ЄУН: 336/6333/25
Провадження №: 3/336/4087/2025
м. Запоріжжя 30 липня 2025 року
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютін Павло Вікторович, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 17.06.2025 року о 16-50 год., в м. Запоріжжя, по вул. Іванова, 64, ОСОБА_1 , керував т/з MAN tgx, н/з НОМЕР_2 , із напівпричепом Kassbohrer , н/з НОМЕР_3 , із вантажем, та, ставши учасником ДТП, місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що дійсно керував транспортним засобом, але проїхав перехрестя, не помітивши пошкодження контактної мережі трамвая.
Дослідивши матеріали справи, надані у справі докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст.ст. 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Так, стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як слідує з п. 2.10 Правил дорожнього руху України (N 1306, 10.10.2001, Постанова, Кабінет Міністрів України), у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, із суб'єктивної сторони зазначений проступок (ст. 139 ч.1 КУпАП) вчинюється тільки за наявності умисної форми вини.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
При цьому, твердження ОСОБА_1 на предмет того, що він проїхав перехрестя, не помітивши пошкодження контактної мережі трамвая, під час судового розгляду спростовані не були.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати підґрунтям для обвинувального судового рішення, адже доказів умислу особи залишити місце ДТП суду не було надано.
Інші наявні у справі докази на факт умисного вчинення ОСОБА_1 проступку не вказують. У схемі наслідків ДТП взагалі відсутні вказівки на пошкодження транспортного засобу т/з MAN tgx, н/з НОМЕР_2 , із напівпричепом Kassbohrer , н/з НОМЕР_3 , із вантажем.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності не спростовані належними допустимими та достатніми доказами.
Керуючись ст. 139, ст.ст. 247, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено або опротестовано прокурором протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги, протесту прокурора в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя П.В. Зарютін
Постанова набрала законної чинності « »________________20__рік.