25 липня 2025 рокуСправа № 495/5707/23
Номер провадження 1-кс/495/1511/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
скаржника: ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, в порядку ст.303 КПК України,
21.07.2025 року адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 (далі по тексту - скаржник) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою на постанову Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, в порядку ст.303 КПК України.
Так, скаржник просить слідчого суддю:
- поновити строк на оскарження постанови Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12015160240001803 від 15.07.2015 року;
- скасувати постанову Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12015160240001803, внесеного до ЄРДР 15.07.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України та направити матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування.
Зі скарги вбачається, що постановою Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12015160240001803, внесеного до ЄРДР 15.07.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
За твердженням скаржника, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключать провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Також, скаржник вважає, що закриття кримінального провадження є передчасним, тому постанова Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Дані обставини і стали підставою для звернення скаржника з відповідною скаргою до суду.
У судовому засіданні скаржник - ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_4 доводи скарги підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.
Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12015160240001803 від 15.07.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, вислухавши скаржника та його представника, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із п.2 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Обов'язок всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи лежить на прокуророві, слідчому і особі, яка провадить дізнання. На суд даний обов'язок не покладено у зв'язку з тим, що межі дослідження ним обставин справи зумовлені позицією скаржника і захисту, і суд не може самостійно змінювати дані межі, але суд зобов'язаний застосувати всі заходи до того, щоб були зібрані і досліджені всі докази, необхідні для прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Згідно із ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, слідчий суддя за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може: скасувати рішення слідчого чи прокурора, зобов'язати припинити дію, зобов'язати вчинити певну дію, відмовити у задоволенні скарги.
Пункт 1 ч.1 ст.284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення. В той же час, КПК України визначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Як вбачається з оскаржуваної постанови Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.12.2024 року кримінальне провадження № 12015160240001803, відомості про яке внесені в ЄРДР 15.07.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Так, з вказаної вище постанови та наданих матеріалів кримінального провадження № 12015160240001803, відомості про яке внесені в ЄРДР 15.07.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України вбачається, що слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12015160240001803 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Білгород-Дністровською окружною прокуратурою.
Так, невстановлені службові особи ТОВ "Смена" в 2001 році здійснили незаконну реорганізацію з Райселькомунхоз в ТОВ "Смена" в м.Білгород- Дністровський, чим заволоділи майном останнього підприємства.
За даним фактом відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160240001803 від 15.07.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.
Статтею 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме:
- подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
- винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
- вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України може бути вчинений у формі: привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; розтрати такого майна зазначеною особою; привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.
Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.
Заволодіння чужим, майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим, становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління че розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні.
Беручи до уваги вищевикладене, в даному факті не вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України.
На підставі викладено, Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160240001803 від 15.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Між тим, у поданій скарзі та в ході судового розгляду, скаржник зазначив, що рішення про закриття даного кримінального провадження було прийнято передчасно, без встановлення фактичних обставин справи, при відсутності повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, аналізу матеріалів кримінального провадження, винесення обґрунтованих висновків і прийняття законних процесуальних рішень.
Частиною 1 статті 9 КПК України встановлено, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною 4 ст.38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню в тому числі винуватість обвинуваченого. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого (стаття 92 КПК України).
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення в тому числі й слідчих (розшукових) дій (стаття 93 КПК України).
Згідно вимогам ст.ст. 2,7-11 КПК України, завдання кримінального про вадження є захист особи, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також, що загальними засадами кримінального провадження є засади верховенства права та законності, повага до людської гідності.
Статтею 110 КПК передбачено, що постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим (дізнавачем) постанови.
Відповідно до ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Проте, слідчим суддею під час дослідження наданих матеріалів кримінального провадження № 12015160240001803 відомості про яке внесені в ЄРДР 15.07.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК Українивстановлено, що перевірка обставин, викладених у скарзі заявника всупереч вимогам КПК України, проведена слідчим поверхнево, не всебічно і не повно. Слідчим не виконані усі необхідні слідчі дії, а оскаржувана постанова має характер лише перелічування окремих матеріалів кримінального провадження та норм чинного законодавства, без відповідного висновку та без будь-якого обґрунтування прийнятого рішення, відтак рішення про закриття вказаного кримінального провадження є передчасним.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень праві свобод, гарантованих конвенцією.
Пунктом 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 по справі "Михалкова та інші проти України" зазначено, що відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана гарантувати кожному, хто потребує під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції, що вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім ісумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124 Конституції України).
Також, скаржник просить суд поновити строк на оскарження постанови Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.12.2024 року про закриття кримінального провадження №12015160240001803 від 15.07.2015 року, за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, мотивуючи це тим, що копія такої постанови отримана скаржником лише 25.06.2025 року, та 02.07.2025 року в межах строку на оскарження він звернувся до центру з надання безоплатної правничої допомоги. Адвокат ОСОБА_6 отримав доручення 07.07.2025 року, та відправив скаргу через електронну пошту 14.07.2025 року, але дана скарга не була зареєстрована в електронному суді, тому відправив її повторно 18.07.2025 року. Тому вважає, що це є поважною причиною для поновлення строку на оскарження.
Згідно ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження за фактом скоєння кримінального порушення винесена передчасно та підлягає скасуванню, оскільки слідчим не було виконано в повному обсязі вимоги щодо перевірок, які повинні були здійснені в обов'язковому порядку, а тому скарга ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, в порядку ст.303 КПК України, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 110, 214, 284, 303-305, 307, 369, 372, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Поновити ОСОБА_3 строк на оскарження постанови Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12015160240001803 від 15.07.2015 року.
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, в порядку ст.303 КПК України - задовольнити.
Постанову Т.в.о. слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12015160240001803, відомості про яке внесені в ЄРДР 15.07.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України- скасувати.
Направити матеріали кримінального провадження №12015160240001803 від 15.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК Українидля продовження досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Повний текст ухвали складено 30.07.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_7