ЄУН: 336/2380/25
Провадження №: 2/336/1987/2025
30 липня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст позовних вимог.
Представник позивача ТОВ «Факторингова компанія «Омега Фінанс» Кумко О.Д. звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з вищезазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 22.02.2019 між АТ «ЮНЕКС БАНК», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 33.264.0219.ФО_К, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 15 463 грн. 92 коп. терміном користування до 22.02.2022, а позичальник зобов'язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом а інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених договором, а також виконати інші умови договору. Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 31.03.2021 виникла заборгованість в сумі 29397,06 грн., яка складається з наступного: 5157,93 грн. - заборгованість по тілу кредиту прострочена на день подання позовної заяви; 9060,53 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 54,08 грн. - проценти за кредитом прострочені на день подання позовної заяви; 2106,37 грн. - прострочені проценти за кредитом; 462,37 грн. - комісія за обслуговування кредиту прострочена на день подання позовної заяви; 10172,14 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 2383,64 грн. - штрафи, пені. 31.03.2021 між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/03-2021, за умовами якого ТОВ «ФК «Омега Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Юнекс Банк» в тому числі і до ОСОБА_1 .. У період з 13.06.2023 по 26.11.2024 з ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 64062671 з примусового виконання виконавчого напису № 2012 від 25.08.2020, який було вчинено приватним нотаріусом Житомирського МНО Гораєм О.С. на кредитному договорі № 33.264.0219.ФО_К від 22.02.2019 було стягнуто на користь ТОВ «ФК «Омега Фінанс» суму у розмірі 98 грн. 84 коп. 12.12.2024 постановою приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р.В. по ВП № 64062671 виконавчий документ повернуто стягувачу. Відтак, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Омега Фінанс» за кредитним договором № 33.264.0219.ФО_К від 22.02.2019 становить - 29 298 грн. 22 коп. 11.01.2022 ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги № 01-22/4143/Ф і надано строк для сплати суми заборгованості за кредитним договором № 33.264.0219.ФО_К. Між тим, вимога відповідачем не виконана.
Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 33.264.0219.ФО_К від 22.02.2019 в сумі 29 298,22 грн. та судові витрати.
Рух справи. Позиція учасників справи.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ухвалою відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз'яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження була направлена судом поштою за зареєстрованим місцем проживання. Копія позовної заяви з додатками відповідачу була направлена за адресою місця проживання представником позивача, про що свідчать надані суду у порядку, визначеному п.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України, докази про направлення копії позовної заяви з додатками.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.
Враховуючи вищевикладене, суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Встановлені судом обставини.
22.02.2019 між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 33.264.0219.ФО_К, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 15 463 грн. 92 коп. терміном користування до 22.02.2022 на споживчі потреби. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених договором, а також виконати інші умови договору (п.1.1,1.2). Сторони узгодили, що відповідач повинен сплатити проценти за користування кредитом щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12,00% річних; комісію за надання кредиту одноразово, не пізніше дня отримання кредиту, в розмірі 0,00% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору; комісію за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 2,99% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів. За порушення строків повернення кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої за кредитом процентної ставки пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (п.4.1). Умовами договору визначено право банку достроково вимагати повернення кредиту (п.3.2.10, 3.3.2). Договір підписаний власноручно відповідачем (а.с.16-21).
Відповідачу був встановлений графік погашення кредиту (а.с.22-23).
Відповідач користувався наданим кредитом, частково здійснював погашення кредиту, але не в повному обсязі, про що свідчить досліджена судом виписка по особовому рахунку за період з 22.02.2019 по 31.03.2021 (а.с.26-77).
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 33.264.0219.ФО_К від 22.02.2019, виникла заборгованість станом на 10.03.2025 в сумі 29 298,22 грн., яка складається з наступного: 14 218,46 грн - за тілом кредиту; 2160,45 грн.- за нарахованими відсотками; 10535,67 грн. - за нарахованою та несплаченою комісією; 2383,64 грн. - за пенею (а.с.78-82).
31.03.2021 між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладений договір факторингу № 31/03-2021, за умовами якого ТОВ «ФК «Омега Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 33.264.0219.ФО_К (а.с.87-102).
10.01.2022 на адресу відповідача ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Омега Фінанс» направлено повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.83-84).
Нормативне обґрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено у ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Висновки суду.
Суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Встановлено, що 22.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 33.264.0219.ФО_К, за умовами якого відповідачу надано кредит на споживчі потреби в сумі 15463,92 грн.
Кредитором було виконано умови договору та відповідачу надано кредитні кошти, строком користування до 22.02.2022.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, 31.03.2021 між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу.
Надана копія договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 та копія реєстру прав вимоги (додатку до договору факторингу) містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, АТ «Юнекс Банк», до фактора, ТОВ «ФК «Омега Фінанс».
Матеріалами справи також підтверджено факт здійснення оплати за відступлення права вимоги.
Отже, право вимоги за кредитним договором № 33.264.0219.ФО_К від 22.02.2019 перейшло до ТОВ «ФК «Омега Фінанс».
Представник позивача, посилаючись на долучений до матеріалів справи розрахунок заборгованості зазначає, що станом на 10.03.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 29 298,22 грн., яка складається з наступного: 14 218,46 грн - за тілом кредиту; 2160,45 грн.- за нарахованими відсотками; 10535,67 грн. - за нарахованою та несплаченою комісією; 2383,64 грн. - за пенею.
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору кредиту, у тому числі умов щодо сплати відповідачем відсотків за кредитним договором та штрафних санкцій у разі прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
Таким чином з ОСОБА_1 підлягає до стягнення сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14 218,46 грн., за нарахованими відсотками в сумі 2160,45 грн., за штрафами, пенею в сумі 2383,64 грн.
Між тим, розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.
Розрахунково-касове обслуговування є однією з базових операцій банків. Будь яка операція - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому виконання таких операцій виконуються за дорученням клієнтів, яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.
Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.
Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.
Касові операції виконуються відповідно до інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.
Відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з матеріалами справи, відповідач погодився з умовами кредитування, у тому числі й щодо сплати комісії (п.1.5.3).
Однак, умови угод, їх укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» в частині стягнення прострочених комісій за обслуговування кредиту задоволенню не підлягають.
Судові витрати.
Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Представником позивача на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 03.02.2025, згідно з яким правова допомога ТОВ «ФК «Омега Фінанс» надавалась адвокатським об'єднанням «Немесіда», копію ордера на надання правничої допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт надання послуг від 13.03.2025, платіжну інструкцію.
Відповідно до акту надання послуг адвокатським об'єднанням «Немесіда» надано наступні послуги: вивчення матеріалів справи, проведення правового аналізу та визначення правової позиції - 2400 грн., складення позовної заяви, підготовка доказів, вивчення практики - 3600 грн., всього на суму 6000 грн.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оцінюючи заявлений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, на предмет їх пропорційності складності справи, суд приходить до висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн. є співмірним зі складністю справи.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 64%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3840 грн. та судовий збір в сумі 1550,34 грн..
Керуючись ст.ст. 12-13, 19,76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247,258-259,263-265,272-274, ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс»» заборгованість за кредитним договором № 33.264.0219.ФО_К від 22.02.2019 за період з 22.02.2019 по 10.03.2025 в сумі 18 672 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 55 копійок, яка складається з наступного: 14 128 (чотирнадцять тисяч сто двадцять вісім) гривень 46 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 2160 (дві тисячі сто шістдесят) гривень 45 копійок - заборгованість за простроченими відсотками, 2383 (дві тисячі триста вісімдесят три) гривень 64 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс»» судовий збір в сумі 1550 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят) гривень 34 копійки та витрати на професійну допомогу в розмірі 3840 (три тисячі вісімсот сорок) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс», ЄДРПОУ: 42436323, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд.12, офіс 1007.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
.
Суддя О.А. Савеленко
30.07.25