1Справа № 335/5220/25 3/335/1489/2025
29 липня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, яка надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВстановиВ:
02.06.2025 до суду надійшли матеріали справи про адміністративні правопорушення за протоколом серії АА № 341939 від 21.05.2025 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
У вказаному протоколі зазначено, що 21.05.2025 о 09 год. 00 хв., ОСОБА_1 , 01.071996, знаходячись біля будівлі за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, підчас загальнонаціональної хвилини мовчання, перебуваючи у громадському місці, здійснював неодноразові плювання в бік портретів загиблих воїнів, чим своїми діями показував зневажливе ставлення, порушуючи порядок і спокій громадян, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 пояснив, що страждає на психічний розлад, внаслідок якого не завжди може контролювати свої рухи, у зв'язку з чим має інвалідність 3-ї групи. Вранці 21.05.2025 він дійсно перебував на перехресті проспекту Соборного і бульвару Шевченка у місті Запоріжжя, де починається алея портретів громадян, що загинули під час бойових дій. Перейшовши через перехрестя, він чихнув та сплюнув мокротиння ліворуч собі під ноги. Жодного наміру плювати у бік портретів чи в інший спосіб проявляти неповагу загальновизнаних норм суспільної моралі щодо вшанування пам'яті загиблих він не мав.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Фоменко С.І,., подав письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що в діях ОСОБА_1 відсутні будь-які ознаки хуліганства. Підставою для складання протоколу стало те, що ОСОБА_1 не зупинився під час хвилини мовчання, але як такі ці дії не можуть становити дрібного хуліганства, а лише можуть заслуговувати на засудження з морально-етичної точки зору.
В судовому засіданні захисник свої доводи підтримав.
При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, до протоколу про адміністративні правопорушення долучено письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рапорт працівника поліції, пояснення свідків, диск із відеозаписом.
Разом з тим, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення докази самі по собі та у сукупності не доводять, що ОСОБА_1 умисно та з хуліганських мотивів вчинив інкриміноване йому діяння.
Зокрема, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено відеозапис з камери спостереження, розташованої на будівлі Запорізької міської ради, а також з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на яких не зафіксовано факт плювання ОСОБА_1 у бік портретів загиблих осіб, оскільки ці портрети були розташовані взагалі за межами кола обзору камери відеоспостереження. На камері відеореєстратора зафіксовано події вже після реагування на поведінку ОСОБА_1 з боку працівників поліції.
Зокрема, вказаний відеозапис свідчить, що ОСОБА_1 зупинився на першу вимогу поліцейського, виконував всі його вимоги та відповідав на всі запитання. Крім іншого, ОСОБА_1 в першу чергу повідомив поліцейським, що має психічний розлад, внаслідок якого не повною мірою здатен контролювати свої рухи. Пізніше на місце події з'явилась мати ОСОБА_1 , яка надала поліцейським для огляду відповідні медичні документи.
У зв'язку з цим суд зауважує, що доданий до протоколу відеозапис свідчить, що поліцейські під час спілкування з ОСОБА_1 проігнорували інформацію про наявність психічного захворювання, поводились грубо, відверто пригрозили «передати» ОСОБА_1 військовим, що пили каву неподалік, і яких потім залучили як свідків, а врешті-решт склали протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до наданих стороною захисту документів, ОСОБА_1 дійсно має 3-ю групу інвалідності строком до 01.10.2025, йому діагностовано помірно виражені розлади особистості внаслідок органічного ураження головного мозку з обсесивно-імпульсивно синдромом та когнітивним зниження (довідка з КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР від 10.06.2025); він неодноразово знаходися в консультативній групі нагляду у лікаря-психіатра з діагнозом «хронічний тікоїдний розлад». Під час проходження ВЛК у ОСОБА_1 діагностовано також хронічна змішана приглуховатість І ступеня, хронічний адгезивний середній отит тощо (довідка від 10.06.2025).
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання суду, наявність у ОСОБА_1 вказаних вище психічних розладів ставлять під обґрунтований сумнів вчинення ним вказаних у протоколі дій з хуліганських мотивів.
Крім того, суд погоджується з доводами захисника про те, що відеозаписом зафіксовано лише недотримання ОСОБА_1 загальнонаціональної хвилин мовчання шляхом продовження руху, однак і воно може бути пояснене наявними у нього порушеннями функції слуху.
Отже, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу дрібного хуліганства.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.
Одним із елементів презумпції невинуватості є тлумачення всіх сумнівів на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. 173, 185, 245, 252, 283-285, 294 КУпАП, керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.М. Мінаєв