Справа № 195/654/25
2/195/308/25
15.07.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Омеко М.В., за участі секратаря судового засідання - Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна що є спільною сумісною власністю подружжя,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна що є спільною сумісною власністю подружжя, який був уточнений 26.05.2025 року, мотивуючи наступним:
25.04.2014 року між сторонами по справі, ОСОБА_1 і відповідачем, ОСОБА_2 , був укладений шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, актовий запис № 1.
Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з відповідачкою, ОСОБА_2 .
10 липня 2023 року Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області у справі № 195/710/23 шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 повернуто дошлюбне прізвище " ОСОБА_2 ".
В період перебування у шлюбі, за спільні кошти,сторонами було придбано:
- житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею 51.8 кв.м., житловою площею: 30 кв.м, матеріал стін: цегла, на плані позначений літ. "А", складові частини об'єкта нерухомого майна: літня кухня, літ. Б, гараж, літ. В, сарай, літ. Г, погріб, літ. Д, уборна, літ. Е, споруди та замощення, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1750274812254, на підставі Договору купівлі - продажу житлового будинку від 15.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудий М.Є., реєстр. № 831,
- земельна ділянка площею 0,25 гектарів, кадастровий номер 1225486600:02:001:0242, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1750300812254, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 15.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М.Є., реєстр. № 832,
- земельна ділянка площею 0,1625 гектарів, кадастровий номер 1225486600:02:001:0241, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1750300812254, на підставі Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 15.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М.Є., реєстр. № 833.
Власником зазначеного майна вказана ОСОБА_2 , розмір частки 1/1.
При цьому, шлюбного договору або домовленості щодо нерухомого майна, придбаного сторонами під час перебування в шлюбі, визначення обсягу майнових прав та /або обов'язків подружжя у шлюбі, а також правовий режим майна, обсягу майнових прав та/або обов'язків подружжя у випадку розірвання шлюбу між ними не укладалося.
В добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 відмовляється поділити спільне майно, зареєструвати за позивачем право на частку в зазначеному житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.
30.06.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги зазначені в позовній заяві, та просить їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі, в його задоволенні просить відмовити, оскільки позивачем недоведено що будинок придбано за спільні кошти чоловіка та дружини.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що проживає в АДРЕСА_1 , де неподалік від неї проживали сторони по справі. Та повідомила, що зі слів матері ОСОБА_2 їй відомо, що батьки відповідачки придбали спірний будинок за власні кошти.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони по справі з 25.04.2014 року пербували в зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровськоїобласті від 10.07.2023 року шлюб між сторонами розірвано.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 повернуто дошлюбне прізвище ОСОБА_2 .
В період перебування у шлюбі, за спільні кошти, нами було придбано:
- житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею 51.8 кв.м., житловою площею: 30 кв.м, матеріал стін: цегла, на плані позначений літ. "А", складові частини об'єкта нерухомого майна: літня кухня, літ. Б, гараж, літ. В, сарай, літ. Г, погріб, літ. Д, уборна, літ. Е, споруди та замощення, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1750274812254, на підставі Договору купівлі - продажу житлового будинку від 15.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудий М.Є., реєстр. № 831,
- земельна ділянка площею 0,25 гектарів, кадастровий номер 1225486600:02:001:0242, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1750300812254, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 15.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М.Є., реєстр. № 832,
- земельна ділянка площею 0,1625 гектарів, кадастровий номер 1225486600:02:001:0241, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1750300812254, на підставі Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 15.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М.Є., реєстр. № 833.
Що підтверджується копіями Договорів купівлі - продажу від 15.10.2020 року, посвідчених приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М.Є., де в п.4 вказано, покупцем зазначено ОСОБА_2 та зазначено, що покупець купує земельну ділянку за згодою чоловіка ОСОБА_1 , реєстр. № 831, 832, 833, Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.04.2025 року №№ 423178105, 423179776 та від 25.05.2025 року № 428439191.
Відповідно до статей 60-70 Сімейного кодексу України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обовязків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тому суд не враховую покази свідка ОСОБА_9 , оскільки свідчення, які вона дали, їй відомі лише зі слів матері відповідача.
Таким чином, враховуючи що спірне нерухоме майно було придбано у шлюбі, вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу. Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 1211.20 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційної до розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в розмірі 1 211.20 грн., понесені позивачем та підтверджені наданою ним квитанцією про сплату судового забору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, 247, 258-259, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна що є спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1750274812254, земельну ділянку площею 0,25 гектарів, кадастровий номер 1225486600:02:001:0242, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1750300812254, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку площею 0,1625 гектарів, кадастровий номер 1225486600:02:001:0241, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1750300812254, для ведення особистого селянського господарства. В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності по 1/2 частці за кожним на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею 51.8 кв.м., житловою площею: 30 кв.м, на плані позначений літ. "А", складові частини об'єкта нерухомого майна: літня кухня, літ. Б, гараж, літ. В, сарай, літ. Г, погріб, літ. Д, уборна, літ. Е, споруди та замощення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1750274812254, за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 0,25 гектарів, кадастровий номер 1225486600:02:001:0242, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1750300812254, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,1625 гектарів, кадастровий номер 1225486600:02:001:0241, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1750300812254, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень ) гривень 20 копійок.
На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.07.2025 року.
Суддя: М. В. Омеко