Справа №127/22055/25
Провадження №1-кс/127/9073/25
28 липня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020000000574, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході здійснення якого, з метою забезпечення конфіскації, як виду покарання, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, власником якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. На адресу суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду було надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020000000574, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 збройних сил Російської Федерації на територію України, та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Президентом України підписано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на всій території України введено правовий режим воєнного стану строком на 30 діб, дію якого неодноразово продовжено, у тому числі - до 06.08.2025 включно.
Пунктом 3 зазначеного Указу передбачено можливість тимчасового обмеження, на період дії правового режиму воєнного стану, конституційних прав і свобод людини та громадянина, зокрема, передбачених статтею 33 Конституції України.
Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, у період дії воєнного стану виїзд чоловіків призовного віку за межі території України, окрім визначених законом винятків, заборонено.
У порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи з корисливих мотивів та реалізуючи злочинний умисел, наприкінці червня 2025 року, у точний час, що не встановлений досудовим розслідуванням, встановили контакт із громадянами України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діяли під контролем працівників правоохоронних органів у межах спеціального слідчого експерименту. Комунікація здійснювалася за допомогою мобільного додатку «Telegram», у ході якої невстановлені особи повідомили, що можуть організувати незаконне переправлення вказаних громадян через державний кордон України поза офіційно встановленими пунктами пропуску.
02.07.2025 через мобільний додаток «Telegram» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було повідомлено, що переправлення здійснюватиметься того ж дня через ділянку кордону з Республікою Молдова (Придністровський сегмент) поза пунктами пропуску. Їм запропоновано прибути до м. Вінниці, де мав чекати автомобіль для подальшого перевезення до лінії розмежування з метою незаконного перетину державного кордону. Вартість вказаної послуги становила 7000 доларів США з кожного.
На запропоновані умови ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи під контролем правоохоронних органів, погодились та прибули того ж дня за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 1.
Близько 17 год. 15 хв. 02.07.2025 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, з корисливих мотивів, зустрів вказаних громадян за вказаною адресою, проінструктував їх щодо поведінки під час незаконного перетину державного кордону та вимагав передачі грошових коштів у розмірі 200 доларів США, як аванс за обіцяну «послугу».
У салоні автомобіля «OPEL ZAFIRA» ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 зазначені кошти. Після цього ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , доставив їх з м. Вінниці до с. Кинашів Тульчинського району Вінницької області, оминаючи контрольні пости.
У с. Кинашів, біля АЗС «БРСМ» за адресою: вул. Першотравнева, 2, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, додатково проінструктував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо порядку, часу та місця перетину державного кордону.
Під час подальшої розмови ОСОБА_5 вимагав надати йому решту грошових коштів у розмірі 1800 доларів США як частину раніше узгодженої винагороди, повідомивши, що залишок суми буде сплачено після фактичного перетину державного кордону. У салоні автомобіля «OPEL ZAFIRA» ОСОБА_6 передав вказані кошти, після чого ОСОБА_5 був затриманий працівниками правоохоронних органів.
На підставі зібраних доказів 03.07.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме - у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок та засобів, вчиненого щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
04.07.2025 слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави в розмірі 242 240 грн, яка на даний час внесена.
Проаналізувавши зміст доданих до клопотання документів слідує висновок, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обґрунтована.
Обґрунтовуючи клопотання слідчим зазначається про те, що метою накладення арешту на майно підозрюваного є конфіскація майна, як виду покарання.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна.
Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №435366853 від 14.07.2025, у ОСОБА_5 наявні:
-земельна ділянка з кадастровим номером 0521282600:02:000:0503, загальною площею 0,47 га;
-земельна ділянка з кадастровим номером 0521210100:02:000:0291, загальною площею 0,06 га;
-житловий будинок загальною площею 78,70 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: земельну ділянку кадастровий номер 0521282600:02:000:0503, загальною площею 0,47 га; земельну ділянку кадастровий номер 0521210100:02:000:0291, загальною площею 0,06 га; житловий будинок загальною площею 78,70 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно накласти шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на:
-земельну ділянку з кадастровим номером 0521282600:02:000:0503, загальною площею 0,47 га;
-земельну ділянку з кадастровим номером 0521210100:02:000:0291, загальною площею 0,06 га;
-житловий будинок загальною площею 78,70 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вищевказаним майном.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: