Справа № 650/3306/24
Провадження № 2/650/321/25
про відмову в забезпеченні позову
14 травня 2025 року селище Велика Олександрівка
Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
14 травня 2025 року до суду надійшла зазначена заява в якій представник просить забезпечити позов шляхом заборонити Орендарю громадянину ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ., та будь-якому державному реєстратору або нотаріусу (державний., приватний) по всій території України здійснювати реєстраційні дії відносно земельної ділянки, кадастровий номер якої 6520955100:03:001:0251, до набрання законної сили рішення суду по даній справі № якої зазначено вище.
Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, представник зазначив, що позивачем вже подано до суду позовну заяву до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520955100:03:001:0251. У межах цієї справи позивач просить вжити заходів забезпечення позову, оскільки наявні підстави вважати, що невжиття таких заходів може унеможливити або істотно утруднити виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Представник вказав, що, за наявною відповіддю Великоолександрівської СВА Бериславського району Херсонської області від 09.05.2025 року, в період з 01.11.2024 року по 22.03.2025 року на спірній земельній ділянці фактично здійснювався обробіток ґрунту. При цьому встановити особу, яка здійснювала таку діяльність, не вдалося, однак за свідченнями інших орендарів, ділянку обробляли невідомі механізатори. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про фактичне використання ділянки з порушенням умов договору та з метою ускладнити встановлення факту користування нею.
Окрім цього, представник звернув увагу суду на те, що орендар тривалий час не виходить на зв'язок, не підтримує жодного діалогу з позивачем, що виключає можливість досудового врегулювання спору.
Також з відкритих джерел вбачається, що відповідач вживає активних дій щодо переоформлення договору оренди на іншу юридичну особу, що може свідчити про намагання уникнути наслідків задоволення позову. Такі дії позивач вважає спрямованими на штучне унеможливлення виконання рішення суду у разі його ухвалення.
Таким чином, позивач обґрунтовано вважає, що існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду в разі його задоволення, а тому просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, а також будь-якому державному реєстратору чи нотаріусу, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної земельної ділянки до набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до частини третьої статті 153 ЦПК України заява розглядається без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви та вивчивши доводи наведені представником, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Положеннями статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За змістом статті 51 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, захід забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».
Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі №295/5244/22.
З матеріалів цивільної справи, змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, вбачається, що в провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди.
Предметом спору між вказаними сторонами є земельна ділянка з кадастровим номером 6520955100:03:001:0251, яка наразі перебуває в оренді у відповідача, у зв'язку з чим останній має право користуватися нею, зокрема здійснювати її обробіток, засівати, збирати врожай, також вчиняти інші дії, передбачені умовами договору оренди та земельним законодавством України.
Однією з підстав для забезпечення позову позивач зазначає факт здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці невстановленими особами, а також повідомлення інших орендарів про те, що бачили, як ця ділянка оброблялася невідомими механізаторами. Позивач вважає, що такі дії вказують на ризик виведення земельної ділянки з орендних правовідносин, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Разом з тим, на переконання суду, сам по собі факт обробітку земельної ділянки, використання для цього сільськогосподарської техніки або залучення інших осіб до проведення відповідних робіт, не може свідчити про вчинення відповідачем неправомірних дій, які б вказували на намагання уникнути виконання майбутнього рішення суду або перешкодити його реалізації.
Відповідач, як чинний орендар, має законне право користування земельною ділянкою, у тому числі із залученням третіх осіб до її обробітку або іншої господарської діяльності. За таких умов сам факт здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці не може розцінюватися як достатня підстава для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій або арешту об'єкта спору, оскільки не доведено, що такі дії є зловживанням правом або спрямовані на перешкоджання виконанню можливого рішення суду.
Що стосується доводів представника позивача про намагання відповідача здійснити відчуження права оренди спірної земельної ділянки шляхом переоформлення відповідного договору оренди на іншу юридичну особу, що, на думку заявника, має ознаки фіктивності та свідчить про намагання унеможливити виконання можливого рішення суду, то суд зазначає наступне.
Станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову, до матеріалів справи не долучено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення відповідачем відповідних правочинів або реєстраційних дій, а також будь-яких офіційних відомостей з державних реєстрів, що засвідчують перехід або намір передати право оренди спірної земельної ділянки іншій особі.
Сам по собі припущення позивача або його представника про наявність подібних дій не може вважатися належним доказом існування загрози ухилення від виконання рішення суду чи унеможливлення його виконання в разі задоволення позову.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності реальної та безпосередньої загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження наведених у заяві обставин виключає можливість застосування заходів забезпечення позову, передбачених статтями 150-152 ЦПК України. У зв'язку з цим підстав для вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд не встановив, а отже, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,
постановив:
Заяву представника позивача Промітного Дмитра Сергійовича про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя: ________________ О.О. Сікора