Справа № 450/1361/25 Провадження № 2/450/1374/25
"16" липня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Качмар М.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про (предмет спору): визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): позивач звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з трьох житлових кімнат та кухні, загальною площею 174,3 кв.м., з якої 73,3 кв.м. житлової площі з господарськими будівлями: сарай, літня кухня, вбиральня, та спорудами: ворота з хвірткою, огорожа, колодязь.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з права власності на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . 25.02.2009 року ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Кротошинської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 3. Відповідно до цього заповіту ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла мені, дочці ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ). Спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні не має, оскільки батько позивача ОСОБА_4 у віці 65 років помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивач була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується відповідною довідкою Давидівської сільської ради від 16.12.2024. 15.03.2017 позивач звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Віблого Л.З. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_2 . Про те, що спадкоємцем за заповітом до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказано в повідомленні приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Віблого Л.З. вих. № 233/02-14 від 04.11.24. Однак, приватний нотаріус Віблий Л.З. позивачу відмовив у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що вона не подала свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок. Оскільки у нотаріальному порядку оформити спадкові права на житловий будинок позивач не змогла у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не прибула, подала заяву про розгляд цивільної справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.
Позиція відповідача: відповідач Давидівська сільська рада Львівського району Львівської області явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, подала заяву про розгляд справи без участі відповідача.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
03.04.2025 ухвала про відкриття провадження; 14.05.2025 клопотання представника позивача про відкладення; 20.05.2025 ухвала підготовчого судового засідання; 30.05.2025 заява Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про виконання ухвали; 12.06.2025 надійшли витребувані документи; 20.06.2025 клопотання представника позивача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 20.06.2025 ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 16.07.2025 заява представника позивача про слухання справи без участі.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦПК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18.09.2012 Кротошинською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 5.
У відповідності до вимог ст. 1220 ЦК України в день смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок за адресою: : АДРЕСА_1 .
Відповідно до Технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 20.05.2025 за адресою: АДРЕСА_1 від 20 лютого 2025 року будинок складається з кухні, санвузла, коридору та трьох житлових кімнат. Загальна площа житлового будинку становить 174,3 кв.м., з якої 73,3 кв.м. житлової площі.
Згідно довідки ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № Ф2/146 від 20.02.2025 виданої на підставі інвентаризаційних матеріалів станом на 29.12.2012 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» житловий будинок АДРЕСА_1 не видавалося та реєстрація не проводилась. Житловий будинок літ «A-2», в цілому складається з трьох житлових кімнат та кухні. Загальна площа будинку - 174,3 кв.м., житлова - 73,3 кв.м. Самовільні перепланування та добудови не проводилися. До будинковолодіння відносяться: господарські будівлі: сарай літ. «Б», літня кухня літ. «В», вбиральня літ. «Г», та споруди: №-1 - ворота з хвірткою, №-2 - огорожа, К - колодязь. Відомості про видачу дублікатів, обтяження, заборони та зміну адреси на вищевказаний житловий будинок в інвентаризаційній справі відсутні.
Як вбачається з виписки з погосподарської книги виданої Кротошинським старостинським округом Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про те, що згідно даних з погосподарських книг, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 числиться за ОСОБА_1 1978 року народження.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст. 1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, що закріплено ст. 1218 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.
За життя ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном на власний розсуд, склавши 25.02.2009 заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Кротошинської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 3. Відповідно до цього заповіту ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої приватним нотаріусом Віблим Л.З. 04.11.2024 постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що нотаріусу не подані всі відомості та документи, а саме: свідоцтво про прав власності на вищевказаний житловий будинок, яке необхідне для вчинення такої нотаріальної дії, а тому вчинення такої нотаріальної суперечить закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1270 Цивільного Кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
На день смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Давидівської сільської ради № 3958/164-2024 від 17.09.2012.
Таким чином позивач ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 та не заявляла відмови від неї, а тому вона фактично успадкувала зазначене в заповіті належне спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , майно.
Відповідно до ст. 1241 ЦК України інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , немає.
Судом встановлено, що в позасудовому порядку, зокрема нотаріальному, позивач здійснити спадкування спадкового майна, а саме, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з трьох кімнат та кухні, загальною площею 174,3 кв.м., з якої 73,3 кв.м. житлової площі з господарськими будівлями: сарай, літня кухня, вбиральня, та спорудами: ворота з хвірткою, огорожа, колодязь, не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на такий будинок.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Дане також підтверджується п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Приписами ч.2 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За вказаних вище обставин, беручи до уваги те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже, правомірно набула право власності на спадкове майно; позивач, як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, претендує на спадкове майно, однак не може оформити право власності на нього, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на майно; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а обставини склалися так, що в іншому, крім судового порядку, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, те, що визнання права власності за позивачем на спірне майно не порушить прав відповідача, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Вирішуючи даний спір, суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та принцип пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі ст. ст. 321, 392, 1216-1218, 1220, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 247, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з трьох житлових кімнат та кухні, загальною площею 174,3 кв.м., з якої 73,3 кв.м. житлової площі з господарськими будівлями: сарай, літня кухня, вбиральня, та спорудами: ворота з хвірткою, огорожа, колодязь.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: Давидівська сільська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04372313, 81151, Львівська область, Львівський район, с. Давидів, вул. Незалежності, 1а.
СуддяД. А. Кукса