пр. № 1-кс/759/4615/25
ун. № 759/16579/25
29 липня 2025 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції ГУНП України у місті Києві, ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100080002452 від 28.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 259 КК України,
у липні 2025 р. до суду надійшло вищезазначене клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції ГУНП України у місті Києві, ОСОБА_3 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.07.2025 на спец лінію 102 надійшло повідомлення від невідомої особи про замінування будинку АДРЕСА_1 .
Першочерговими слідчими (розшуковими) діями та оперативно-розшуковими заходами було встановлено, що до скоєння даного кримінального правопорушення причетний гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 (хостел).
28.07.2025 за адресою м. Київ, бул. Миколи Руденка, 22 слідчим Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , було проведено огляд місця події в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено у гр. ОСОБА_4 : мобільний телефон темного кольору марки «ZTE 8550» ІМЕІ НОМЕР_1 ІМЕІ НОМЕР_2 з сім карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 .
Слідчим Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України, винесено мотивовану постанову про визнання речових доказів вищевказаних вилучених речей.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні та необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження, про які він просить суд.
Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з якої вбачається, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що існують передбачені законом підстави для арешту майна; надано достатньо доказів, які вказують на те, що майно на яке було спрямоване вказане правопорушення, тобто є предметом кримінального правопорушення; враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення; відсутність негативних наслідків арешту майна для інших осіб.
Таким чином, у вказаному клопотанні зазначено, що підставами, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, що передбачено ч. 1-3 ст. 170 КПК України, є збереження речових доказів.
Підставою заборони на використання майна з метою збереження речових доказів, що передбачено ч. 4 ст. 170 КПК України, є запобігання відчуження майна, а також інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, якими є: неможливість проводити слідчі дії.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя, розглянувши дане клопотання та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, -
клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції ГУНП України у місті Києві, ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12025100080002452 від 28.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 259 КК України задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 28.07.2025 слідчим Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , в ході проведення огляду місця подія, який проводився за адресою: м. Київ, бул. Миколи Руденка, 22, а саме: мобільний телефон темного кольору марки «ZTE 8550» ІМЕІ НОМЕР_1 ІМЕІ НОМЕР_2 з сім карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1