Справа № 487/2562/25
Провадження № 2/487/1818/25
29 липня 2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
17 квітня 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка сформована в системі «Електронний суд» представником позивача - ОСОБА_3
21 квітня 2025 року відкрито провадження, призначено судове засідання.
Позивач та представник позивача в судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі не подали.
Відповідач в судове засідання не прибув, причину не повідомив, відзиву не подав.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах, зокрема, змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст. 13, 44 ЦПК України, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно.
З матеріалів справи встановлено, що в судове засідання позивач та її представник неодноразово не з'являлись, причин не повідомляли, заяв/клопотань не подавали. При цьому судову повістку позивач отримала у додаток "Viber". Представнику позивача судові повістки надсилались йому до електронного кабінету відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 ЦПК України та отримані ним03.05.2025 та 30.05.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 ЦПК України, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Про зміну адреси для листування позивач або її представник не повідомляли, заяв про розгляд справи без її участі не подавали.
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач та її представник були належним чином повідомлені про час розгляду справи та повторно не прибули в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також слід відмітити, що в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач та її представник мають усі можливості з отримання інформації про розгляд справи.
Отже позивач та її представник повинні цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, однак в судові засідання повторно не прибули та поважних причин неявки не повідомили.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що позивач та її представник повторно не прибули в судове засідання, причин не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали, а їх неявка перешкоджає розгляду справи, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 128, 131, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена 29 липня 2025 року.
Суддя З.М. Сухаревич