Справа № 592/12274/25
Провадження № 1-кс/592/5052/25
29 липня 2025 року м.Суми
Слідча суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного, адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12025200480001990, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
встановила:
Сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Слідчий обґрунтовує клопотання, погоджене з прокурором, тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12025200480001990 від 27.07.2025 ОСОБА_4 28.07.2025 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні умисних, протиправних, в умовах воєнного стану, дій, які виразилися в таємному викраденні майна, належного ОСОБА_8 на заявлену суму 15000 грн, тобто у вчиненні крадіжки, кваліфікуючими ознаками якої є «поєднана з проникненням у житло» та «вчинена в умовах воєнного стану».
Підставою для винесення клопотання вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, є підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду поза межами свого місця проживання; впливати на потерпілого, свідків, оскільки підозрюваний ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, ознайомлений з анкетними даними потерпілого та свідка, а тому він може здійснити незаконний вплив на них; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 КК України, є схильним до вчинення злочинів.
Зазначає, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, з викладених в ньому підстав, просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що має постійне місце проживання, мешкає разом з хворою матір'ю, має професію столяра, проте працює неофіційно, судимість погашена, з потерпілим особисто не знайомий, а тому просив застосувати до нього домашній арешт, оскільки приглядає за матір'ю.
Захисник ОСОБА_5 посилалась на те, що прокурор не надав доказів існування ризиків переховування, вчинення іншого кримінального правопорушення, впливу на потерпілого, зазначила, що свідки відсутні в цьому провадженні. Вважає, що оскільки підозрюваний ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв'язки, хвору матір, постійне місце проживання та є не судимим в силу ст. 89 КК України, до нього можна застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідча суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшла таких висновків.
Слідча суддя встановила, що Сумським районним управлінням поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, №12025200480001990, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому 28.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
27.07.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 15 год 02 хв 27.07.2025).
Слідча суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, протоколом огляду місця події від 27.07.2025, протоколом допиту потерпілого від 27.07.2025, протоколами огляду предмета від 27.07.2025 та від 28.07.2025, протоколом затримання ОСОБА_4 від 27.07.2025, та іншими доказами в їх сукупності.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. (п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04) від 21.04.2011).
На цій стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, наявні матеріали на думку слідчої судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Слідча суддя вважає, що існує обґрунтована ймовірність можливості, що підозрюваний ОСОБА_4 , побоюючись відповідальності за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого, свідка в цьому кримінальному провадженні, оскільки прокурором не надані докази можливості здійснення підозрюваним такого впливу на зазначених осіб. Крім того, з матеріалів клопотання не вбачається, що в цьому кримінальному провадженні є свідки. Також прокурор не довів ймовірності вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , в разі визнання його винуватим у вчиненні у кримінальному правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного та його репутацію, який має сталі соціальні зв'язки, постійне місце проживання з хворою матір'ю.
З огляду на викладені обставини, слідча суддя приходить до висновку про недоведеність прокурором недостатності застосування для запобігання ризикам більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Слідча суддя не бере до уваги твердження прокурора про те, що оскільки підозрюваний неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема, за вчинення домашнього насильства та дрібної крадіжки, то до нього не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
На підтвердження цієї позиції прокурор надала в судовому засіданні довідку-характеристику від 29.07.2025, за підписом дільничого інспектора, в якій зазначено, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 51, 173, 173-2, 178 КУпАП. Проте, до довідки не додані постанови суду, на підставі яких на ОСОБА_4 були накладені адміністративні стягнення за вчинення зазначених у довідці адміністративних правопорушень.
За таких обставин, ураховуючи, що за приписами КУпАП особа, піддана адміністративному стягненню, яка протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, слідча суддя позбавлена можливості встановити чи дійсно на ОСОБА_4 були накладені адміністративні стягнення, зокрема, за вчинення домашнього насильства та дрібної крадіжки, та чи є на цей час ОСОБА_4 особою, яка піддана адміністративному стягненню.
Більш м'яким запобіжним заходом є домашній арешт, який відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на доведеність обґрунтованості підозри, наявність існування ризику, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт з метою запобігання встановленим ризикам і заборонити ОСОБА_4 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідча суддя,
постановив:
Клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту, з забороною цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися із м. Суми без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого , прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_8 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт( паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в України;
-носити електронний засіб контролю.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з під варти.
Строк дії ухвали до 22 вересня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчої судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному після її оголошення.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 30 липня 2025 року о 09 год. 45 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1