливості допомагати сину.
Враховуючи те, що Позивач позбавлений можливості себе забезпечувати самостійно та потребує матеріальної допомоги, за відсутністю з боку Відповідача відповідної допомоги, змушений звернутися до суду із даним позовом за захистом.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 р. батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскількина період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивідендита інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі № 6 1296цс15, при визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Суд враховує наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто, батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.
При цьому суд враховує, що, особи, які досягли 18 років є повнолітніми, отримують повну дієздатність і можуть самостійно піклуватися про себе, якщо це потрібно. Тому законодавець і передбачив, з одного боку, обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина або доньку, які продовжують навчання, оскільки це дозволить їм отримати освіту, але передбачив, що такий обов'язок виникає лише тоді, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, оскільки було б нерозумним ставити в скрутне матеріальне становище одну повнолітню людину в цілях утримання іншої повнолітньої працездатної людини.
У контексті обставин цієї справи, суд враховує можливість утримання батьками повнолітньої дитини.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач та його представник на підтвердження своїх вимог надали до суду докази того, що ОСОБА_1 є студентом Національного університету «Одеська політехніка».Термін закінчення навчання 30.06.2027, що підтверджується довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Повнолітній син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжує навчатися та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який є працездатною особою, зобов'язаний та має можливість утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку.
Ураховуючи, що обидві сторони не реалізували свої процесуальні можливості на належне доведення обставин, на які вони посилаються як на підстави своїх вимог (позивач) та заперечень (відповідач), то суд при вирішенні даної справи вважає за доцільне дотриматись балансу між правами і інтересами як позивача на отримання матеріальної допомоги від батька, як повнолітньому сину який продовжує навчатись і самого батька як відповідача шляхом визначення розміру частки, яка підлягає стягненню від доходу (заробітку) відповідача на користь позивача у вигляді аліментів, а саме у проміжному розмірі заявленому позивачем (1/4 частина) і рівною часткою матеріальної допомоги, яку повнолітній син ОСОБА_1 має можливість отримати від іншого зі своїх батьків матері, тобто стягнути аліменти в розмірі 1/8 частини доходу (заробітку) відповідача.
В свою чергу інша частина позовних вимог, є необґрунтованою.
Згідно ч. 2 ст. 199 СК України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
При цьому, згідно змісту довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №609735, термін навчання ОСОБА_1 закінчується 30.06.2027.
У зв'язку з чим стягнення задоволеного розміру аліментів має здійснюватися до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення повнолітнім сином двадцяти трьох років.
Аналогічний висновок викладений в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 227/5551/18 (провадження № 61-13619св19).
Згідно положень пункту 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Ураховуючи зазначене суд вважає за необхідне допустити негайне його виконання у межах суми платежу за один місяць.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Розподіл судових витрат
Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви даної категорії на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, то суд за результатом розгляду даної справи вважає необхідним, на виконання вимог ст. 141 ЦПК України та ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 180-182, 191, 192, 199, 200 СК України, ст. 12, 13, 81, 223, 258-259, 263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.04.2025 року та до строку закінчення навчання, тобто до 30.06.2027 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Віталій МИШКО