Справа № 735/172/25
Провадження по справі № 2/735/103/2025
Іменем України
29 липня 2025 року селище Короп
Коропський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Балаби О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Редько А.О.,
позивача, представника позивача адвоката Марченка Г.М., відповідачки, представника відповідачки адвоката Годун І.В.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Короп в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Коропської селищної ради про визначення місця проживання дітей разом з батьком,
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про визначення місця проживання малолітніх дітей з ним. В обґрунтування позову вказує, що з відповідачкою він перебував у зареєстрованому шлюбі. Від якого мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 17.11.2023 шлюб з відповідачкою розірвано. Місце проживання дітей зареєстровано з позивачем. З вересня 2023 діти зараховані до Комунального закладу «Черешенський ліцей» Чернігівської обласної ради, де з понеділка до п'ятниці перебували у ліцеї, а на вихідні батьки їх забирали. Проте, починаючи з лютого 2024 син, ОСОБА_5 проживає з відповідачкою у м. Києві, яка чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною. Зазначає, що за час проживання на території Вільненського старостинського округу відповідачка зарекомендувала себе з негативної сторони, зловживала алкогольними напоями, вела антигромадський спосіб життя, не виконувала батьківських обов'язків, притягалася до адміністративної відповідальності, в тому числі і за невиконання батьківських обов'язків щодо виховання дітей, не має власного житла, зареєстрованого місця проживання та не має самостійного доходу. Отже проживання дітей з матір'ю становить небезпеку для їхнього життя та здоров'я.
Позивач та його представник у судовому засідання позов підтримали та просять задовольнити. Позивач пояснив, що наразі він проживає із сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що є його приватною власністю. Восени дитина буде продовжувати навчання у Черешенському ліцеї. Дохід родини складається із пенсії по інвалідності, яку отримує позивач та кілька місяців отримує допомогу як малозабезпечена родина. Вважає, що відповідачка веде аморальний спосіб життя, не є прикладом для дітей, тому вважає, що подальше проживання сина ОСОБА_4 з матір'ю негативно вливатиме на його розвиток та виховання.
Представник позивача адвокат Марченко Г.М. зазначив, що відповідачкою не надано доказів виправлення своєї поведінки та зміни способу життя.
Відповідачка позов не визнала та пояснила, що з позивачем перебували у зареєстрованому шлюбі і мають двох дітей. Проте, сімейне життя не склалось і між ними склались вкрай неприязні відносини, результатом яких є притягнення її до адміністративної відповідальності. Відповідач сам створював такі обставини, а потім викликав поліцію. Так вийшло, що син ОСОБА_3 залишився проживати з позивачем, проти чого вона не заперечує, а син ОСОБА_4 проживає з нею. На сьогодні вона проживає з іншим чоловіком без реєстрації шлюбу, який працює, її старший син від першого шлюбу ОСОБА_8 та син ОСОБА_4 проживають з ними разом. Родина забезпечена всім необхідним, умови проживання добрі, син ОСОБА_4 восени піде до першого класу у м. Києві. На сьогодні вона не працює та займається вихованням дітей. Проте, позивач не працює, його дохід складає пенсія по інвалідності, отже він не в змозі забезпечити утримання двох малолітніх дітей.
Представник відповідачки адвокат Годун І.В. просить відмовити у задоволенні позовних вимог враховуючи ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дітей до кожного з батьків, матеріальний стан сторін.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Коропської селищної ради у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи за відсутності представника. У висновку органу опіки та піклування Коропської селищної ради викладена позиція щодо вирішення спору.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом, сторони є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 6-7).
Заочним рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2023 року шлюб між сторонами розірвано.
Згідно довідки виданої Вільненським старостинським округом Коропської селищної ради гр. ОСОБА_1 , 1979 року народження, житель АДРЕСА_1 , має наступний склад сім'ї: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (син зареєстрований, але фактично не проживає).
Згідно довідки-характеристики виданої Вільненським старостинським округом Коропської селищної ради на громадянина ОСОБА_1 , 1979 року народження, жителя АДРЕСА_1 , він характеризується як зразковий батько. Часто ОСОБА_9 можна побачити разом зі своїм середульшим сином ОСОБА_3 , 2015 року народження на дитячому майданчику, в магазині (разом здійснюють покупки), вдвох їздять на річку. ОСОБА_1 ставиться з повагою до людей старших себе та людей похилого віку, доглядає свою 83-річну бабусю ОСОБА_10 , яка проживає одна. За час проживання на території старостату зарекомендував себе з позитивної сторони, характеризується як спокійний та врівноважений, спиртних напоїв не вживає, має багато друзів, скарг від населення на його адресу не надходило.
Згідно довідки-характеристики виданої Вільненським старостинським округом Коропської селищної ради на громадянку ОСОБА_2 , за час проживання на території старостинського округу зарекомендувала себе з негативної сторони, так як зловживала спиртним, вела антигромадський спосіб життя, не виконувала свій батьківський обов'язок по відношенню до свої трьох неповнолітніх дітей (могла залишити їх самих, не відвідувала дітей у лікарні, коли діти перебували на лікуванні, не цікавилася їх самопочуттям у лікуючого лікаря), за час навчання дітей з 02.09.2023 року до тепер лише один раз побула в Черешенському ліцеї, також майже не спілкувалася з класними керівниками дітей, щодо їх успіхів у навчанні. Протягом останніх двох з половиною місяців ОСОБА_11 проживала у свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 . Зі слів подруг вона регулярно відвідувала їх (приходила в гості іноді сама, іноді з найменшим сином ОСОБА_4, а іноді зі своїм колишнім чоловіком).
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 від 01 листопада 2024 року, в результаті проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_1 , 1979 року народження зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та постійно проживає разом з сином ОСОБА_3 2015 року народження, в будинку ще прописаний менший син ОСОБА_4 , який на момент обстеження за місцем реєстраціії відсутній, де на даний час перебуває дитина невідомо. В будинку налічується чотири кімнати: зала, дві спальні кімнати (одна використовується як комора для речей) та вітальня, присутнє пічне опалення; приготування їжі здійснюється на індукційній плиті. В кімнатах є всі необхідні меблі для проживання та всі необхідні електроприлади. В будинок проведена вода, є пральна машина. ОСОБА_1 майже закінчив ремонт у будинку. Біля помешкання є город, який не обробляється. ОСОБА_12 не тримає, є інвалідом 3-ї групи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на протязі 2023 року притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 185, ч. 1, ч. 2 ст. 184 КУпАП.
30 грудня 2024 року виконавчим комітетом Коропської селищної ради затверджено висновок про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Коропської селищної ради, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , а малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю ОСОБА_2 .
Висновок обґрунтований тим, що були обстежені умови проживання батьків; встановлено, що малолітній ОСОБА_13 проживає із батьком, у його будинку створені всі умови для комфортного проживання, дитина всім необхідним забезпечена.
Також у висновку зазначається, що дитина навчається в Комунальному закладі «Черешенський ліцей» з вересня 2023.
ОСОБА_5 з 09.02.2024 проживає з матір'ю ОСОБА_2 . Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_4 , складеного 11.12.2024 працівниками служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, встановлено, що він дійсно проживає з матір'ю, її співмешканцем ОСОБА_14 та старшим братом ОСОБА_15 . Умови проживання добрі. В кімнатах прибрано, охайно. Продуктами харчування забезпечені. Під час бесіди із ОСОБА_4 він повідомив, що хоче проживати з мамою. ОСОБА_2 тимчасово не працює. Перебуває вдома з дітьми. Родину матеріально забезпечує цивільний чоловік матері.
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Частинами 6, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).
Частинами першою, другою статті 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. В ч. 2 цієї ж статті вказано, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини
При вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, бажання дитини, стать, вік дитини, матеріальне забезпечення батьків, їх працевлаштування та інші обставини, що мають істотне значення.
Тобто сторони, як це і передбачено ч. 1 ст. 160 СК України, фактично, визначили місце проживання дитини ОСОБА_16 з батьком за взаємною згодою.
Сімейні відносини, враховуючи їх особистісний характер, повинні в першу чергу вирішуватися за згодою їх учасників, і тільки в разі відсутності такої згоди (існування між ними спору) - зокрема, в суді.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 18 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Фактично у даному випадку спір щодо місця проживання неповнолітніх дітей ініційований батьком, з яким малолітня дитина ОСОБА_3 , з його пояснень та матері дитини і так фактично проживає з батьком, і від якого мати дитини не вимагає зміни його місця проживання.
За встановлених обставин у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення позивача до суду з позовом про визначення місця проживання сина ОСОБА_3 , який фактично проживає разом з ним, між батьками виник спір саме щодо місця проживання дитини, оскільки мати дитини не вимагає від батька дитини змінити його місце проживання, не порушує в судовому порядку питання про відібрання дитини у позивача.
Таким чином у даній справі між батьками дитини відсутній спір щодо місця проживання сина ОСОБА_3 , що свідчить про те, що права позивача не порушені, а відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України до суду особа має право звернутися, якщо її права порушені, невизнані або оспорюються. Жодну із цих дій відповідачка не вчиняла, у зв'язку із чим, в даному випадку не можуть застосовуватись положення ст. 161 СК України, на які посилається позивач у позовній заяві, враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення місця проживання малолітнього сина сторін - ОСОБА_4 з батьком суд виходить із наступного.
Мати малолітньої дитини - ОСОБА_4 наразі є непрацюючою. Винаймає житло у місті Києві. Нещодавно перебуває у шлюбних відносинах з іншим чоловіком і перебуває на утриманні свого чоловіка, який фінансово забезпечує її разом з двома синами.
Батько дитини - не працює, отримує пенсію по інвалідності III групи, проживає в с. Вільне, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, де має власне житло.
Наразі малолітньому ОСОБА_4 виповнилось 6 років і з вересня 2025 він піде до школи. Поява в житті дитини нової соціальної ролі - ролі учня, зміна соціального оточення, необхідність дотримання нового режиму потребує від дитини активізації адаптаційних можливостей, і в цей час необхідна підтримка обох батьків. Зважаючи на те, що матір дитини наразі не працює і має більше вільного часу для догляду за дитиною, вона зможе без відриву від роботи водити сина до школи та забирати, займатися з ним уроками та відвідувати гуртки. Завдяки такій увазі дитина зможе швидко пройти адаптацію.
На думку суду дослідженими доказами доведено перевагу матері перед батьком в тому, що визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з нею відповідає найкращим інтересам дитини. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_4 , складеного службою у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації умови проживання дитини добрі, забезпечено потреби дитини в харчуванні, одязі, догляді. Згідно пояснень матері дитини, ОСОБА_4 зарахований до першого класу навчального закладу у м. Києві та буде проживати з матір'ю на постійній основі. Проте, дитина перебуваючи з батьком з пояснень останнього навчатиметься в КЗ «Черешенський ліцей», перебуваючи у закладі з понеділка до п'ятниці.
Позивач не намагається налагодити комунікацію з матір'ю дітей за ради інтересів самих дітей, а лише надає відповідачці негативні оцінки. За вказаних обставин, суд керуючись найкращими інтересами дітей погоджується із висновком органу опіки та піклування про доцільність подальшого проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, а малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12-13, 81, 265, 268, 354, 355 ЦПК України ст. ст. 160, 161 СК України суд,
у задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), треті особи: орган опіки та піклування Коропської селищної ради (код ЄДРПОУ 04412426, вул. Кибальчича, 1, с-ще Короп, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області) про визначення місце проживання малолітніх дітей з батьком відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги- після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Повний текст рішення виготовлено 29.07.2025 року.
Суддя: О.А. Балаба