Справа № 128/4713/24
Іменем України
29.07.2025 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дітей,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Вінницького міського суду від 10.10.2024 року було розірвано шлюб між ним та відповідачкою. Під час шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишились проживати разом з відповідачкою. Позивач сплачує аліменти на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно судового наказу від 22.02.2024, тобто ще до розірвання шлюбу. В 2024 році позивач переїхав до м. Вінниці, де проживає в належному йому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьками. В даному будинку позивач створив всі умови для проживання в ньому своїх дітей. Так, для старшої дитини облаштовано власну кімнату, а молодша має власну зону для навчання та дозвілля. В кожної дитини є власне ліжко, письмовий стіл, шафа та все інше, необхідне для проживання, навчання та відпочинку. Позивач здійснює підприємницьку діяльність, як фізична особа-підприємець. Задекларований дохід позивача за 8 та 9 місяць 2024 року склав 378 971 грн. Даного доходу достатньо для забезпечення належного проживання дітей разом з позивачем.
Підчас розгляду судової справи № 127/20095/24 відповідачка неодноразово зазначала, що одна із причин заявленого нею позову про розірвання шлюбу є нібито налаштовування позивачем дітей проти неї. Тобто, метою відповідачки розірвати шлюб є у тому числі обмеження спілкування позивача з дітьми. Після розірвання шлюбу позивач не має можливості достатньо спілкуватись зі своїми дітьми. Відповідачка неохоче погоджується на те, щоб діти проводили час з позивачем без її присутності за межами її оселі.
Позивач проживає в зоні пішої доступності від транспортної мережі міста. В цей же час, відповідачка проживає в АДРЕСА_2 , поряд з яким інфраструктура майже відсутня. Сама відповідачка у своєму позові про поділ спільного майна подружжя у справі № 127/31839/24 зазначає про потребу в автомобілі для перевезення дітей, крім цього відповідачка має мінливий дохід. В позивача автомобіль наявний, однак наявність транспортної мережі поряд з житлом є важливим фактором, який спрощує пересування містом, навіть за наявності автомобіля.
За вказаних обставин позивач просить суд визначити місце проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним (а.с. 2 - 5).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.12.2024, за наслідками усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, зобов'язано Службу у справах дітей Вінницької міської ради, надати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору (а.с. 32).
На підставі ст. 178 ЦПК України, представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Руденко Т.С., подала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначає, що причиною звернення до суду з метою розірвання шлюбу стало те, що кожен зі сторін мав діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю. ОСОБА_1 постійно нехтував сімейними цінностями, такими як повага до дружини, піклування про створення в сім'ї доброзичливої сприятливої морально-психологічної атмосфери. 3 його ініціативи між ними часто виникали сварки, свідками яких нерідко ставали їх діти, що негативно впливало на їх психічний стан та кожен раз спричиняло ОСОБА_3 та дітям душевні страждання. Здійснення ОСОБА_1 психологічного тиску стосовно відповідача підтверджується Терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 098208 від 15.08.2023 року, під час перебування сторін у шлюбі. Діти із самого народження і по даний час проживають разом із матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок належить на праві приватної власності батьку відповідача ОСОБА_7 . Загальна площа будинку становить 268,5 кв.м, житлова площа - 76,5 кв.м. Житлову площу зазначеного будинку складають 4 кімнати. Діти мають свою власну кімнату для проживання, яка є комфортною для них, а також окрему ігрову кімнату, де вони проводять свій вільний час та дозвілля. Старший син ОСОБА_6 має музичні здібності та бажання займатися музикою. Тому нею для занять сина на музичному інструменті було придбано синтезатор. Так, у будинку є все необхідне для проживання, навчання та відпочинку дітей. Також вона є фізичною особою-підприємцем та має достатній рівень доходу для забезпечення належного проживання дітей разом з матір'ю.
Позивач також сприяє матеріальному утриманню дітей, однак грошові кошти, які він надає, не є фіксованими, а сплачуються ним у тому розмірі, в якому він вважає за доцільне. Діти сторін навчаються у приватному підприємстві «Заклад освіти «Джерело мудрості», що знаходиться по АДРЕСА_3 , звикли до даного навчального та дошкільного закладів, вихователів, вчителів, комунікація закладу з батьками здійснюється саме за участі відповідачки, а не батька дітей. Діти комфортно почуваються у колективах групи та класу, мають своїх друзів та сформований круг спілкування. Через що відсутня необхідність змінювати їх звичне середовище перебування.
За вказаних обставин відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 39 - 42).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 14.04.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 122).
Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив позов задовольнити, бажає щоб діти проживали з ним, оскільки відповідач чинить перешкоди в спілкуванні з дітьми. Діти проживають з відповідачем, завжди проживали з нею, але за час їх окремого проживання діти віддалилися від нього, син вазгалі не бажає з ним спілкуватися, хоча в невимушеній атмосфері вони хочуть щоб батьки проживали разом і вони разом з ними.
Представник позивача в судовому засіданні додатково пояснив, що під час шлюбу сторони проживали разом з батьками відповідача, а коли відносини позивача з ними погіршилися, намагалися проживати без її батьків, відповідач декілька разів зверталась до суду з позовами про розірвання шлюбу. Шлюб на даний час розірвано. Для встановлення порядку спілкування з дітьми позивач до суду чи органу опіки та піклування не звертався. З висновком органу опіки та піклування не погоджується.
Сторона позивача клопотання про з'ясування думки дітей щодо предмету спору в судовому засіданні не заявляла, вважала достатнім висловлення їх думки в письмових документах, оскільки вважають, що на їхню думку впливає відповідачка, тому вони не можуть надати відповідь, яка б суперечила думці відповідачки.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні пояснили, що діти з народження і по даний час проживають саме з матір'ю, будинок, в якому вони проживають, належить батьку відповідача. Діти мають окрему кімнату, усталений побут. Відповідачка не чинить перешкод у спілкуванні дітей з батьком. Батько приїздить, забирає дітей, хоча син ОСОБА_8 побоюється залишатися з батьком, враховуючи його попередню поведінку під час спільного проживання. Позивач не бере участі в шкільному житті дітей, хоча перешкод в цьому немає. Відповідачка звернула увагу, що висновки психолога з приводу з'ясування думки дітей щодо їхнього місця проживання надавалися за її відсутності, а тому відповідають їхній дійсній позиції.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з'явилася, попередньо подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Підтримує висновок виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.03.2025 № 01/00/011/19100.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Згідно копії частини технічного паспорта на садибний (індивідуальний будинок) АДРЕСА_1 від 20.04.2010, а також фотокопій дитячої кімнати, ОСОБА_9 зазначена власником даного житлового будинку, будинок має два поверхи та облаштовані житлові кімнати, в тому числі для дітей (а.с. 6, 7, 9 , 10, 11).
Відповідно до копії довідки квартального комітету/комітету мікрорайону Малі Хутори - Центр, від 30.10.2024 № 584, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Його сім'я складається з трьох осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 - батько; ОСОБА_9 - мати. Всі проживають та зареєстровані за вказаною адресою (а.с. 8).
Згідно копії податкової декларації єдиного податку - фізичної особи-підприємця, дохід ОСОБА_1 за звітний період склав 185 537,00 грн (а.с.12 - 15).
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спільними дітьми сторін по справі, що підтверджується витягами актових записів про народження, а також копіями їх свідоцтв про народження (а.с. 16, 17, 48, 50).
Відповідно до копій витягів з реєстру територіальної громади від 06.11.2023 та від 07.11.2023, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 47, 49, 51).
Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.12.2020, власником житлового будинку, загальною площею 268, 5 кв.м., житловою площею 76, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_7 (а.с. 52).
Відповідно до копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 20.09.2020, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_7 , загальна площа будинку складає 268, 5 кв.м., житлова площа - 76,5 кв.м. (а.с. 53 - 56).
Також, судом досліджено фотокопії приміщень житлового будинку, музичного інструменту, фотокопії відповідача разом з дітьми (а.с. 57 - 64).
Згідно копії термінового заборонного припису, винесеного відносно ОСОБА_1 15.08.2023, він 15.08.2023 в АДРЕСА_2 , вчинив психологічний тиск - забороняв покидати місце проживання разом з дітьми стосовно ОСОБА_3 (а.с. 65).
Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 06.01.2025, відповідачка зареєстрована як ФОП ОСОБА_3 з 09.11.2023 (а.с. 66).
Згідно копії податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, ОСОБА_3 , поданої 07.01.2025, її загальний дохід за 2024 рік становив 127 520, 00 грн (а.с. 67 - 68).
10.12.2024 головним державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильчуком В.О., було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, ВП № НОМЕР_3, з примусового виконання судового наказу № 128/4710/23, виданого 14.03.2024 Вінницьким районним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 від заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду з заявою про видачу судового наказу і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 69).
Відповідно до довідок директора ПП «Заклад освіти «Джерело мудрості», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.09.2022 по дату надання довідки, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2023 по дату надання довідки, навчаються в ПП «ЗО «Джерело мудрості». З моменту початку їх навчання, мати регулярно відвідує батьківські збори, різні заходи, підтримує контакти з вчителями та вихователями, контролює виконання домашнього завдання, прислуховується до вихователів. Усі організаціно-матеріальні питання вирішуються з матір'ю. Вихованням дітей займається мати. Доставку до школи і зі школи ОСОБА_8 забезпечує мати протягом останнього півріччя, Діану приводить і забирає з садочку в основному мама. Інколи, за згодою, Діану забирає батько, але були випадки, що з великим запізненням, як виявилось потім, батько просто забув забрати дитину з садочку. Батько не відвідує шкільних заходів сина та не бере участі в шкільному житті сина, в заходах садочку участі також не бере (а.с. 70, 71, 72, 73).
Згідно Висновку щодо розв'язання спору, наданого Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, як органу опіки та піклування від 24.03.2025 № 01/00/011/19100, на підставі поданих документів, комісія вважає за недоцільне визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 (а.с. 111 - 114).
Відповідно до копії психологічної характеристики дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої 12.06.2025 Вінницьким міским центром соціальних служб Вінницької міської ради за наслідком звернення матері дитини щодо надання висновку роботи психолога з донькою для надання до суду, при розповіді про батька дитина повідомила, що сумує за ним і не проти бачитись та спілкуватись, проте проживати хоче з мамою. В проективних методах дослідження та в ситуаціях, де потрібно було робити вибір, дитина розміщувала себе біля матері, робила вибори на її користь, любить маму та вважає її авторитетом. Також, дитина любить гратись та проводити час з братом та друзями. Батька дівчинка теж розміщувала недалеко від себе. Дитина справляється зі своїми обов'язками в межах середніх вимог. Потреба в розумінні, любові та підтримці є провідною. Інформація, яка стала відома в ході проведення опитування, спостереження за емоційними та фізіологічними реакціями малолітнього, вказують на відповідність невербальних реакцій та проявів дитини сказаним дитиною словам (а.с. 131).
Згідно копії психологічної характеристики дитини ОСОБА_6 , наданої 12.06.2025 Вінницьким міским центром соціальних служб Вінницької міської ради за наслідком звернення матері дитини щодо надання висновку роботи психолога з сином для надання до суду, емоційна сфера дитини характеризується переважно гарним настроєм. При розповіді про життя з мамою дитина виглядала задоволеною. Мати слідкує за навчанням дитини, надає збалансоване харчування, режим дня відповідно до даного віку та забезпечує змістовне проведення вільного часу сином. Зі слів дитини їй подобається проживати з мамою та проводити спільно час. При розповіді про відносини з батьком дитина виглядала схвильованою та не хотіла відповідати на запитання. Хлопчик зазначив, що не бажає жити з батьком, йому не подобається відношення до нього, оскільки при зустрічах з батьком найчастіше тато привозить його до бабусі з дідусем і залишає в них. Дитина повідомила, що батько дуже суворий, коли проживали разом він неодноразово застосовував по відношенню до нього фізичні покарання. Також хлопчик зазначив, що не хоче бачитись та спілкуватись з батьком. В нинішній сім'ї дитини склались досить дружні і тісні стосунки між усіма членами родини. Дитина любить маму, надає їй перевагу у виборах і сумує, коли довго не бачиться з нею. В тестуванні в ситуаціях вибору маму обирав і розміщував себе поруч з нею. Дитина полюбляє проводити час з бабусею. Також, хлопчик любить свого дідуся, проводить з ним час та вважає авторитетом. Дитина не дозволяє впливати на свої переконання, захищає свої інтереси та не відхиляється від мети. Прагне довести собі та іншим свою самостійність та незалежність, утвердити себе як особистість. Потребує уваги та поваги до своїх особливих особистісних якостей та способу думок. Провідна потреба - потреба у розумінні, співчутті та глибокій прихильності. Провідний мотив - уникнення неуспіху, прагнення знайти соціальну нішу та захист у вигляді сильнішої доброзичливої особистості. Стиль міжособистісної поведінки: за уявою конформністю і залежністю проглядається безконфліктний потяг до незалежності. Інформація, яка стала відома в ході проведення опитування, спостереження за емоційними та фізіологічними реакціями малолітнього, вказують на відповідність невербальних реакцій та проявів дитини сказаним дитиною словам (а.с. 132).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частини перша, друга статті 15 Закону).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).
Дитина є суб'єктом права і, незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Під час визначення місця проживання дитини, зважаючи на вікову категорію, необхідно проводити з нею бесіду, головним завданням якої є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення її інтересів та з'ясування думки щодо бажання дитини проживати з одним із батьків.
При вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07.12.2006). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16.07.2015).
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц.
Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.
При розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року в справі № 756/13187/17.
Із матеріалів справи судом встановлено, що як позивач ОСОБА_1 , так і відповідач ОСОБА_3 позитивно характеризуються, мають кожний самостійний, стабільний дохід, забезпечені придатним для нормального виховання та розвитку дітей житлом, в яких створені належні умови для їх виховання та розвитку, та позивач бажає визначити місце проживання дітей з ним.
Судом встановлено, що неповнолітні діти сторін, 5 та 9 років ніколи не проживали окремо від матері та після розлучення батьків залишилися проживати разом з нею, виявляють бажання проживати із матір'ю, що встановлено з їхньої психологічної характеристики, що складена психологом для надання до суду.
Таку ж думку дітей було встановлено органом опіки та піклування при наданні суду висновку органу опіки та піклування, відповідно до ст. 19 СК України, щодо недоцільності проживання дітей з батьком. Зокрема, діти зазначили, що не проти зустрічей з батьком, але бажають проживати разом з матір'ю.
Згідно правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.02.2024, справа № 465/6496/19, думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.
Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з'ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17).
Суд відхиляє доводи позивача щодо чинення відповідачем будь якого впливу на позицію дітей, щодо визначення місця проживання разом з матір'ю, оскільки ознак негативного психологічного впливу (чи психологічного тиску) на них судом не встановлено та в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази такого.
Судом встановлено, що мати ОСОБА_3 піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, піклується про їх стан здоров'я, приділяє дітям належну увагу, та як встановлено судом малолітні донька та син зростають у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, в атмосфері любові та матеріальної забезпеченості.
Таким чином, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, з урахуванням встановлених обставин справи, інтересів дітей, уваги і турботи до них, розвитку дітей в атмосфері любові та достатнього матеріального забезпечення, емоційного, психологічного та вікового чинників, виходячи із першочергового забезпечення найкращих інтересів дітей, суд вважає що проживання дітей з матір'ю забезпечує якнайкращі їх інтереси, в зв'язку з чимсуд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
При цьому, суд вважає, що відмова у задоволенні позову не впливатиме на взаємовідносини батька з дітьми, оскільки це не позбавляє батька батьківських прав та прав на достатню участь у вихованні дітей.
З огляду на клопотання представника відповідачки, заявлене під час судового засідання до закінчення судових дебатів у справі та не відкликане до завершення розгляду справи, про надання доказів сплати судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, після завершення розгляду справи, суд не вирішує даним рішенням розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 7, 19, 141, 150, 153, 155, 157, 160 - 161 СК України,ст. 29 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 211, 247, 259, 263, 265, 280-282ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дітей відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, місце знаходження: вул. Соборна, 50, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 44566028.
Повний текст рішення складено 29.07.2025.
Суддя: