Справа № 577/4394/25
Провадження № 1-кс/577/1155/25
"29" липня 2025 р.
м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200450000749 від 26.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
28.07.2025 року слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, та прохає накласти арешт на мобільний телефон марки РОСО С40, imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на 32 Gb ROM, у чорному чохлі-книжці, в середині якого була сім-картка НОМЕР_3 , вилучені під час огляду 26.07.2025 у ОСОБА_4 , 1984 р.н., заборонивши знищення, відчуження та розпорядження вказаним майном з метою забезпечення і збереження речових доказів, які знаходяться на відповідальному зберігання у потерпілої ОСОБА_5 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 26.07.2025 о 17:50 до Конотопського РВП надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що у ОСОБА_5 , 1956 р.н., було викрадено мобільний телефон у магазині «Продуктова Хатка».
Встановлено, що 26.07.2025 близько 17:20 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Продуктова хатка», розташованого за адресою м. Конотоп вул. Успенсько-Троїцька, 89/4, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку мобільного телефону марки РОСО С40, imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на 32 Gb ROM, в середині якого була сім-картка НОМЕР_3 , належного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_1 , чим спричинив матеріальних збитків на заявлену суму 5000грн.
26.07.2025 о 21:26 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поблизу магазину «Продуктова хатка», розташованого за адресою м. Конотоп вул. Успенсько-Троїцька, 89/4, добровільно видав працівникам поліції майно, яке він викрав, а саме: мобільний телефон марки РОСО С40, imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на 32 Gb ROM, у чорному чохлі-книжці, в середині якого була сім-картка НОМЕР_3 .
26.07.2025, вилучені у ОСОБА_4 мобільний телефон РОСО С40 у чохлі-книжці та з сім-карткою визнано речовими доказами і у подальшому передані потерпілій ОСОБА_5 під збережну розписку.
Слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд клопотання про арешт майна без її участі, зазначивши, що клопотання про арешт майна підтримує та прохає його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд клопотання слідчого про арешт майна без її участі, проти клопотання не заперечує.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Встановлено судом, що СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування вищевказаного кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відомості про дане кримінальне правопорушення 26.07.2025 року внесено до ЄРДР за №12025200450000749 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч .4 ст.185 КК України (а.с. 3).
З протоколу огляду місця події від 26.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_4 пояснив, що 26.07.2025 близько 17:30 він прийшов до магазину «Продуктова хатка», що розташований по вул. Успенсько-Троїцька, де купував цигарки. На першій касі в магазині він побачив мобільний телефон марки РОСО С40, спочатку він подумав, що він належить продав чині, але коли побачив, що на телефон ніхто не звертає уваги, то вирішив забрати його собі для власного користування. Вдома він скинув телефон до заводського налаштування. Він усвідомлював, що телефон йому не належить, але легковажно сподівався, що ніхто його шукати не буде. По приїзду працівників поліції добровільно видав вказаний телефон.
(а.с.9-12).
Відповідно до постанови слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області від 26.07.2025 року вилучене майно: мобільний телефон РОСО С40 у чохлі-книжці та з сім-карткою, визнано та приєднано в якості речового доказу у кримінальному провадженні (а.с.13).
Враховуючи, що вказане в клопотання майно має значення речового доказу, суд приходить до переконання, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню і на вказане майно необхідно накласти арешт шляхом обмеження права користуватись та розпоряджатись даним майном, заборони його відчужувати. Виходячи із обставин справи, завдань кримінального провадження про забезпечення кримінального провадження суд вважає, що потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як накладення арешту на вказане майно. Слідчий суддя вважає, що обмеження прав власності є розумним та співмірним із завданнями кримінального провадження. Такого висновку слідчий суддя дійшов з тих підстав, що накладення арешту на вищевказане майно є тимчасовим і необхідним обмеженням у праві власника на мирне володіння в розумінні ч. 1 ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки воно, ґрунтується на чітких та передбачуваних нормах кримінального процесуального закону з визначеними ефективними національним способами повернення цього майна і не пов'язується із повним безповоротнім та безоплатним вилученням державою цих речей, без покладення «надмірного тягара» для його власника.
Європейський Суд з прав людини в своїх Постановах від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», від 24.03.2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
З врахуванням відповідності майна, на яке накладається арешт, критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власника майна і те, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є свавільним, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200450000749 від 26.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки РОСО С40, imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на 32 Gb ROM, у чорному чохлі-книжці, в середині якого була сім-картка НОМЕР_3 , вилучені під час огляду 26.07.2025 у ОСОБА_4 , 1984 р.н., заборонивши знищення, відчуження та розпорядження вказаним майном з метою забезпечення і збереження речових доказів, які знаходяться на відповідальному зберігання у потерпілої ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Відповідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
СуддяОСОБА_1