Справа № 127/18260/25
Провадження № 2-с/127/199/25
28 липня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 26 червня 2025 року по справі №127/18260/25,
26 червня 2025 року Вінницьким міським судом Вінницької області в справі №127/18260/25 виданий судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання та гарячої води за період з червня 2022 року по квітень 2025 року в розмірі 4967,94 грн, з яких: 4358,06 грн - заборгованість за спожиті послуги; 466,83 грн - суми втрат від інфляції; 143,05 грн - 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги, а також судовий збір в розмірі 302,80 грн.
24 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування вищевказаного судового наказу, вказуючи на те, що заявлена до стягнення заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з червня 2022 року по квітень 2025 року є необґрунтованою та безпідставною. Зокрема зазначає, що у вказану суму боргу не було враховано переплати, яка була здійснена заявником на момент від'єднання квартири від системи централізованого теплопостачання та гарячої води у 2007 році, існує невідповідність нарахування в частині абонентської плати за послугу постачання гарячої води в розрахунковому періоді, враховуючи обставин фактичного ненадання або неналежного надання такої послуги в цьому періоді, не погоджується з підставою нарахування в структурі боргу послуги з централізованого теплопостачання складової витрат на опалення місць загального користування за її фактичної відсутності. Стверджує, що надані стягувачем документи по заявленій загальній сумі заборгованості не містять повного детального розрахунку на підтвердження її розміру щодо усіх складових, які потребують додаткового уточнення та з'ясування.
Тобто заявником оспорюється правомірність та обґрунтованість нарахування та стягнення з нього заборгованості.
Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Як слідує з матеріалів справи 11 липня 2025 року заявник ОСОБА_1 отримав судовий наказ №127/18260/25 від 26 червня 2025 року поштовим засобом зв'язку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, та 24 липня 2025 року звернувся із заявою про скасування судового наказу, тобто з додержанням вимог статті 170 ЦПК України.
Підстави для повернення заяви відсутні.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2011 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Заявник оспорює нарахування та стягнення з нього заборгованості за надані комунальні послуги за відсутності усіх належних доказів в підтвердження споживання ним послуг, з нарахуванням боргу він не погоджується, що спростовує безспірність права вимоги стягувача. Даний спір може бути розглянутий у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову та дослідження усіх обставин, у тому числі, на які посилається заявник.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для скасування судового наказу, оскільки в даних правовідносинах існує спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.
Скасувати судовий наказ, виданий 26 червня 2025 року Вінницьким міським судом Вінницької області в справі № 127/18260/25 за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про солідарне стягнення в порядку наказного провадження з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання та гарячої води за період з червня 2022 року по квітень 2025 року в розмірі 4967,94 грн, з яких: 4358,06 грн - заборгованість за спожиті послуги; 466,83 грн - суми втрат від інфляції; 143,05 грн - 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги, а також судовий збір в розмірі 302,80 грн.
Роз'яснити Комунальному підприємству Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» право на звернення до суду з тією самою вимогою в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: