Справа № 299/1853/22
Закарпатський апеляційний суд
29.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Виноградівського районного суду від 20 грудня 2022 року, у справі за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, -
Вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2022 року, кримінальне провадження №12021070000000322 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, - закрито у зв'язку з відмовою потерпілих від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Вироком ухвалено визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч. 2 ст. 69 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами для ОСОБА_6 - не призначено.
Вироком ухвалено арешт на автомобіль марки "Мерседес Бенц-312Д", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , гужовий віз, чорний шкіряний чохол з керма автомобіля марки "Мерседес Бенц-312Д", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2021- скасувати.
Ухвалено речові докази: автомобіль марки "Мерседес Бенц-312Д", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області та чорний шкіряний чохол з керма автомобіля марки "Мерседес Бенц-312Д", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області - повернути ОСОБА_6 , як законному володільцю; гужовий віз, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , як законному володільцю; один змив з важеля коробки передач автомобіля марки "Мерседес Бенц-312Д" державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, - знищити.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 4 952,20 грн витрат за проведення судових експертиз.
Згідно з вироком, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
11 грудня 2021 року, приблизно о 18 годині, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Mersedes-Bens» моделі «312D» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на 19 км - 45 м автомобільної автодороги «М-23» сполученням Берегове - Виноградів - Велика Копаня зі сторони с. Бене у напрямку смт Вилок, Берегівського району, у темний час доби, без опадів та будь-яких інших атмосферних явищ, де дорога вкрита асфальтобетоном, в плані пряма, має по одній смузі руху у кожному напрямку, які розділені між собою дорожньою-горизонтальною розміткою п. п. 1.5 п. 34 (переривчаста лінія), що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, у той час попереду у попутному напрямку правим краєм проїзної частини дороги рухався гужовий віз під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в якості пасажирів гужового возу перебували ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Водій ОСОБА_6 , продовжуючи рух та наближаючись до гужового возу, який він об'єктивно був спроможний виявити у полі свого зору, з моменту виявлення перешкоди для руху не вжив заходів до маневрування та зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжив рухатися далі, в результаті чого, грубо порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е, є), 12.2, 12.3, 1.10 «перешкода для руху» Правил дорожнього руху України, не забезпечив безпеку дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не врахував дорожні умови, та допустив зіткнення у своїй смузі руху з попутним вищевказаним гужовим возом, після чого у стані некерованого заносу з'їхав у правий по напрямку руху кювет, де допустив зіткнення із деревом та перекинувся. В результаті дорожньо-транспортної пригоди:
- пасажир гужового возу ОСОБА_10 , згідно судово-медичного висновку отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правої ключиці, закритого поперечного перелому середньої третини лівого стегна, закритих переломів ребер зліва 4-11 по передньо-підпахвинній лінії та справа з 1 по 11 біля хребетній лінії, перелому хребта в грудному відділі між 9 та 10 хребцями та розривом міжхребцевого диску та спинного мозку, розривів легенів та печінки. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету та виникли у пасажира гужового возу в результаті зіткнення з мікроавтобусом, що рухався в попутному напрямку від удару виступаючими частинами автотранспорту та послідуючим падінням і контакту з частинами гужового возу. Причиною смерті ОСОБА_10 є перелом хребта в грудному відділі з розривом міжхребцевого диску між 9-10 хребцем та повним розривом спинного мозку, що ускладнилось спінальним шоком. Тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітки, хребта і черева з переломами ребер та розривами внутрішніх органів і спинного мозку являються небезпечними для життя і по цій ознаці згідно п.2.1.2 «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року у живих осіб кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до її смерті.
- пасажир гужового возу ОСОБА_12 , згідно судово-медичного висновку отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна шкірних покровів чола по центру та справа, скроневої ділянки справа, правого плеча в нижній третині та ліктьового суглобу по зовнішньо-задній поверхні та грудної клітки по боковій поверхні справа, забійно-рваної рани м'яких тканин волосистої частини голови тім'яній ділянці справа, забійно-рваної рани м'яких тканин крила носа справа, крововиливу на внутрішній поверхні м'яких тканин голови, закритого перелому тіла обох ключиць, закритих переломів 1-5 ребер по ключичній лінії і з 7-10 по ключичній лінії справа та 1-2 ребер та 5 ребра по ключичній лінії зліва з розривом плеври та крововиливами в оточуючі м'які тканини, розриву верхньої та середньої долі правої легені по задній поверхні, забою легенів, розриву та забою печінки, відкритої черепно-мозкової травми з багато уламковим переломом кісток склепіння та основи черепа, тотальним субархноїдальним крововиливом, з затіканням між звивини та проривом в шлуночки мозку розміщенням речовини головного мозку в тім'яно-потиличній ділянці справа і забоєм головного мозку. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету та виникли у пасажира гужового возу в результаті зіткнення з мікроавтобусом, що рухався в попутному напрямку від удару виступаючими частинами автотранспорту та послідуючим падінням і контакту з частинами гужового возу. В момент первинного контакту з автотранспортом потерпілий знаходився у вертикальному або близькому положенні (сидячи, присівши), обернутий задньою поверхнею тіла по відношенню до автомобіля і місцем первинного контакту була задня поверхня голови. Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок поєднаної тупої травми голови, грудної клітки та черева у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалося переломом кісток склепіння та основи черепа, субархноїдальним крововиливом з проривом в шлуночки головного мозку, розмізженням речовини головного мозку, забоєм мозку, торакальної травми у вигляді переломів ребер з розривами пристінкової плеври та розриву легені, що супроводжувалось виникненням гемотораксу та травми черевної порожнини у вигляді розриву печінки з гемоперітонеумом і ускладнилася набряком головного мозку та шоком, які і явилися причиною смерті. Тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, тупої травми грудної клітки та черева з переломами ребер, розривами легені та печінки, що спричинили внутрішньою кровотечею, являються небезпечними для життя і по цій ознаці згідно п.2.1.2 «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року у живих осіб кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до його смерті.
- погонич гужового возу ОСОБА_9 , згідно судово-медичного висновку отримав тілесні ушкодження у вигляді: саднено-рваних ран м'яких тканин верхньої повіки правого ока, закритої внутрішньо-черепної травми з забоєм головного мозку легкого ступені, закритих переломів 4-8 ребер зліва, травматичного пневмотораксу, закритого перелому поперечних відростків справа 1-4 поперекових хребців, травматичний шок середнього ступеня. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею та виникли у водія гужового возу по ударному механізму спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів ребер з пневмотораксом та поперечних хребців в поперековому відділі хребта, спричинили розлад здоров'я понад 21 день, не являються небезпечними для життя у момент їх спричинення, і по цій ознаці згідно п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року у живих осіб кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
- пасажир гужового возу ОСОБА_13 , згідно судово-медичного висновку отримала тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, закритого перелому тіла нижньої щелепи справа. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею та виникли у пасажира гужового возу по ударному механізму спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому щелепи, спричинили розлад здоров'я понад 21 день, не являються небезпечними для життя у момент їх спричинення, і по цій ознаці згідно п. 2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року у живих осіб кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
- пасажир гужового возу ОСОБА_14 , згідно судово-медичного висновку отримала тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, закритого перелому правої ключиці зі зміщенням кісткових фрагментів, закритого перелому кісток правої гомілки в верхній третині. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею та виникли у пасажира гужового возу по ударному механізму спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів правої ключиці та кісток правої гомілки, спричинили розлад здоров'я понад 21 день, не являються небезпечними для життя у момент їх спричинення, і по цій ознаці згідно п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року у живих осіб кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Своїми діями ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е, є), 12.2, 12.3, 1.10 «перешкода для руху» Правил дорожнього руху України та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження, та якщо вони спричинили загибель кількох осіб.
Крім того, ОСОБА_6 , 11 грудня 2021 року, приблизно о 18 годині, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Mersedes-Bens» моделі «312D» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на 19 км - 45 м автомобільної автодороги «М-23» сполученням Берегове - Виноградів - Велика Копаня зі сторони с. Бене у напрямку смт Вилок Берегівського району, у темний час доби, без опадів та будь-яких інших атмосферних явищ, де дорога вкрита асфальтобетоном, в плані пряма, має по одній смузі руху у кожному напрямку, які розділені між собою дорожньою-горизонтальною розміткою п.п. 1.5 п.34 (переривчаста лінія), що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, у той час попереду у попутному напрямку правим краєм проїзної частини дороги рухався гужовий віз під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в якості пасажирів гужового возу перебували ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Водій ОСОБА_6 продовжуючи рух та наближаючись до гужового возу, який він об'єктивно був спроможний виявити у полі свого зору, з моменту виявлення перешкоди для руху не вжив заходів до маневрування та зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжив рухатися далі, в результаті чого, грубо порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е, є), 12.2, 12.3, 1.10 «перешкода для руху» Правил дорожнього руху України, не забезпечив безпеку дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не врахував дорожні умови, та допустив зіткнення у своїй смузі руху з попутним вищевказаним гужовим возом, після чого у стані некерованого заносу з'їхав у правий по напрямку руху кювет, де допустив зіткнення із деревом та перекинувся.
У подальшому ОСОБА_6 вчинивши за вказаних обставин дорожньо-транспортну подію, у супереч вимогам п. 2.10 ПДР України, нехтуючи моральними і правовими нормами, що зобов'язують надати допомогу людині, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через отримані нею небезпечні для її життя травми, не намагався вжити заходи щодо надання потерпілим медичної допомоги та транспортування їх до медичного закладу, хоча сам поставив потерпілих в небезпечний для життя стан, та з метою уникнення від кримінальної відповідальності, після скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди завідомо залишив без допомоги у небезпечному для життя стані травмованих ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надав їм допомоги, з місця події водій ОСОБА_6 зник та переховувався від працівників Національної поліції, аж до його встановлення 13.12.2021 у приміщенні Калуської ЦРЛ, Івано-Франківської області.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди:
- пасажир гужового возу ОСОБА_10 , згідно судово-медичного висновку отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правої ключиці, закритого поперечного перелому середньої третини лівого стегна, закритих переломів ребер зліва 4-11 по передньо-підпахвинній лінії та справа з 1 по 11 біля хребетній лінії, перелому хребта в грудному відділі між 9 та 10 хребцями та розривом між хребцевого диску та спинного мозку, розривів легенів та печінки.
Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету та виникли у пасажира гужового возу в результаті зіткнення з мікроавтобусом, що рухався в попутному напрямку від удару виступаючими частинами автотранспорту та послідуючим падінням і контакту з частинами гужового возу.
Причиною смерті ОСОБА_10 є перелом хребта в грудному відділі з розривом між хребцевого диску між 9-10 хребцем та повним розривом спинного мозку, що ускладнилось спінальним шоком.
Тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітки, хребта і черева з переломами ребер та розривами внутрішніх органів і спинного мозку являються небезпечними для життя і по цій ознаці згідно п.2.1.2 «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року у живих осіб кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до її смерті.
- пасажир гужового возу ОСОБА_12 , згідно судово-медичного висновку отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна шкірних покровів чола по центру та справа, скроневої ділянки справа, правого плеча в нижній третині та ліктьового суглобу по зовнішньо-задній поверхні та грудної клітки по боковій поверхні справа, забійно-рваної рани м'яких тканин волосистої частини голови тім'яній ділянці справа, забійно-рваної рани м'яких тканин крила носа справа, крововиливу на внутрішній поверхні м'яких тканин голови, закритого перелому тіла обох ключиць, закритих переломів 1-5 ребер по ключичній лінії і з 7-10 по ключичній лінії справа та 1-2 ребер та 5 ребра по ключичній лінії зліва з розривом плеври та крововиливами в оточуючі м'які тканини, розриву верхньої та середньої долі правої легені по задній поверхні, забою легенів, розриву та забою печінки, відкритої черепно-мозкової травми з багато уламковим переломом кісток склепіння та основи черепа, тотальним субархноїдальним крововиливом, з затіканням між звивини та проривом в шлуночки мозку розміщенням речовини головного мозку в тім'яно-потиличній ділянці справа і забоєм головного мозку.
Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету та виникли у пасажира гужового возу в результаті зіткнення з мікроавтобусом, що рухався в попутному напрямку від удару виступаючими частинами автотранспорту та послідуючим падінням і контакту з частинами гужового возу.
В момент первинного контакту з автотранспортом потерпілий знаходився у вертикальному або близькому положенні (сидячи, присівши), обернутий задньою поверхнею тіла по відношенню до автомобіля і місцем первинного контакту була задня поверхня голови.
Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок поєднаної тупої травми голови, грудної клітки та черева у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалося переломом кісток склепіння та основи черепа, субархноїдальним крововиливом з проривом в шлуночки головного мозку, розмізженням речовини головного мозку, забоєм мозку, торакальної травми у вигляді переломів ребер з розривами пристінкової плеври та розриву легені, що супроводжувалось виникненням гемотораксу та травми черевної порожнини у вигляді розриву печінки з гемоперітонеумом і ускладнилася набряком головного мозку та шоком, які і явилися причиною смерті.
Тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, тупої травми грудної клітки та черева з переломами ребер, розривами легені та печінки, що спричинили внутрішню кровотечу, являються небезпечними для життя і по цій ознаці згідно п.2.1.2 «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року у живих осіб кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до його смерті.
- погонич гужового возу ОСОБА_9 , згідно судово-медичного висновку отримав тілесні ушкодження у вигляді: саднено-рваних ран мяких тканин верхньої повіки правого ока, закритої внутрішньо-черепної травми з забоєм головного мозку легкого ступені, закритих переломів 4-8 ребер зліва, травматичного пневмотораксу, закритого перелому поперечних відростків справа 1-4 поперекових хребців, травматичний шок середнього ступеня.
Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею та виникли у водія гужового возу по ударному механізму спричинення.
Тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів ребер з пневмотораксом та поперечних хребців в поперековому відділі хребта, спричинили розлад здоров'я понад 21 день, не являються небезпечними для життя у момент їх спричинення, і по цій ознаці згідно п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року у живих осіб кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
- пасажир гужового возу ОСОБА_13 , згідно судово-медичного висновку отримала тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, закритого перелому тіла нижньої щелепи справа.
Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею та виникли у пасажира гужового возу по ударному механізму спричинення.
Тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому щелепи, спричинили розлад здоров'я понад 21 день, не являються небезпечними для життя у момент їх спричинення, і по цій ознаці згідно п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року у живих осіб кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
- пасажир гужового возу ОСОБА_14 , згідно судово-медичного висновку отримала тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, закритого перелому правої ключиці зі зміщенням кісткових фрагментів, закритого перелому кісток правої гомілки в верхній третині.
Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею та виникли у пасажира гужового возу по ударному механізму спричинення.
Тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів правої ключиці та кісток правої гомілки, спричинили розлад здоров'я понад 21 день, не являються небезпечними для життя у момент їх спричинення, і по цій ознаці згідно п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року у живих осіб кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Вказані дії ОСОБА_6 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
У сукупності дії ОСОБА_6 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження, та якщо вони спричинили загибель кількох осіб та за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на незаконність вироку суду, просить його скасувати. Вважає, що місцевим судом, всупереч вимогам ч. 2 ст. 69 КК України обвинуваченому ОСОБА_6 безпідставно не призначено додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки. , що у вироку місцевий суд не обґрунтував, які саме обставини, що пом'якшують покарання, були взяті ним до уваги при вирішенні питання про незастосування вказаного додаткового покарання. Просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від призначеного основного покарання з випробуванням, зі встановленням іспитового строку на 1 рік.
На вказану апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_6 подав заперечення, у яких вказав, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а вирок слід залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника адвоката ОСОБА_7 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності потерпілих: ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , неявка яких з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності потерпілих береться до уваги те, що: потерпілі належним чином повідомлені про час та місце розгляду кримінального провадження; заяв про відкладення апеляційного розгляду та відомостей про поважність причин неявки від потерпілих не надходило; обвинувачений, захисник та прокурор не заперечували щодо апеляційного розгляду кримінального провадження без участі потерпілих.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зміст апеляційної скарги свідчить про те, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК України не оспорюється, а тому судом апеляційної інстанції, з огляду на положення ст. 404 КПК України, не перевіряється і визнається таким, що відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на вимогах кримінального та кримінального процесуального законів, а також наявних у матеріалах справи доказах.
Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, колегія суддів не знаходить, а тому ці обставини, правова кваліфікація і призначення ОСОБА_6 основного покарання, не є предметом апеляційного розгляду.
Постановлене у справі судове рішення оскаржується прокурором у частині незастосування до ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Твердження апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ч. 2 ст. 69 КК України безпідставно не призначив ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, колегія суддів визнає такими, що заслуговують на увагу з огляду на таке.
Положеннями ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 р., виходячи з того, що додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, суди при постановленні вироку повинні обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового. При цьому треба мати на увазі, що додаткові покарання можуть приєднуватися до будь-яких видів основного покарання, передбачених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК.
Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Місцевим судом вищенаведених вимог закону щодо призначення додаткового покарання дотримано не було.
Санкція ч. 3 ст. 286 КК України передбачає, що діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
На підставі ч. 2 ст. 69 КК України суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, залишивши поза увагою наведені вище норми, суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_6 лише основне покарання, без призначення обов'язкового додаткового покарання, тобто не застосував закон, який підлягає застосуванню, що відповідно до ст. 413 КПК України, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з позицією ВС викладеною у постанові від 15 березня 2023 року у справі № 404/7774/21.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
За цих обставин, доводи апеляційної скарги прокурора заслуговують на увагу, а тому вирок суду першої інстанції, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409, п.1 ч.1 ст.413 КПК України, в частині призначеного обвинуваченому покарання підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом за правилами ст. 420 КПК України у цій частині нового вироку.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 413-414, 418, 420, 615 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , задовольнити.
Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2022 року, яким ОСОБА_6 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 286 КК України, скасувати у частині призначеного покарання.
ОСОБА_6 призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В решті залишити вирок без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді: