Справа № 521/12025/25
Номер провадження:1-в/521/1004/25
24 липня 2025 року м.Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Одеса подання Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання призначеного вироком Приморського районного суду м.Одеси від 26.07.2024 року засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Начальник Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області звернулась до Хаджибейського районного суду м.Одеси з клопотанням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання призначеного вироком Приморського районного суду м.Одеси від 26.07.2024 року засудженого ОСОБА_5 . На обґрунтування подання зазначено, що останній був засуджений вироком Приморського районного суду м.Одеси від 26.07.2024 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 30.01.2024 року, та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців. На підставі ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирок набрав законної сили 27.08.2024 року.
Вирок Приморського районного суду м.Одеса від 26.07.2024 року відносно громадянина ОСОБА_5 надійшов до Хаджибейського районного відділу філії Державної Установи «Центр пробації» в Одеській області та прийнятий до виконання 17.12.2024 року.
18.12.2024 року засудженому ОСОБА_5 було направлено виклик до Хаджибейського районного відділу органу пробації, згідно якого йому було запропоновано прибути 27.12.2024 року для постановки на облік. За викликом ОСОБА_5 не з'явився, 31.12.2024 року йому було направлено повторний виклик на 07.01.2025 року.
07.01.2025 року засуджений ОСОБА_5 прибув до Хаджибейського районного відділу пробації, при першому відвідуванні із ним була проведена профілактична бесіда і роз'яснені порядок та умови звільнення від відбування покарання з випробуванням, складена анкета, відібрана підписка з роз'ясненнями обов'язків відповідно до ч.3 ст.164 Кримінально-виконавчого кодексу України, встановлена періодичність явки на реєстрацію (I-й понеділок кожного місяця). Ознайомлено з положеннями ст.166 КВК України про відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням за не виконання обов'язків встановлених КВК України, ЗУ «Про пробацію», а також покладених вироком суду, або систематичного притягнення до адміністративних правопорушень.
Проте, громадянин ОСОБА_5 після постановки на облік до Хаджибейського районного відділу пробації не з'явився в дні реєстрації: 07.04.2025, 05.05.2025, 02.06.2025, зв'язку з чим 23.06.2025 року йому було винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання.
Згідно перевірки АІПС «Цунамі» з моменту винесення вироку й по теперішній час засуджений ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності, постанова № ЕГА 1503383 від 26.07.2024 року за ч. 2 ст.178 КУпАП.
З моменту проголошення вироку Приморського районного суду м.Одеси від 26.07.2024 року засуджений ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності згідно даних УІАП при ГУНП в Одеській області не притягувався.
В порушення ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Своїми діями ОСОБА_5 всіляко виявляє неповагу до вироку суду та нехтує наданою йому можливістю виправлення в умовах без ізоляції від суспільства та небажання стати на шлях виправлення, у зв'язку з чим Хаджибейський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області просить скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням і направити засудженого для відбування призначеного покарання.
Представник Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_4 в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважала, що подання уповноваженого органу з питань пробації задоволенню не підлягає, оскільки засуджений виконував покладені на нього обов'язки, хоча і вчинив адміністративне правопорушення, проте правопорушення не мали систематичний характер, тому просила відмовити в задоволенні подання.
Суд заслухавши сторони, вивчивши матеріали подання, приходить до наступних висновків.
ОСОБА_5 був засуджений вироком Приморського районного суду м.Одеси від 26.07.2024 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 30.01.2024 року, та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців. На підставі ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_5 покладенонаступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирок набрав законної сили 27.08.2024 року.
Відповідно до подання та доданих до нього матеріалів під час іспитового строку ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягався. Матеріали особової справи містять відомості про реєстрацію відвідування засудженим органу пробації, допустив лише три пропуски реєстрації. До адміністративної відповідальності притягувався 1 раз.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ч.ч.1,2 ст.166 Кримінально-виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України суд призначаючи покарання керується тим, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
На думку суду, поведінку засудженого не можна розцінювати як грубе порушення умов іспитового строку, а також як невиконання обов'язків, покладених на нього вироком суду, оскільки, нових злочинів в період іспитового строку він не вчиняв, до адміністративної відповідальності притягувався 1 раз, матеріали особової справи містять відомості про реєстрацію відвідування засудженим органу пробації. Отже в матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували небажання засудженого стати на шлях виправлення та вказували на наявність підстав направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком у даному випадку.
Таким чином обставини, які встановлені судом свідчать про те, що ОСОБА_5 не є суспільно небезпечною особою, а в найгіршому випадку є безвідповідальною як до себе так і до своєї долі.
І хоча обставини встановлені судом показують не виконання з боку ОСОБА_5 звичайних приписів та норм законів, які регулюють відносини під час виконання вироку суду, разом з тим, у даному випадку таке скасування звільнення від відбування покарання буде занадто формальним, яке не виконає поставленої у законі мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи те, що органом пробації не доведений факт небажання засудженого ОСОБА_5 стати на шлях виправлення, що є обов'язковими елементами вимог ч.2 ст.78 КК України та ст.166 КВК України, суд вважає, що відсутні підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі.
Керуючись ст.78 КК України, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд-
У задоволенні подання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м.Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1