29 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 675/1467/24
Провадження № 22-ц/820/1621/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Спірідонової Т. В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання - Дубова М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 675/1467/24 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2025 року, у складі судді Пашкевича Р.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення коштів в порядку спадкування,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на його користь в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману ним пенсію в розмірі 81003,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі №560/175/21 було нараховано ОСОБА_2 суми доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по 31.05.2021 у розмірі 81003 грн, але за життя кошти не були йому виплачені. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу відмовлено у виплаті нарахованої, але не виплаченої пенсії, після смерті його батька.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізясласького районного суду Хмельницької області від 08 травня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 81003,00 грн. Вирішено питання про стягнення судового збору. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір 1211,20 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. За життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотримав пенсію у розмірі 81003 грн, а тому позивач як спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, набув право на отримання невиплаченої пенсії у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що виплати заборгованості згідно з судовими рішеннями здійснюються в порядку календарної черговості дати набрання судовим рішенням законної сили. Сума коштів згідно з проведеним перерахунком на виконання рішення суду не була виплачена ОСОБА_2 через відсутність відповідного фінансування. Представник апелянта зауважує, що при зверненні кілької членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач немає права на отримання недоотриманої пенсії, оскільки він не належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також не проживав із пенсіонером на день його смерті. Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13 червня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 24 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що за життя спадкодавець не отримав та йому не було виплачено недоотриману пенсію в сумі 81003 грн, інші члени сім'ї відмовились від права на спадкування на користь позивача, до відповідача із заявами про виплату недоотриманої пенсії не зверталися, а відповідач після спливу 6 місяців відмовив позивачу у виплаті коштів. Звертає увагу, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, тому пенсійні виплати увійшли до складу спадщини. Відсутність фінансування жодним чином не впливає на законність судового рішення та на право позивача щодо стягнення недоотриманої пенсії після смерті батька. Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити його без змін, та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомлений належним чином про дату, час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Позивач ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату, час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 .
Відповідно до повідомлення Ізяславської державної нотаріальної контори № 31/02-14 від 05.01.2024 року після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу 37/2022. Спадкоємцем за законом, який прийняв спащину, є син померлого - ОСОБА_1 . Спадкоємцями, які відмовилися від прийняття спадщини є: дружина померлого ОСОБА_3 та мати померлого ОСОБА_4 . Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися, жодних інших заяв не надходило. Відповідно до довідки Ізяславської міської ради Ізяславського району Хмельницької області від 07 лютого 2022 року № 210 на день смерті спадкодавця з ним був зареєстрований ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.04.2022 ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по 30.09.2021. Виплату пенсії припинено з 01.10.2021 у зв'язку із його смертю. Виплати заборгованості на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі № 560/175/21 буде здійснена при відповідному фінансуванні та в разі заміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця (правнаступника) згідно з ухвалою суду в порядку календарної черговості дати надходження судових рішень боржника.
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.03.2024 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі № 560/175/21 ОСОБА_2 була нарахована доплата за період з 01.04.2019 по 31.05.2021 в сумі 81003,00 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно із частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотримав пенсію у розмірі 81003,00 грн, тому позивач як спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, набув право на отримання невиплаченої пенсії у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
За змістом ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно із ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19.
Згідно із статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно із статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі №560/175/21 було нараховано доплату за період з 01.04.2019 по 31.05.2021 в розмірі 81003,00 грн, які не були виплачені.
Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги, прийняв у встановленому законом порядку спадщину після смерті батька ОСОБА_2 і вищевказані пенсійні виплати увійшли до складу спадщини. Інших членів сім'ї спадкодавця, які б заявляли права на спадкове майно не встановлено і такі до відповідача з вказаного приводу не зверталися.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області зобов'язане виплатити на користь позивача недоотримані ОСОБА_2 за життя суми пенсії.
Твердження представника апелянта, що недоотримана пенсія спадкодавцю за життя не була виплачена у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування, не впливає на законність судового рішення та на права позивача щодо стягнення недоплаченої пенсії на його користь як спадкоємця особи, яка за життя набула право на дану пенсію, однак так і не отримала. Таке право позивача передбачено цивільним законодавством і не може обмежуватись через відсутність відповідного фінансування.
При цьому ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» у рішенні від 08 листопада 2005 року, справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30 листопада 2004 року та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Доводи апелянта про те, що позивачем не надано доказів, що він є єдиним спадкоємем після смерті ОСОБА_2 не ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи та спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою нотаріуса.
Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь позивача недоотриманої пенсії в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції ухвалив рішення суду з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Судові витрати
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 липня 2025 року.
Судді: Т. В. Спірідонова
Р. С. Гринчук
А. М. Костенко