Справа № 491/596/25
Провадження № 6/491/16/25
іменем України
30 липня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Голубович А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області заяву представника заявника - адвоката Павленка Сергія Валерійовича про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі № 491/596/25 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
17 липня 2025 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області від представника заявника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»» - адвоката Павленка С.В. надійшла заява про визнання таким, що не підлягає виконанню, судового наказу виданого 14 липня 2025 року Ананьївським районним судом Одеської області у цивільній справі № 491/596/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Обґрунтовуючи заяву представник стягувача послався на те, що обов'язок у боржниці виконувати судовий наказ відсутній, оскільки остання не є власником особового рахунку за яким наявна заборгованість.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року заяву прийнято до провадження та призначено судовий розгляд на 30 липня 2025 року.
Представник заявника - адвокат Павленко С.В. в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чиному відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджує довідка про доставку електронного листа (а.с.7).
Боржниця ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, причини неприбуття невідомі. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України (а.с.8).
Частиною третьою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву в судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до суду учасника справи не є обов'язковою. Суд може розглянути справу за відсутності її учасників.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, суд вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Встановлено, що 14 липня 2025 року Ананьївським районним судом Одеської області видано судовий наказ, яким було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»» заборгованість за спожитий природний газв розмірі 41300 гривень 30 коп.,та судовий збір в розмірі 302 гривні 80 коп.
Судовий наказ не набрав законної сили.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 2 ЦПК України обов'язковість судового рішення є однією з основних засад цивільного судочинства.
За змістом частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
В силу статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 173 ЦПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Зміст заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, вказує на те, що заявником помилково було звернуто до суду з заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, оскільки остання не є власником особового рахунку за яким наявна заборгованість. А тому обов'язок виконувати судовий наказ у ОСОБА_1 відсутній.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність боргових зобов'язань у ОСОБА_1 перед ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»». А тому, суд вважає за необхідне визнати таким, що не підлягає виконанню повністю, судовий наказ від 14 липня 2025 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
На підставі викладеного, керуючись статтями 173, 432 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Павленка Сергія Валерійовича про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати судовий наказ, виданий 14 липня 2025 року Ананьївським районним судом Одеської області у справі № 491/596/25 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ таким, що не підлягає виконанню повністю.
Ухвала суду згідно частини першої статті 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно частини п'ятої статті 432, частини першої статті 354 ЦПК України може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Копію цієї ухвали вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.
У відповідності до положень частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України датою постановлення ухвали є 30 липня 2025 року, тобто дата складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Желясков
Ухвала суду набрала законної сили "_____"____________________20____року.
Оригінал ухвали суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/596/25 (провадження № 6/491/16/25) Ананьївського районного суду Одеської області.