Справа № 347/1424/25
30 липня 2025 року м. Косів
Cуддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшли адмінматеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Так, щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №736465 від 05.07.2025 року, згідно з яким 05.07.2025 року близько 09:00 год. в АДРЕСА_1 , по місцю проживання виник словесний конфлікт з бабусею фізичного характеру, а саме штовхнула її на землю.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлялася належним чином шляхом надсилання повідомлення у додаток «Viber» (а.с.15). Про причини неявки не повідомила та клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживала будь-яких заходів, які б вказували на те, що вона бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
У зв'язку з набранням чинності 01.08.2021 року Закону №1604-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі», стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Так, відповідно до п. 3 ч. 1 Закону № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доводиться в сукупності наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 736465 від 05.07.2025 року, відповідно до якого «05.07.2025 року близько 09:00 год. в АДРЕСА_1 , по місцю проживання виник словесний конфлікт з бабусею фізичного характеру, а саме штовхнула її на землю». Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП, підписаний ОСОБА_1 (а.с. 1);
- електронним рапортом працівників Косівського РВП (а.с.2,11);
- копією тимчасового заборонного припису (а.с.3);
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.4);
- письмовим поясненням ОСОБА_1 , де зазначила, що 05.07.2025 року близько 09:00 год. по місцю проживання у неї виник словесний конфлікт із бабусею ОСОБА_2 , через те, що остання вдарила її неповнолітнього сина. Внаслідок цього ОСОБА_1 штовхнула бабусю (а.с.5);
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 (свідок), яка ствердила, що проживає по сусідству і протягом тривалого часу спостерігає ситуацію, що за малолітнім сином ОСОБА_1 ніхто не доглядає, а сама вона постійно скандалить з бабусею ОСОБА_2 05.07.2025 року близько 09:30 год. ОСОБА_2 у сльозах прибігла до ОСОБА_3 зі скаргами на те, що її била онука. Попросила викликати поліцію (а.с.6);
- письмовим поясненням ОСОБА_2 (потерпіла), в якому вказала, що 05.07.2025 року близько 09:00 год. по місцю проживання виник словесний конфлікт з онукою ОСОБА_1 через те, що її малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 говорив ОСОБА_2 погані слова, а вона легенько вдарила його по сідницях. Через це онука ОСОБА_1 почала сильно обзивати потерпілу та два рази вдарила у груди (а.с.7);
- відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції (а.с.12), де зафіксовано приїзд патрульних на виклик ОСОБА_3 , спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в ході якого виявилось, що конфлікти між ними відбуваються неодноразово, що підтвердила свідок ОСОБА_3 . Окрім того встановлено, що ОСОБА_1 не веде належного догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не займається ним та часто залишає на прабабусю ОСОБА_2 . Сама ж, за словами бабусі та сусідки, зловживає алкогольними напоями та наркотичними речовинами, часто не ночує вдома та спілкується з сумнівними компаніями (а.с. 11).
У матеріалах справи наявна копія паспорту громадянина України у формі айді картки ОСОБА_1 (а.с.8), копія паспорту громадянина України ОСОБА_2 (а.с.9-10).
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілій, тому її дії вірно кваліфіковані, як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; особу правопорушника, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нею стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів на підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. (шістсот п'ять гривень) 60 коп. (шістдесят копійок) на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Ю.С. Кіцула