Справа № 127/12460/25
Провадження № 3/127/2657/25
28 липня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бессараб Н.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №303864 від 18.04.2025, ОСОБА_1 , 18.04.2025 о 01.20 год., в м. Вінниці, по вул. Зулінського, керував транспортним засобом «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, та поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager та в медичному закладі водій відмовився в категоричній формі, з відповідальністю ознайомлений в повному обсязі, при безперервній відеофіксації, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, зазначивши, що 18.04.2025 о 01.20 год., в м. Вінниці, по вул. Зулінського, він не керував транспортним засобом «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 , а знаходився на пасажирському сидінні.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сидоров О.В. просив провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП з підстав зазначених у письмових поясненнях. Адвокат Сидоров О.В. зазначав, що працівники патрульної поліції не були уповноважені на проведення огляду особи. Відповідно до ч. 3 статті 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. При цьому огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Застосування цієї процедури починається із моменту встановлення того, що особою є військовослужбовцем. Як вбачається із матеріалів справи та відеофіксації, ОСОБА_1 одразу повідомив працівників поліції про те, що він є військовослужбовцем, надавши при цьому відповідні документи, проте всупереч вимогам ст. 266-1 КУпАП працівники поліції почали складати адміністративні матеріали, пропонувати пройти огляд. Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який до речі йому не належить і в ході оформлення адміністративних матеріалів так і не було встановлено кому саме належить автомобіль, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 так і не було встановлено.
Поліцейський ОСОБА_2 в судовому засіданні по даній справі суду пояснив, що вони з колегою рухалися на своєму службовому автомобілі і подали звуковий сигнал про зупинку транспортному засобу «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 , котрий рухався у зустрічному напрямку, але даний автомобіль не зупинився. Тому вони розвернулися і поїхали за цим автомобілем. Коли автомобіль «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 зупинився, з автомобіля вийшло дві особи. Особа з боку пасажирського сидіння вийшла і стояла біля автомобіля, а особа з боку водія почала тікати. Тому поліцейський Лавренюк Д.Л. почав наздоганяти цю особу. В подальшому було встановлено цю особу, яким виявився ОСОБА_1 і повідомив, що він є військовослужбовцем. З урахуванням цього, було викликано працівників ВСП у Збройних Силах України. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, тому було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Сидорова О.В., поліцейського ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Пунктом 9 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції визначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення) та в межах якого судом розглядається справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №303864 від 18.04.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , 18.04.2025 о 01.20 год., в м. Вінниці, по вул. Зулінського, керував транспортним засобом «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, та поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager та в медичному закладі водій відмовився в категоричній формі, з відповідальністю ознайомлення в повному обсязі, при безперервній відеофіксації, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначена норма передбачає дві форми об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і містить склад ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У доданому до матеріалів справи відеозапису, на якому зафіксовані події справи так, як вони відбувалися в дійсності, а тому він відповідає вимогам достовірності доказів і процесуальним документам справи.
Із відеозапису події вбачається, що працівники поліції, рухаючись на своєму службовому автомобілі подали звуковий сигнал про зупинку транспортному засобу «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 , котрий рухався у зустрічному напрямку, але даний автомобіль не зупинився. Тому працівники поліції розвернулися і поїхали за цим автомобілем. Коли автомобіль «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 зупинився, з боку переднього пасажирського сидіння вийшла особа, на чому відеозапис закінчується. Другий відеозапис розпочався з того, що поліцейський силою утримує ОСОБА_1 , який лежить на землі. В подальшому на відео видно, що ОСОБА_1 категорично заперечував факт керування транспортним засобом і стверджував, що він під час руху автомобіля перебував на пасажирському сидінні. Крім того, він є діючим військовослужбовцем. Після чого, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
При вирішенні даної справи, суд враховує вимоги законодавства про те, що у відношенні військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП.
Разом із тим, у матеріалах справи є відомості про те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та проходить службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що вказано в рапорті поліцейського та підтверджено наданими в судовому засіданні поясненнями поліцейського ОСОБА_2 .
Згідно ч. ч. 2, 3, 9 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Військовослужбовець ОСОБА_1 , згідно протоколу, перебував за кермом з ознаками алкогольного сп'яніння, а на відеозаписі вказав, що перебуває на військовій службі, а тому за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП, а тому міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.
Проте, суд констатує, що цей установлений законом порядок працівниками поліції дотриманий не був. Тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати - недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом, застосування цієї процедури починається з моменту встановлення того факту, що особа є військовослужбовцем.
При цьому суд виходить з того, що згода чи незгода військовослужбовця пройти огляд чи його фактичне проходження значення не має, оскільки норма ст. 266-1 КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду військовослужбовців (якщо є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (за кермом, зокрема) і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми.
Формальний підхід до розгляду справи є неприпустимим, а самого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння недостатньо для притягнення вказаної особи, яка є військовослужбовцем, до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки така відмова зафіксована з порушенням ст. 266-1 КУпАП.
Крім того, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Додані до суду відеозаписи також не підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем.
Надані в судовому засіданні пояснення поліцейського Лавренюка Д.Л., що саме ОСОБА_1 керував автомобілем і саме він вийшов з боку водійського сидіння після зупинки автомобіля, не підтверджуються матеріалами справи. На доданому до справи відеозаписі це не зафіксовано.
Зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність в матеріалах справи безспірних і дійсних доказів того, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, факту відмови його, як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 130, 221, 245, 247, 251, 266, 266-1, 280, 284, 285 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: