Справа № 607/12144/25Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.
Провадження № 33/817/409/25 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
30 липня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю ОСОБА_1 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір.
Згідно з постановою суду, 07.06.2025 року о 01:02 год. в м. Тернополі по вул. Гайова, 52, водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan X trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , з порушенням вимог п.2.9(а) ПДР України, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotcst Drager, №7510, що підтверджується тестом №788. Результат становив - 1,19% проміле. З результатами водійка погодилася.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.07.2025 року та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначає, що не здійснювала керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, фактично за кермом перебував її брат, у якого відсутнє посвідчення водія.
Вказує, що вона лише пересіла на водійське місце, після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, щоб уникнути притягнення брата до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.
Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки письмовим поясненням свідка ОСОБА_2 , а також факту складення постанови на нього за відсутність посвідчення водія.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353932 від 07.06.2025 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 07.06.2025 року о 01:02 год. в м.Тернополі по вул. Гайова, 52 транспортним засобом Nissan X trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotcst Drager, №7510, що підтверджується тестом №788, результат становив - 1,19% проміле, з результатами водійка погодилася, чим порушила вимоги п.2.9 (а) ПДР України.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
З рапорту поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Гвязди А. від 07.06.2025 року убачається, що було здійснено зупинку т/з Nissan X trail, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 ..
Остання керувала т/з у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotcst Drager, №7510, що підтверджується тестом.№788, результат становив -1,19% проміле. З результатами водійка погодилася.
Відповідно до відеозапису, під час патрулювання в м. Тернополі по вул. Гайова, 52, поліцейськими зупинено транспортний засіб марки Nissan X trail, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення керування під час дії комендантської години.
З даного відеозапису також убачається, що ОСОБА_1 в зв'язку з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер, на що ОСОБА_1 погодилася пройти такий огляд.
Пройшовши огляд на місці, з результатом ОСОБА_1 погодилася та у медичний заклад на огляд їхати відмовилася.
У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2025 року.
Крім цього, у матеріалах справи розписка ОСОБА_1 , відповідно до якої остання зобов'язалась не керувати транспортним засобом протягом доби.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконала.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст. 251, 252 КУпАП.
Безпідставним є посилання апелянта на те, що остання не здійснювала керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, фактично за кермом перебував її брат, у якого відсутнє посвідчення водія, оскільки відповідно до відеозапису після зупинки т/з працівниками поліції на водійському сидінні перебувала саме ОСОБА_1 ..
У ході спілкування остання вказувала, що вона керувала авто і напередодні вживала алкогольні напої. Про те, що брат керував транспортним засобом, ОСОБА_1 поліцейським не повідомляла.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта, що суд першої інстанції не надав належної оцінки письмовим поясненням свідка ОСОБА_2 , оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, жодні свідки у справі не залучалися.
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавала, дії працівників поліції не оскаржувала.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням її особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 року щодо неї - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя