(заочне)
Справа №439/2613/24
Провадження № 2/439/149/25
25 червня 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді Петейчук Б.М.
з участю секретаря
судового засідання Ковальчук Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, ухвалив таке рішення.
Позивач: ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» 7 290 гривень 11 копійок заподіяної шкоди.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що відповідач 28.04.2024 близько 10 год. 00 хв. в с. Боратин по вул. Підзамче, 51 здійснив пошкодження газопроводу, а саме пошкодив газопровід ВВІД, який знаходиться на фасаді будівлі медичного пункту, завдавши матеріальні збитки пов'язані з ліквідацією прориву та витоку газу.
Відповідачем було переламано газопровід, що спричинило витік газу. Внаслідок даного пошкодження відповідач заподіяв позивачеві матеріальні збитки.
З метою усунення небезпеки, яка склалася через витік газу, працівниками ТОВ «ГРМУ» було здійснено низку робіт, які також мають свою вартість, що в свою чергу також є матеріальною шкодою, яку поніс позивач.
Так, крім виїзду аварійної бригади, було здійснено роботи по ліквідації витоку газу - припинення газопостачання на об'єкт. Всього позивачеві було заподіяно шкоди на 7 290, 11 грн., з них 3 500, 04 грн. витрат по ліквідації витоку газу і 3 790, 07 грн. вартості газу, який було втрачено внаслідок пошкодження газопроводу.
Після вчиненого пошкодження та встановлення винних, 07.05.2024 відповідачу було надіслано запрошення від 07.05.2024 для участі в засіданні комісії з розгляду актів про порушення призначену на 28.05.2024 на 09:00.
28.05.2024 відбулось засідання комісії і було прийнято рішення перенести розгляд акту про порушення № 000005 від 28.04.2024. 13.06.2024 відповідачу було направлено повторне запрошення на комісію з розгляду актів, призначену на 12.07.2024. 12.07.2024 відбулося засідання вищевказаної комісії, на якому було прийнято рішення про задоволення Акту про порушення № 000005 від 28.04.2024.
Відповідач на засідання комісії не з'явився, хоча його заздалегідь було повідомлено про час та місце розгляду Акту. 08.08.2024 відповідачу було надіслано лист з рахунком на оплату заподіяної позивачеві шкоди, актом про пошкодження, актом - розрахунком та розрахунком по витратах на ліквідацію наслідків пошкодження. Даний лист, як і попередні звернення, відповідач проігнорував.
Позивач мотивує, що задля досягнення мети належного та повного відшкодування завданої шкоди, він вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права, а саме: просити суд стягнути з відповідача на користь позивача - 7 290 гривень 11 копійок.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
13 грудня 2024 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.
Представник позивача Турчиняк Я.І. у судовому засіданні підтвердив обставини позовної заяви та просив про їх задоволення. Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Однак від представника позивача: Мазурка Тараса Володимировича надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача. Не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.
Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що відповідно до заявки № 8847 від 28.04.2024 року о 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , було виявлено витік газу та направлено бригаду для усунення пошкодження, ввід заглушено та опломбовано.
28 квітня 2024 року було складено акт № 5 про пошкодження вводу труби газо розподілення, акт № 77 про відключення та акт № 16 про припинення газопостачання та пломбування запірних пристроїв.
Згідно із відповіддю від 01.05 2025 року ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, з приводу звернення щодо пошкодження труби, було встановлено що 28.04.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , здійснив пошкодження газопроводу діаметром 15 мм, а саме: пошкодив газопровід ВВІД, який знаходився на фасаді будівлі медичного пункту. Опитати ОСОБА_1 не надалось можливим, у зв'язку з його станом здоров'я.
Відповідно до запрошень від 07.05.2024 року, 12.06.2024 року та 12.07.2024 року, ОСОБА_1 , запрошувався на комісію для розгляду питання щодо пошкодження газопроводу.
Згідно із витягом із протоколу № 45/07-H від 09.07.2024 року засідання комісії з розгляду актів про порушення користувачами вимог кодексу ГРМ, акту про порушення № 000005 від 28.04.2024 року було задоволено, про що ОСОБА_1 надіслано лист з рахунком на оплату заподіяної позивачеві шкоди, актом про пошкодження, актом - розрахунком та розрахунком по витратах на ліквідацію наслідків пошкодження., що підтверджується наданими на дослідження документами.
Крім того, з наданими на дослідження фотографій підтверджується факт пошкодження вводу газопроводу.
Мотиви суду.
Суд, проаналізувавши спірні правовідносини у межах позовних вимог та заперечень проти них, ретельно вивчивши і дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступних висновків.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
При цьому застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Отже, вимогами процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування це процесуальний обов'язок суду.
При цьому обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності.
Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, водночас визначення належності відповідачів, а також обґрунтованості позовних вимог є процесуальним обов'язком суду, який той виконує під час розгляду справи.
Так, кодекс газорозподільних систем визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Так, вимогами пунктів 1 та 4 Глави 1 Розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем. У разі виникнення аварійної ситуації оператор газорозподільної системи зобов'язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.
Відповідно до положень пункту 10 Глави 3 Розділу ХІ Кодексу обсяг витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є фізичними особами, визначається відповідно до пункту 9 цієї глави.
Згідно з приписами пункту 9 Глави 3 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-7 цієї глави, неможливо класифікувати граничні об'єми споживання природного газу населенням (відмова в доступі до об'єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об'єм необлікованого природного газу, помноженого на коефіцієнт сезонності (коефіцієнт сезонності приймається рівним 0,5 в опалювальний період та рівним 1 у між опалювальний період) та на величину об'ємної максимальної секундної витрати газу, що визначається за формулою, зазначеною у цьому пункті.
Пунктом 6 глави 4 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем встановлено, що якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об'єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об'єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об'єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.
Правила безпеки систем газопостачання поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов'язана з будівництвом, ремонтом, розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням, експлуатацією систем газопостачання, а також роздрібною торгівлею зрідженим вуглеводним газом у балонах.
На думку суду, дослідженими в судовому засіданні доказами належним чином доведено факт, що 28 квітня 2024 року ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , здійснив пошкодження газопроводу діаметром 15 мм, а саме: пошкодив газопровід ВВІД, який знаходився на фасаді будівлі медичного пункту, як наслідок відбувся витік необлікованого газу.
Факт пошкодження даної ділянки газопроводу саме ОСОБА_1 підтверджено перевіркою, яка була проведена працівниками ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області.
Для локалізації аварійної ситуації аварійною бригадою позивача проведено припинення подачі газу в пошкоджену ділянку газопроводу.
За наслідками виявлення, локалізації та ліквідації аварійної ситуації працівниками ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» складено акт про порушення № 000005 від 28.04.2024.
На засіданні комісії Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» 09 липня 2024 року розглянуто питання визначення розміру збитків, завданих внаслідок настання аварійної ситуації через пошкодження відповідачем газопроводу, та прийнято рішення про визнання акту № 000005 від 28.04.2024таким, що відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем, та задоволено акт у повному обсязі.
Також комісією затверджено:
- розрахунковий обсяг витоку природного газу за проміжок часу від 28.04.2025 року;
- розраховані витрати по ліквідації витоку газу від 01.05.2024 року
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушення.
Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому враховано, що збитки - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.
Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вони доведе, що шкоди завдано не з її вини. Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту заподіяння йому збитків внаслідок пошкодження з вини відповідача ОСОБА_1 та розміру таких збитків, у зв'язку чим позовні вимоги ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судового збору.
За правилами статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Нормативними вимогами частини статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Судом встановлено, що за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження газорозподільних систем, позивачем: ТзОВ «Газорозподільні мережі України» сплачено судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому необхідно стягнути із відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
Керуючись статтями 81, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» у розмірі 7290 грн. 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Повне рішення складено 30 червня 2025 року.
Позивач: Львівська філія ТзОВ «Газорозподільні мережі України», місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Золота, 42, ЄДРПОУ 44907200.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Б.М. Петейчук